Рішення № 19282020, 30.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/32830.09.11 за позовомПриватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

доКомунального підприємства «Київпастранс»

Простягнення 4928, 42 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: від позивачаОСОБА_1 (дов. № 362/2011 від 24.05.11 р.) від відповідачаОСОБА_2 (дов. №06-5/100 від 07.04.11 р.) У судовому засіданні 30.09.2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства «Київпастранс»4928, 42 грн. відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. порушено провадження у справі № 24/328 та призначено справу до розгляду на 19.09.2011 р.

У судове засідання 19.09.2011 р. представники сторін зявилися та надали суду пояснення по справі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві за вх. № 1370/568-П від 25.08.2011 р.

Представник відповідача подав суду заперечення на позов, в яких проти позову заперечує повністю в звязку з порушенням вимог чинного законодавства про проведенні оцінки автомобіля та в звязку з недоведеним правом позивача укладати договори страхування.

В судовому засіданні 19.09.2011 р. судом було оголошено перерву до 30.09.2011 р.

В судове засідання 30.09.2011 р. представники сторін зявилися та надали суд пояснення по справі.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

в с т а н о в и в :

02.09.2011 р. між закритим акціонерним товариством «ПРОСТО страхування», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Просто страхування»та гр. ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 183972 серії АТК (далі договір), відповідно до якого страховик зобов'язувався у разі настання страхового випадку з застрахованим автомобілем марки «SUZUKI Grand Vitara», державний реєстраційний НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль), здійснити виплату страхового відшкодування.

28.04.2009 р. на проспекті Маяковського, 23 у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки SUZUKI Grand Vitara», державний реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3 та тролейбусу «ЮМЗ Т-2», бортовий НОМЕР_2, який належить КП «Київпастранс», під керуванням водія ОСОБА_4.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 21.06.2010 р. у справі № 3-5353/2010 р. ОСОБА_4. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, відповідно до звіту № 812/3142 про оцінку майна (автотоварознавче дослідження) від 18.05.2010 р. та ремонтної калькуляції № 812 від 18.05.2010 р. склала 5747, 53 грн.

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника та страхового акту від 01.06.2010 р., сплатив гр. ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 4928, 42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7227 від 24.06.2010 р.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 р. визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_4. в скоєнні ДТП встановлена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.06.2010 р. у справі № 3-5353/2010 р. і додаткового доведення не потребує.

Із матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_4 перебував за кермом тролейбуса «ЮМЗ Т-2», бортовий НОМЕР_2, під час виконання ним своїх трудових обовязків.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, фізична, або юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обовязків. І відповідно, комунальне підприємство «Київпастранс»зобовязане відшкодувати шкоду, що завданому внаслідок ДТП що сталася з вини водія підприємства ОСОБА_4.

Господарський суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що договір страхування укладений позивачем без належних підстав.

В матеріалах справи міститься копія ліцензії серії АА № 239926, виданої закритому акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»з ідентифікаційним кодом юридичної особи 24745673, яким передбачене право товариства здійснювати господарську діяльність: страхова діяльність у формі добровільного страхування наземного транспорту.

Ствердження відповідача про те, що звіт про оцінку майна № 812/3142 від 18.05.10 р. є недопустимим доказом у справі судом також відхиляється з огляду на наступне.

Відповідач стверджує, що вказаний звіт був виконаний з порушення м норм чинного законодавства, а саме без договору між субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання та замовником оцінки, що суперечить вимогам ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні», оскільки згідно з п. 10 даного закону підставою для проведення оцінки майна є саме договір.

Проте, в матеріалах справи міститься копія договору № Г/0113/9009/09 від 01.10.2009 р. предметом якого є організація та проведення оцінок майна, проведення товарознавчих досліджень, пошкоджених дорожніх транспортних засобів з метою, зокрема, визначення збитків.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Враховуючи підтверджену позивачем належними та допустимими доказами вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати на виплату страхового відшкодування потерпілій особі в сумі 4928, 42 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102, 00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, як із сторони з вини якої спір був доведений до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 4928 (чотири тисячі девятсот двадцять вісім) грн. 42 коп. заборгованості, 102 (сто дві двісті сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.11 р.