Рішення № 19281021, 15.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.11 р. Справа № 38/245

Господарський суд Донецької області у складі судді: Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти", м. Київ в особі Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти”, м. Донецьк

до Відповідача: Приватного вищого навчального закладу "Донецький інститут психології і підприємництва", м. Донецьк

про: стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 8085,17грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державний вищий навчальний заклад "Університет менеджменту освіти", м. Київ, в особі Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти”, м. Донецьк звернувся з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Донецький інститут психології і підприємництва", м. Донецьк про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 17214,14грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди № 7 від 31.07.2009р., акт приймання передачі в оренду нерухомого майна від 31.07.2009р., ухвалу господарського суду Донецької області від 31.08.2011р., на порушення відповідачем норм ст. ст. 16, 611, 614, 625 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач 15.11.2011р. надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що не визнає позовні вимоги частково в розмірі 8623,24грн. (липень 2011р.), оскільки 01.07.2011р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі за яким відповідач передав позивачу орендоване майно.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

15.11.2011р. позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за червень 2011р. в розмірі 8085,17грн.

Заява судом розглянута прийнята до уваги та долучена до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2009р. між Інститутом післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти”, далі Орендодавець, та приватним вищим навчальним закладом „Донецький інститут психології і підприємництва”, далі Орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення №7, яке знаходиться на балансі Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників.

Згідно пункту 2.1 договору оренди, Орендодавець за актом прийому-передачі від 31.07.09р. передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 226,10 кв.м., яке розташоване за адресою: 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31-в, на другому поверсі будівлі. Мета передачі майна в оренду - надання послуг з освіти.

Строк договору встановлено у пункті 10.1, де зазначено, що договір укладено сторонами строком з 31.07.2009р. по 31.06.2012р.

Розмір орендної плати встановлений сторонами у пункті 3.1 договору дорівнює 6783,00грн. Пунктом 3.6 вказаних правовідносин, сторонами було передбачено, що орендна плата перераховується Орендарем ( сплачується) Орендодавцю щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця. Зобовязання Орендаря щодо своєчасного внесення орендних платежів визначено у пункті 5.4 договору.

Відповідачем зобовязання за договором не виконанні, орендні платежі у повному обсязі не сплачені, у звязку з чим за ним за червень 2011р. утворився борг в сумі 8085,17грн.

Як зазначає позивач та підтверджує відповідач, обєкт оренди до 01.07.2011р. перебував у користуванні відповідача. Плата за користування орендованим майном за червень 2011р. не здійснюється.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості у сумі 8085,17грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди нерухомого майна №7 від 31.07.2009р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди нерухомого майна №7 від 31.07.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором оренди нерухомого майна №7 від 31.07.2009р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна №7 від 31.07.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (оренди) шляхом перерахування орендної плати не пізніше 15 числа кожного місяця, згідно умов п. 3.6. договору оренди нерухомого майна №7 від 31.07.2009р., у розмірі 8085,17грн. (в межах строку дії договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів позивачем у червні 2011р. були у повному обсягу надані і не оплачені відповідачем послуги (оренди) на загальну суму 8085,17грн., жодних доказів на спростування чого відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг (оренди) згідно умов договору оренди нерухомого майна №7 від 31.07.2009р. кваліфікується судом як порушення відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Загальна сума заборгованості за надані орендні послуги становить 8085,17грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за орендну плату в сумі 8085,17грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” до Приватного вищого навчального закладу „Донецький інститут психології і підприємництва” про стягнення заборгованості за червень 2011р. у сумі 8085,17грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу „Донецький інститут психології і підприємництва”, 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31 А, ід. код 21972687, на користь Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти”, 04043, м. Київ, вул. Артема, буд. 52-А, ід. код 35830447, заборгованість з орендної плати за червень 2011р. в сумі 8085,17грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 80,85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >