Рішення № 19282112, 01.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/40901.11.11 За позовом Приватного підприємства «Дніпросервіс»

до 1. Приватного підприємства «БудСам»

2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві

про визнання права власності та зобовязання вчинити дії

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

Від відповідача-1 не зявився

Від відповідача-2 не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП «БудСАМ»та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю по вул. А.Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві загальною площею 1881,2 кв.м., а також усунення перешкод у користуванні зазначеним майном шляхом зобовязання інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва зареєструвати декларацію про готовність обєкта до експлуатації на обєкт: нежитлова будівля літ.Б, що знаходяиться за адресою: м.Київ, Дніпровський район, вул. А.Малишка, 4.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2011 порушено провадження у справі №47/409, розгляд справи призначений на 01.11.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 01.11.2011 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем за власні кошти було завершено реконструкцію у належній йому на праві власності будівлі по вул. А.Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві загальною площею 1881,2 кв.м.і після якого згідно проведеної поточної інвентаризації БТІ, зазначений обєкт склав площу 1881,2 кв.м. В свою чергу, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір від 21.01.2010 про спільну діяльність, згідно якого позивач зобовязався зі своєї сторони здійснювати проведення робіт по реконструкції, будівництву нежилих приміщень будівлі, а відповідач-1 зобовязався після закінчення робіт позивачем ввести в експлуатацію нежилі приміщення будівлі та зареєструвати право власності реконструйованої будівлі за позивачем.

Однак відповідач-1 не надає позивачу документи, необхідні для реєстрації права власності позивача на нежитлову будівлю по вул. А.Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві загальною площею 1881,2 кв.м., а відповідач-2 створює перешкоди у користуванні належним позивачу майном, а саме: не реєструє належним чином оформлену декларацію про готовність обєкта до експлуатації на обєкт: нежитлова будівля літ.Б, що знаходяиться за адресою: м.Київ, Дніпровський район, вул. А.Малишка, 4.

Відповідач-1 через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього вимоги визнав, а також просив суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідач-2 в судове засіданні 01.11.2011 представників не направив, але через канцелярію суду надав письмовий відзив на позов, в якому проти позову в частині заявлених до нього вимог заперечував, посилаючись на його необґрунтованість. Зокрема, посилався на те, що ним правомірно було повернуто позивачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з посиланням на п. 21 постанови № 461.

Також, у письмовому відзиві відповідач-2 просив суд слухати справу без участі представника відповідача -2.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2001 між ПП «Дніпросервіс»(позивач), як орендарем, та Київською міською радою, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 30.01.2001 № 172/1149, за актом приймання передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) строком на 10 років земельну ділянку за адресою місто Київ, вулиця Андрія Малишка, 4, загальним розміром 0,2187 га для експлуатації та обслуговування торговельних павільйонів.

14.06.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської Державної адміністрації) було видано свідоцтво Приватному підприємству «Дніпросервіс», про право власності на нежилий будинок - торгівельний комплекс «Останній Шанс»площею 415,20 кв.м, який розташований в м. Києві за адресою: вул. А. Малишка, 4 (Літера Б).

21.01.2010 між ПП «Дніпросервіс»(позивач) та ПП «БудСам»(відповідач-1) було укладено договір про спільну діяльність.

Предметом даного договору є організація спільної діяльності, повязаною з реконструкцією, будівництвом обєкта нерухомості нежитлової будівлі за адресою: вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві, зокрема: проведення ремонтних робіт та робіт по реконструкції об'єкта нерухомості, проведення будівництва об'єкта нерухомості нежитлової будівлі, введення в експлуатацію і реєстрація права власності на нежитлової будівлі за адресою: вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві (п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3)

Згідно п. 3.1 п.п. 3.1.1 договору про спільну діяльність від 21.01.2010, позивач зобовязався з моменту підписання цього Договору за власні кошти здійснювати, проведення робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі за адресою: вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві.

Згідно п. 4.1.1, 4.1.2 договору про спільну діяльність від 21.01.2010, відповідач зобовязався з моменту підписання цього Договору отримати відповідні дозвільну документацію на проведення реконструкції, будівництва нежитлової будівлі за адресою: вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві, після завершення позивачем робіт по реконструкції, будівництву нежилих приміщень майнового комплексу ввести в експлуатацію нежилі приміщення майнового комплексу та зареєструвати право власності на майновий комплекс за позивачем.

Після закінчення позивачем робіт згідно умов договору про спільну діяльність від 21.01.2010, які були завершені у вересні 2010, загальна площа нежитлової будівлі за адресою: вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві склала 1881,2 кв.м., і позивач звернувся до відповідача-1 з проханням надати йому необхідні документи для реєстрації права власності згідно умов договору, однак відповідач-1 на звернення позивача з приводу надання необхідних документів для реєстрації права власності позивача на зазначений обєкт нерухомості - не реагує, від будь-яких пояснень ухиляється.

Позивач з метою належного володіння нежитловою будівлею по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві площею 1881,2 кв.м. звернувся до відповідача-2 з заявою про реєстрацію декларації про готовність зазначеного обєкта до експлуатації, але відповідач-1 листом від 03.10.2011 № 7/26-6981/07 відмовив позивачу у реєстрації декларації про готовність зазначеного обєкта до експлуатації, з посиланням на те, що вона оформлена з порушенням установлених вимог, що відповідно до п. 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва, який виготовлено станом на 20.07.2011 року Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, нежитлова будівля за зазначеною адресою складається з приміщень загальною площею 1881,2 кв.м., що підтверджено журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку.

Також, позивачем надано суду звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлових нежитлової будівлі по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва, складеного ТОВ «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»(ліцензія серія АВ № 555462), згідно результатів обстеження нежитлового будинку о вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва встановлено, що за результатами проведення технічного обстеження об'єкта нежитлового будинку літ. «Б», що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. А. Малишка, 4, замовник - ПП «Дніпросервіс»в особі директора Рябової Галини Володимирівни, встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість їх безпечної експлуатації.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження. У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 р. № 428 “Про утворення Державної архітектурно-будівельної інспекції” утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549, територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція) та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 № 22 затверджено Положення про Інспекцію.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі Порядок № 461 від 13.04.2011), визначає процедуру та обсяг надання документів до Інспекції для прийняття об'єкту будівництва до експлуатації.

Відповідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 затверджено положення про Державну архітектурно-будівельну і інспекцію України (надалі - Положення).

Згідно п. 1 Положення Державна архітектурно-будівельнаінспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, господарства.

Відповідно до абз. 1, 2 п. З Положення 3 основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

П.п. 4 п. 4 Положення зазначає, що Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій.

Так, згідно п. 6 Положення Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Порядок прийняття до експлуатації об'єктів містобудування регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»№ 3038 від 17.02.2011 року (надалі за текстом Закон № 3038). Зокрема, ч. 1 ст. 39 Закону № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 6 ст. 39 Закону № 3038 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

При цьому, деталізований перелік підстав для відмови у реєстрації декларації міститься у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (надалі за текстом Постанова № 461). Так, відповідно до п.21 Постанови № 461 у разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обгрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір від 21.01.2010 про спільну діяльність, згідно якого позивач зобовязався зі своєї сторони здійснювати проведення робіт на належному йому на праві власності нерухомому майні з нежитлової будівлі за адресою: вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві склала 1881,2 кв.м., а відповідач-1 зобовязався після закінчення робіт позивачем ввести в експлуатацію нежитлову будівлю по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві та зареєструвати право власності на зазначений обєкт нерухомості.

Судом встановлено, що після закінчення позивачем робіт згідно умов договору про спільну діяльність від 21.01.2010, які були завершені у вересні 2010, загальна площа нежитлової будівлі по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві склала 1881,2 кв.м.., і позивач звернувся до відповідача-1 з проханням надати йому необхідні документи для реєстрації права власності згідно умов договору, але відповідач-1 відповіді не надав, і у відзиві визнав заявлені до нього позовні вимоги.

Крім того, з метою належного володіння нежитловою будівлею по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) в м.Києві площею 1881,2 кв.м., позивач звернувся до відповідача-2 з заявою про реєстрацію декларації про готовність зазначеного обєкта до експлуатації, але відповідач-2 всупереч вимогам Закону № 3038 та Постанови № 461 відповідачем-2 у листі від 08.09.2011 № 7/26 6095/11 про надання відмови позивачу у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 15311038835 від 07.09.2011 з посиланням на те, що вона оформлена з порушенням установлених вимог, всупереч п. 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, не було обґрунтовано підстави повернення декларації на доопрацювання.

В свою чергу, судом встановлено, що згідно звіту про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва, складеного ТОВ «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»(ліцензія серія АВ № 555462), згідно результатів обстеження нежитлового будинку по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва встановлено, що за результатами проведення технічного обстеження об'єкта нежитлового будинку літ. «Б», що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. А. Малишка, 4, замовник - ПП «Дніпросервіс» в особі директора Рябової Галини Володимирівни, обєкт відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість їх безпечної експлуатації.

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем на підставі договору про спільну діяльність від 21.10.2010 було набуто право власності на реконструйовану нежитлову будівлю по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва загальною площею 1881,2 кв.м. Але оскільки відповідач-1 не передав всупереч укладеному договору позивачу необхідні документи для реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно, цим він заперечує право власності позивача на зазначене нерухоме майно, а тому вимога позивача про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва загальною площею 1881,2 кв.м. - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу позивача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом зобовязання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві зареєструвати позивачу декларацію про готовність обєкта до експлуатації на нежитлову будівлю по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва загальною площею 1881,2 кв.м. суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначеної вимоги з огляду на наступне.

Деталізований перелік підстав для відмови у реєстрації декларації міститься у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (надалі за текстом Постанова № 461). Так, відповідно до п.21 Постанови № 461 у разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обгрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Проте, судом встановлено, що всупереч вимогам Закону № 3038 та Постанови № 461 відповідачем-2 у листі від 03.10.2011 № 7/26 698/07 про надання відмови позивачу у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації з посиланням на те, що вона оформлена з порушенням установлених вимог, всупереч п. 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, не було обґрунтовано підстави повернення декларації на доопрацювання.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, відповідач-2 відмовивши позивачу у реєстрації декларації про готовність обєкта до експлуатації на нежитлову будівлю літ. «Б»площею 1881,2 кв.м. по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва, незаконно вчиняє перешкоди у користуванні позивачем належним йому нерухомим майном, а відтак вимоги позивача до відповідача-2 в частині усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом зобовязання інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва зареєструвати декларацію про готовність обєкта до експлуатації на нежитлову будівлю по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва площею 1881,2 кв.м. є такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним підприємством «Дніпросервіс» (02183 м. Київ, вул. А.Малишка, 4 літ В; код 16484017) право власності нежитлову будівлю по вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва площею 1881,2 кв.м.

3. Усунути перешкоди у користуванні належним Приватному підприємству «Дніпросервіс» (02183 м. Київ, вул. А.Малишка, 4 літ В; код 16484017) нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею о вул. А. Малишка, 4 (Літера Б) у Дніпровському районі м. Києва площею 1881,2 кв.м., шляхом зобовязання Інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677) зареєструвати Приватному підприємству «Дніпросервіс» (02183 м. Київ, вул. А.Малишка, 4 літ В; код 16484017) декларацію про готовність обєкта до експлуатації на обєкт: «нежитлова будівля літ. «Б», що знаходиться за адресою: вул. А. Малишка, 4 у Дніпровському районі м. Києва площею 1881,2 кв.м.

4. Стягнути з Приватного підприємства «БудСам» (02206 м. Київ, вул. А.Малишка, 4-а; код 31308230) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Дніпросервіс» (02183 м. Київ, вул. А.Малишка, 4 літ В; код 16484017) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677) на користь Приватного підприємства «Дніпросервіс» (02183 м. Київ, вул. А.Малишка, 4 літ В; код 16484017) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення 10.11.2011