ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.11.11 р. Справа № 19/100
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.
При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Словянськ Донецької області
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 253151,61грн., в тому числі: суми кредиту в розмірі 143000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами на дату подачі позовної заяви 110151,61грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.
від відповідача: ОСОБА_3 особисто.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
16.11.2011р. з 11.25 год. по 11.35 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі „Центрально-міської філії ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області”, м.Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Словянськ Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 253151,61грн., в тому числі: суми кредиту в розмірі 143000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами на дату подачі позовної заяви 110151,61 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №180/51 від 29.04.2008р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.
Ухвалою від 21.09.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/100.
Разом з позовом 20.09.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача на суму 253151,61 грн.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.
Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/100 шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.
07 листопада 2011р. через канцелярію суду відповідачем надано копію свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 30.04.2010р., за змістом якого після реєстрації шлюбу її прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_3 у звязку з чим відповідну заміну вчинено у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_3, копія якого долучена до матеріалів справи №19/100.
Разом з цим, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запитуване прізвище, імя та по батькові фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 має старе значення, актуальним даними є відомості щодо ОСОБА_3.
З огляду на вищевикладене, належним відповідачем по справі №19/100 виступає саме Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.
В судовому засіданні 25.10.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідача заперечив проти позовних вимог в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами, але передбаченим ст. 59 ГПК України правом надати обґрунтований відзив на позов не скористався. В судовому засіданні 16.11.2011 року пояснив, що відсотки за користування кредитними коштами ним не сплачуються з вересня 2009 року.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Встановив:
29 квітня 2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі банк, та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №180/51 (далі кредитний договір).
Пунктом 2.2 кредитного договору визначено дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 28.04.2009р. (з урахуванням графіку).
Згідно з п.3.1, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в розділі 2 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкових рахунків, відкритих позичальнику для розрахунку в національній валюті.
За умовами п.3.2 кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20% річних. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з 28 (29) минулого місяця по 27 (28) число поточного місяця. Сплачуються позичальником з дати їх нарахування, але не пізніше останнього робочого дня з поточного рахунку. Позичальник може здійснювати сплату відсотків на протязі звітного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом, а також за весь місяць (п.3.3).
Відповідно до п.3.5, у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі на 10 відсотків річних більше діючої процентної ставки по кредитному договору, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.3 цього договору.
Згідно з п.п.6.1, 6.5 кредитного договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
29 квітня 2009р. сторонами було укладеного договір про внесення змін до кредитного договору, яким викладено в новій редакції п.п.2.1, 2.2, 3.2, 3.12.1, 3.12.4, 4.3.9, зокрема, знижено ліміт кредитної лінії до 143000,00 грн., датою остаточного повернення кредиту визначено 28.10.2009р., підвищено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами до 25% річних та встановлено можливість її збільшення до 28% річних в разі невиконання позичальником обовязку направити всі грошові потоки по реалізації продукції на поточний рахунок, відкритий у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Словянськ Донецької області”. Водночас сторонами було узгоджено новий графік зменшення ліміту кредиту, за яким погашення кредиту відбувається в наступні терміни: вересень 2009р. 71000 грн., 28 жовтня 2009р. 72000 грн.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Як вбачається зі змісту кредитного договору про відкриття кредитної лінії №180/51 від 29.04.2008р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.
З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №180/51 від 29.04.2008р. наразі виступає Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Як зазначалось вище, у звязку з укладанням шлюбу ОСОБА_3 змінено прізвище на ОСОБА_3 відтак позичальником за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №180/51 від 29.04.2008р. наразі виступає ОСОБА_3.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №180/51 від 29.04.2008р., банком з позичкового рахунку відповідача було оплачено платіжне доручення №1 від 29.04.2008р. на суму 150000,00 грн., що з огляду на п.п.3.1, 4.1 кредитного договору свідчить про виконання банком обовязку з надання позичальнику кредитних коштів у зазначеній сумі.
Водночас, протягом дії кредитного договору позивачем нараховувались до сплати відсотки за користування кредитними коштами та плата за управління кредитною лінією.
Позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, відсотки за користування кредитними коштами та плату за управління кредитною лінією в строки та в розмірі, визначені договором, не сплачував, у звязку з чим банк звернувся до нього з вимогою №01/676 від 14.07.2009р. про погашення заборгованості. Незважаючи на отримання вищевказаної вимоги 18.07.2009р. позичальником власноруч, вона була залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки отримані в межах кредитної лінії грошові кошти в строки, визначені п.2.1 кредитного договору та графіком зменшення ліміту кредиту, позичальником повернуті не були, відповідно до п.3.5 кредитного договору з 29.10.2009р. банком нараховувались відсотки на неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 35% річних.
Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 143000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 110151,61грн.
На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/100 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.
Незважаючи на заперечення проти нарахування відсотків у заявлених до стягнення сумах, під час судового розгляду справи №19/100 відповідачем не надано документів, які спростовують правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, так само як не надано доказів їх сплати у розмірі, визначеному позивачем. До того ж, відповідачем в судовому засіданні 16.11.2011 року підтверджено факт невиконання ним зобовязань по сплаті відсотків з вересня 2009 року.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги приписи ст.33 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 143 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 110151,61грн. правомірними, доведеними належним чином, тому такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.1, 4, 22, 24, 33-34, 43, 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Словянськ Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 253151,61грн., в тому числі: суми кредиту в розмірі 143000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами на дату подачі позовної заяви в сумі 110151,61 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров.Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитним договором, в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 143000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 110151,61 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2531,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили
У судовому засіданні 16.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Демідова П.В.
Повний текст рішення за правилами
ст.ст.84-85 ГПК України підписано 21.11.2011р.
<Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 19281030, Господарський суд Донецької області було прийнято 16.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/100. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: