Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.11.11 р. Справа № 21/96
Позивач: Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Восточнорегіональне підприємство Шельф”, селище Молодецьке Шахтарського району Донецької області
про стягнення 19 855,00 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: ОСОБА_1 юр.
відповідача: не зяв.
Державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Восточнорегіональне підприємство Шельф” 19 855,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 49902380 масу вантажу за відправкою від 16.03.2011р., прямуванням станція Постникове Донецької залізниці Херсон-Порт експорт Одеської залізниці, вагон №64455157.
Заявою від 07.11.2011р., поданою у засіданні, позивач виправив помилки, допущені ним під час оформлення (друкування) позовної заяви, зокрема залізниця просить належними вважати:
-дату складення комерційного акту АА № 038621/93 - 19.03.2011р., а не 02.11.10р., як зазначено у передостанньому абзацу 2-ї сторінки позову;
-станцію призначення - Херсон-Порт експорт Одеської залізниці, а не Христинівка Одеської залізниці, як зазначено в розрахунку суми штрафу;
-найменування відповідача, з якого необхідно стягнути штраф - Товариство з обмеженою відповідальністю “Восточно-регіональне підприємство Шельф”, а не Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецька паливно-транспортна компанія”, як зазначено у резолютивній частині позовної заяви;
-прізвище представника, який підтвердив своїм підписом правильність внесених в залізничну накладну відомостей ОСОБА_2, а не ОСОБА_3, як зазначено у 5-му абзаці 2-ї сторінки позову;
-номер комерційного акту АА № 038621/93/7 від 19.03.2011р., а не АА № 03/381/1 від 02.11.10р., як зазначено у п.3 додатках до позову.
Зазначена заява за своєю сутністю є заявою про зміну підстав позову і вона була подана позивачем до початку розгляду справи по суті (справа по суту судом ще не розглядалась).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дані залізничної накладної, комерційного акту АА № 038621/93 від 19.03.2011р., а також ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідач відзивом на позов вимоги залізниці не визнав з посиланням, зокрема, на те, що:
-всупереч п.3.2 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів позивачем не здійснювалось ніяких заходів щодо вирішення з відправником питання про порядок вивантаження надлишку вантажу з вагону і проведення зважування у присутності представника відправника (відповідні телеграми товариству не надсилались);
-в порушення п.8 Правил складання актів на зворотному боці залізничної накладної №49902380 не зроблена відмітка про складання комерційного акту і не додано виписаної досилочної дорожньої відомості;
-всупереч п.4.3 Правил оформлення перевізних документів у графі 5 залізничної накладної №49902380 не зазначений номер комерційного акту і причини (коротко) його складання.
Також відповідач вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
16.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Восточно-регіональне підприємство Шельф” (вантажовідправник) на адресу ДП „Херсонський морський торгівельний порт” для компанії „Qualitative Leap LTD” (вантажоодержувач) у напіввагоні № 64455157 за залізничною накладною на групу вагонів № 49902380 зі станції Постникове на станцію Херсон-Порт експорт відвантажило вугілля камяне. За накладною вага нетто у вагоні 68 700кг, брутто не зазначено, тари 21 350кг.
19.03.11р. по прибутті зазначеного вагону з вантажем на станцію Чаплине Придніпровської залізниці (побіжна станція) та одночасному зважуванні на тензометричних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу. Вагон був відчеплений від потягу для контрольного зважування, про що була зроблена відповідна відмітка в залізничній накладній №49902380 та складено акт загальної форми № 1354 від 19.03.11р.
При контрольному переважуванні вагону з вантажем на справних 150 тонних вагонних вагах станції Чаплине виявилось: вага брутто 93 700кг, вага тари (з документу) 21 350кг, вага нетто 72 350кг, що більше проти даних залізничної накладної на 3 650кг і вантажопідйомності вагоні на 3350кг.
Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом АА № 038621/93 від 19.03.2011р., який підписаний належними особами - начальником станції, двома приймальниками потягів.
Надлишок вантажу понад вантажопідйомність вагону у кількості 3350кг вантажовідправником був вивантажений з напіввагону № 64455157 і отриманий 22.03.11р. на станції Чаплине згідно розписки на імя начальника станції, яку підписав ОСОБА_2, тобто особою, яка своїм підписом підтвердила правильність внесених в залізничну накладну відомостей.
Дозований вагон № 64455157 з вантажем у кількості 69,0т був відправлений за призначенням за досилочною накладною № 46751681, у якій залізницею була зроблена відмітка про складення комерційного акту АА № 038621/93 від 19.03.2011р.
При прибутті спірного вагону з вантажем на станцію призначення, працівниками залізниці в комерційному акті АА № 038621/93/7 було зроблено відмітку проте, що різниці проти даного документу не виявлено.
На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 19 855,00 грн. із розрахунку: 3 971,00 грн. (тариф) х 5.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
·відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точну масу вантажу;
·відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;
·ч.2 ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній;
·згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту);
·ст.129 Статуту залізниць України встановлено: “Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць”. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. ”а”);
·пунктом 10 Правил складання актів передбачено: “Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці”;
·Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%;
·норма надлишку за спірним перевезенням становить 137,4кг, що значно менше виявленого надлишку 3 650кг;
·за зазначеним перевезенням провізна плата у накладній вказана 3 971,00 грн. у зв'язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу складає 19 855,00 грн. із розрахунку: 3 971,00 грн. х 5,
господарський суд вважає, що позов обґрунтований i підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача судом до уваги не прийняті, оскільки:
- представник відповідача був на станції Чаплине, сам вивантажив надлишок вантажу понад вантажопідйомність вагону у кількості 3350кг і надав станції відповідну розписку, у накладній № 49902380 залізниця не могла зазначити відомості про складення комерційного акту, оскільки спірний вагон був відчеплений від потягу і на час відправки потягу комерційний акт складений ще не був.
Твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним, оскільки
·ст.257 Цивільного кодексу України (ЦК) загальна позовна давність встановлена тривалістю у 3 роки;
·згідно з ч.1 ст.258 ЦК для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною;
·до вимог перевізника до вантажовідправників та вантажоодержувачів, що випливають з перевезення вантажу, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України (ГК) встановлено 2 різні строки спеціальної позовної давності: п.6 ч.2 ст.258 ЦК - в один рік, ч.5 ст.315 ГК шестимісячний строк, що є колізією законів;
·відповідно до ч.2 ст.4 ЦК Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, тобто є загальним нормативним актом;
· ч.2 ст.9 ЦК передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання;
·господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, регулюються Господарським кодексом України (ст.1 ГК), який відносно Цивільного кодексу України є спеціальним нормативним актом;
·за загальним правилом у разі протиріччя між загальним і спеціальним нормативним актом перевага надається спеціальному акту, і як наслідок до спірних правовідносин застосовується позовна давність тривалістю у 6 місяців, встановлена ч.5 ст.315 ГК;
·Господарським кодексом України не визначено початок перебігу позовної давності, у той час, як п.3 ст.925 ЦК передбачено: “до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність ... з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів)”;
·згідно п.”б” ч.2 ст.137 Статуту залізниця може звернутись з позовом до суду про стягнення штрафу за неправильно зазначені у залізничній накладній відомості з дня настання події, що стала підставою для подання позову;
·подією, що стала підставою для подання позову, є неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, яка була виявлена залізницею 19.03.11р. (дата складення комерційного акту);
·позивач звернувся до суду з позовом 19.09.2011р. (згідно поштового штемпеля на конверті), тобто протягом 6 місяців (в останній день сплину строку позовної давності).
До спірних правовідносин не може застосовуватись 6-ти місячний строк позовної давності, встановлений ст.137 Статуту залізниць України, з огляду на таке. Статут залізниць України, ст.137 якого встановлено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів можуть бути подані у 6-ти місячний термін, не є законом (є підзаконним нормативним актом), а тому з 1.01.04р. самостійно не може застосовуватись щодо строку позовної давності до спірних правовідносин. Зазначення у ч.3 ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт”, що порядок і терміни предявлення позовів визначається Статутом залізниць відповідно до чинного законодавства не є підставою для застосування ст.137 Статуту щодо тривалості позовної давності, незважаючи на те, що вона (тривалість) відповідає ч.5 ст.315 ГК, оскільки спеціальна позовна давність має встановлюватися законом, а не підзаконним нормативним актом, яким є Статут залізниць України.
Частина 3 ст.925 Цивільного кодексу України, якою визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік, до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки:
- Господарський кодекс є спеціальним нормативним актом по відношенню до Цивільного кодексу, а Цивільний кодекс загальним по відношенню до Господарського;
- за умови розбіжності між загальними i спеціальними правовими нормами перевага надається спеціальним;
- ч.2 ст.9 Цивільного кодексу України передбачено, що законом, яким є Господарський кодекс, можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів та керуючись ст.ст.49, 8284, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Восточно-регіональне підприємство Шельф” (86200, Донецька область, Шахтарський район, селище Молодецьке, вул. Цвєточна, б. 11, п/р 26007051775900 у відділенні Укрсиббанк м. Шахтарськ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34027465) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, п/р 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ „Експрес-банк”, МФО 306964, код ЕДРПОУ 01073828) 19 855,00 грн. штрафу, 198,55 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
Повний текст рішення складено 16.11.2011р.
Надруковано примірників:
1 у справу;
1 позивачу;
1 відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18
Судове рішення № 19281699, Господарський суд Донецької області було прийнято 16.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 21/96. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: