Рішення № 19282009, 11.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/35811.11.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.08.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 11.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «ХДІ Страхування»(надалі відповідач) завданої шкоди у розмірі 24990 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ НАСК «Оранта»на підставі договору страхування заставлених транспортних засобів № В8948-085/06/СТ від 31.08.2006р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mersedes-Benz, державний НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21150, державний НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «ХДІ Страхування»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 24 990 грн. в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки в порядку передбаченому Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»відшкодовується саме оцінена шкода завдана у ДТП, а позивачем не представлено належних доказів розміру заподіяної шкоди застрахованому транспортному засобу, окрім того не долучено до матеріалів справи поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, який би встановлював обовязок відповідача здійснити відшкодування збитків на користь позивача.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування заставлених транспортних засобів № В8948-085/06/СТ від 31.08.2006р., згідно додатку № 1, у ВАТ НАСК «Оранта», застраховано автомобіль Mersedes-Benz, державний НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Згідно довідки УДАІ при ГУ МВС України у м. Києві 04.03.2007р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів Mersedes-Benz, державний НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та ВАЗ 21150, державний НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 8.7.3 «г», п. 8.10 Правил дорожнього руху України, про що встановлено під час розгляду кримінальної справи Голосіївським районним судом м. Києва (постанова від 31.07.2008р. справа № 1п-143/08). При цьому, суд бере до уваги що вказаною постановою кримінальну справу закрито з підстав передбачених ст. 46 КК України (звільнення від відповідальності), що не свідчить про відсутність вини у вчиненні правопорушення, яка в свою чергу встановлена судом під час розгляду справи.

За страховим випадком ДТП що сталась 04.03.2007р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № СТ-07-1382/1 від 30.10.2008р. по договору страхування № В8948-085/06/СТ від 31.08.2006р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 182549, 45 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 005266 від 06.11.2008р., відомістю № 20 від 06.11.2008р. виплат страхового відшкодування, що залучені до матеріалів справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21150, державний НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mersedes-Benz, державний НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ «ХДІ Страхування»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/0527239. При цьому, зазначений поліс до матеріалів справи не наданий на вимоги суду саме відповідачем у справі (ухвала від 13.10.2011р.), що відповідно підтверджує невиконання вимог суду, які є обовязковими до виконання в силу положень ст. 4-5, ст. 115 ГПК України, виключно відповідачем у справі, і не може свідчити про відсутність полісу взагалі.

Обставини щодо взяття на страхування ВАТ «ХДІ Страхування»транспортного засобу ВАЗ 21150, державний НОМЕР_2 згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/0527239 не заперечувались відповідачем у відповіді (вих. № 1-0041 від 21.01.2010р.) на заяву позивача, і жодних належних доказів які б спростовували факт укладення зазначеного договору страхування у відношенні транспортного засобу ВАЗ 21150, державний НОМЕР_2 відповідачем суду не представлено.

Умови на яких укладено договір страхування (поліс) ВВ/0527239 також повідомлені у відповіді ВАТ «ХДІ Страхування», і такими є ліміт відповідальності страховика 25500 грн., франшиза 510 грн.. Документів, які б свідчили про невірність зазначеної інформації, помилку чи підтверджували спростування наведеного, матеріали справи не містять, відповідачем таких суду не представлено.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 21150, державний НОМЕР_2 під час ДТП 04.03.2007р., встановлена у судовому порядку, під час розгляду кримінальної справи Голосіївським районним судом міста Києва (справа № 1п-143/08).

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21150, державний НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ «ХДІ Страхування»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/0527239).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mersedes-Benz, державний НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/0527239), а до ВАТ НАСК «Оранта»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № В8948-085/06/СТ від 31.08.2006р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «ХДІ Страхування»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Mersedes-Benz, державний НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є частиною суми страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Визначений розмір збитків та фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування перевищують ліміт відповідальності страховика згідно укладеного договору страхування (поліс ВВ/0527239), а відтак відповідальність страховика обмежена в даному випадку сумою 24990 грн. (25500 грн. 510 грн. франшиза).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 24 990 грн. виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява за вих. № 09-06-02/13454 від 21.05.2009р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем, що підтверджується відповіддю залученою до матеріалів справи (вих. № 1-0041 від 21.01.2010р.).

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 249, 90 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 102, ідент. код 22868348) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) 24 990 грн. (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто гривень) страхової виплати в порядку регресу, 249, 90 грн. (двісті сорок девять гривень 90 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 14.11.2011