Рішення № 19282230, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/35331.10.11 За позовомСпільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Софі Плюс»

простягнення 20641, 04 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 727 від 01.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Плюс»про стягнення 17200,87 грн. основного боргу, 3440,17 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 49638 від 01 січня 2011 року в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, внаслідок у відповідачем перед позивачем виникла заборгованість в сумі 17200,87 грн.

Ухвалою від 31.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.09.2011 року.

В судове засідання 23.09.2011 року представники сторін не зявились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 23.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2011 року подав додаткові документи у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 31.10.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД»(далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софі Плюс»(далі покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 49638 (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобовязується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є його невідємною частиною.

Відповідно до пункту 1.2 Договору предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Згідно з пунктом 4.1 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцеві.

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що ціна за одиницю товару визначається (погоджується) сторонами на підставі прайс листа постачальника, що діє на момент замовлення товару покупцем, в якому наведено перелік (асортимент) товару, що є предметом поставки відповідно до цього договору та його ціна. Зміна та/або оновлення такого прайс листа, а також направлення його покупцям, здійснюється за правилами постачальника.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим Договором обирається покупцем при поданні замовлення на поставку.

Як вбачається з накладних, сторони у кожній накладній зазначили період відстрочки платежу здійсненої поставки товару.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що засвідчується видатковими накладними № 11225081 від 30.05.2011 року на суму 1941,84 грн., № 11229302 від 01.06.2011 року на суму 4390,29 грн., № 11229303 від 01.06.2011 року на суму 57,34 грн., № 11231138 від 02.06.2011 року на суму 2325,30 грн., № 11233860 від 03.06.2011 року на суму 2015,32 грн., № 11235947 від 06.06.2011 року на суму 1531,67 грн., № 11237911 від 07.06.2011 року на суму 898,74 грн., № 11237912 від 07.06.2011 року на суму 14,32 грн., № 11240224 від 08.06.2011 року на суму 3482,53 грн., № 11240225 від 08.06.2011 року на суму 34,57 грн., № 11242749 від 09.06.2011 року на суму 687,61 грн., № 11244553 від 10.06.2011 року на суму 1875,49 грн., № 11247503 від 14.06.2011 року на суму 1408,06 грн., № 11247504 від 14.06.2011 року на суму 26,47 грн., № 11247604 від 14.06.2011 року на суму 536,78 грн., № 11250108 від 15.06.2011 року на суму 2934,80 грн., № 11250109 від 15.06.2011 року на суму 154,09 грн. та довіреністю від 03.01.2011 року.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 17200,87грн.

07 липня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 246-в, згідно якої просив відповідача погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано фіскальний чек № 2567 від 07.07.2011 року (копія в матеріалах справи), однак відповідач залишив дану вимогу без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 17200,87 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 17200,87 грн.

Згідно частини 3 статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 статті 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 10.4 Договору за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 % від простроченої суми оплати.

Позивач на підставі пункту 10.4 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 3440,17 грн.

Здійснивши перерахунок відсотків, з урахуванням умов Договору та встановленої судом суми заборгованості (17200,87 грн.), господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Плюс» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р н, просп. Перемоги, буд. 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 36942117) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р н, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 21642228) 17200 (сімнадцять тисяч двісті) грн. 87 коп. основного боргу, 3440 (три тисячі чотириста сорок) грн. 17 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 206 (двісті шість) грн. 41 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

10.11.2011 року