Рішення № 19281017, 14.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.11 р. Справа № 4/414

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність від 18.01.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2. довіреність від 01.11.2011р.,

за позовом - Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради

„Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „Класик Плюс”

м. Донецьк

про стягнення 15433,57грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

СУТЬ СПОРУ :

ККП ДМР „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 15433,57грн., з яких: 13820,32грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з 01.10.2008р. по 31.07.2011р., 144,24грн. - 3%річних, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р., 612,48грн. інфляційні, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р., 856,53грн. пеня, яка нарахована за періоди з 11.12.2010р. по 10.06.2011р., з 11.01.2011р. по 10.07.2011р., з 11.02.2011р. по 10.07.2011р., з 11.03.2011р. по 10.07.2011р., з 11.04.2011р. по 10.07.2011р., з 11.05.2011р. по 10.07.2011р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 6.4 договору.

В підтвердження позову позивач надав договір оренди №12 від 01.01.2009р., підписаний ФОП Коржевою А.В. та відповідачем, технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №59 від 04.01.2008р., копію рішення від 08.04.2008р., підписаний сторонами договір на поставку теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться в житловому фонді №74085 від 01.10.2010р., рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. „Про коригування тарифів на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються комунальним комерційним підприємством „Донецькміськтепломережа” бюджетним організаціям та іншим споживачам з додатком, наказ ККП Донецької міської ради №138 від 01.03.2011р. „Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання”, акти на подачу теплопостачання від 15.10.2008р., від 23.10.2009р., від 20.10.2010р., акти на відключення теплопостачання від 15.04.2009р., від 16.04.2010р., від 20.04.2011р., рахунки №74085 від 08.11.2010р. за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. на суму 13627,50грн., №74085 від 17.12.2010р. за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. на суму 1845,55грн., №74085 від 24.01.2011р. за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. на суму 1845,55грн., №74085 від 11.02.2011р. за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. на суму 1845,5грн., №74085 від 21.03.2011р. за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на суму 2011,34грн., №74085 від 21.04.2011р. за період з 01.04.2011р. по 18.04.2011р. на суму 1187,02грн., які отримані відповідачем, претензію-вимогу №850-сб від 03.08.2011р.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позов, проти позову заперечив, зазначив, що рахунки, які виставлені позивачем, отримані відповідачем 28.10.2011р. та оплачені, у звязку з чим сума основного боргу останнім погашена. На підтвердження вказаного надав копії платіжних доручень №124 від 01.11.2011р. на суму 1633,76грн., №125 від 01.11.2011р. на суму 1845,55грн., №127 від 01.11.2011р. на суму 10148,19грн. Також зазначив, що вимога про стягнення пені, 3% річних та інфляції задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем строки оплати не були порушені, тому що договір №74085 від 01.10.2010р. не містить строку оплати теплової енергії, що постачається.

2

10.11.2011р. господарський суд оголосив перерву для звірки сторонами розрахунків за поставлену теплову енергію на підставі ст.77 ГПК України до 14.11.2011р. на 9 годин., про що повідомлені належним чином представники сторін.

Після перерви продовжилось засідання суду, в якому позивач підтвердив, що відповідачем оплачений борг в повному розмірі, але після звернення до господарського суду за примусовим стягненням, тому просить стягнути з нього пеню, річні і інфляційні витрати за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Представник відповідача заперечує проти залишений позивачем до стягнення вимог, вжаючи, що не наступив строк оплати, який не передбачений сторонами у договорі, а тому вимагати стягнення пені, річних і інфляційних витрат є незаконними вимогами позивача.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання надані позивачем на підставі договору на поставку теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться в житловому фонді № 74085 від 01.10.2010р. та 3%річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Господарським судом встановлено, що ТОВ „Юридична фірма „Класик Плюс” за договором оренди нежитлового приміщення №12 від 01.01.2009р. є орендарем частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 59, площею 107,1 кв. м.

01.10.2010р. сторонами відповідно до Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання” підписаний договір на поставку теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться в житловому фонді №74085, відповідно до п. 1 якого постачальник (позивач) поставляє споживачу (відповідач) теплову енергію до точки розподілу згідно балансової приналежності для опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення площею 107,1 кв. м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 59, кв. 16 и 1, п споживач приймає та оплачує теплову енергію.

Згідно п.1.3 договору теплова енергія, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для теплопостачання приміщень, вказаних в п.1.1.

Пунктом 2.2 договору встановлені обєми теплопостачання споживача: загальна площа 107,1кв. м.

Початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування (п.2.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору облік відпущеної теплової енергії здійснюється за приборами обліку, встановленими на тепловому вводі споживача.

3

Пунктом 3.2.1, 3.2.9 договору встановлений обовязок споживача належним чином виконувати зобовязання за договором, виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обємах та в строки , встановлені договором.

Згідно пунктів 4.2.1, 4.2.2 договору постачальник зобовязаний забезпечити поставку теплової енергії споживачу в обємах, вказаних в договорі. Повідомляти споживача про зміну тарифів.

Відповідно до п.5.1 договору споживач здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні, або приміщення, що ним орендуються.

Сума оплати за теплопостачання в місяць на момент підписання договору складає: опалення: S кв. м. * Тариф = 17,23 кв. м. * 107,1грн. = 1845,33грн. Всього до оплати (в місяць): 1845,33грн.

Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Розрахунки за договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.3 договору).

Відповідно з п.5.4 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються, як правило, на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі.

Тарифи на момент підписання договору визначені в п.5.7 та складають:

за 1 кв. м. опалювальної площі 17,23грн. в місяць з ПДВ (в опалювальний період);

за 1 куб. м. гарячої води 34,07грн. в місяць з ПДВ;

за 1 Гкал відпущеної теплової енергії 593,04грн. в місяць з ПДВ (в опалювальний період).

У залежності від цін на енергоносії, які встановлюються на підставі рішень органів місцевого самоврядування, тариф може змінюватися в більшу або меншу сторону без погодження з абонентом.

Пунктом 10.1 договору встановлений строк його дії з 04.01.2008р. до 04.01.2013р. та, якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшло заяви про розірвання договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині здійснення розрахунків за теплову енергію до їх повного виконання.

Таким чином, договір вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Заперечення відповідача стосовно не визначення сторонами с троку оплати не приймається судом, оскільки не спілкуються з Законами України, якими визначаються статтею 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, а саме:

1. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

2.Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

3. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

4. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і

суми, яка належить до сплати за надану послугу.

5. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних

органів.

Таким чином, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Доведено, що позивач виставляє рахунки за надані послуги відповідачу, і цей факт підтверджується частковою оплатою боргу відповідачем з посиланням на рахунки, доказом отримання рахунків повноважною особою, яка отримувала рахунки, про що є підписи в журналах, а також і не заперечується відповідачем.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що послуги позивачем відповідачу надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані без заперечень та зауважень акти на подачу теплопостачання від 15.10.2008р., від 23.10.2009р., від 20.10.2010р., акти на відключення теплопостачання від 15.04.2009р., від 16.04.2010р., від 20.04.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу з урахуванням рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.08.2009р. „Про коригування тарифів на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання” та наказу ККП ДМР „Донецькміськтепломережа” №138 від 01.03.2011р. „Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання”, якими встановлені тарифи на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, з метою належного виконання умов договору, за отримані відповідачем послуги виставлені рахунки №74085 від 08.11.2010р. за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. на суму 13627,50грн., №74085 від 17.12.2010р. за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. на суму 1845,55грн., №74085 від 24.01.2011р. за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. на суму 1845,55грн., №74085 від 11.02.2011р. за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. на суму 1845,5грн., №74085 від 21.03.2011р. за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на суму 2011,34грн., №74085 від 21.04.2011р. за період з 01.04.2011р. по 18.04.2011р. на суму 1187,02грн., всього на загальну суму 22362,51грн., які отримані представниками відповідача 09.11.2010р., 12.01.2011р., 27.01.2011р., 16.02.2011р., 24.03.2011р., 17.05.2011р. відповідно.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.4 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються, як правило, на умовах 100% передплати.

Господарським судом встановлено, що відповідачем було погашено суму боргу в повному розмірі, що підтверджується наданими ним і перевіреними платіжними рахунками, але як встановлено судом, оплата проведена після предявлення позову господарському суду.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність відсутності боргу на момент вирішення спору, господарський суд припиняє провадження у справі відповідно до п.1-1ст.80 ГПК України.

Господарський суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з відповідача 13627,50грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути з нього 144,24грн. 3%річних, які нараховані за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р., 612,48грн. інфляційних, які нараховані за 11.12.2010р. по 10.06.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

5

Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання сплачені частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування 3% річних та інфляційних витрат проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимогу позивача щодо стягнення 144,24грн. 3%річних та 612,48грн. інфляційних.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 856,53грн. пені, яка нарахована за періоди з 11.12.2010р. по 10.06.2011р., з 11.01.2011р. по 10.07.2011р., з 11.02.2011р. по 10.07.2011р.,

з 11.03.2011р. по 10.07.2011р., з 11.04.2011р. по 10.07.2011р., з 11.05.2011р. по 10.07.2011р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 6.4 договору, господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що пеня в розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, нараховується постачальником на протязі 1 року.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, задовольняє вимоги щодо стягнення 856,53грн. пені в повному обсязі, оскільки сторонами в договорі передбачений вид відповідальності та її розмір за несвоєчасну оплату відповідачем отриманої теплової енергії, доведений факт отримання послуг та їх несплати в установлені договором терміни та нарахування пені проведене у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Заперечення відповідача про той факт, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат задоволенню не підлягають, оскільки договором не передбачений

6

конкретний строк оплати рахунків, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне: згідно п.5.3 договору розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Пунктом 5.4 договору передбачений порядок розрахунків за теплову енергію, що споживається, у вигляді 100 % передплати. З пунктів 5.3,5.4 договору вбачається, що терміни оплати послуг не залежать від факту та дати отримання відповідачем рахунків, тому нарахування позивачем штрафних санкцій за визначені ним періоди суд вважає правомірним та обґрунтованим.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду, оскільки оплата боргу відповідачем відбулася після звернення позивача з позовом.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, ст.ст.525, 526, 530, 549-551, 610, 612, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, п.1-1 ст.80, 81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „Класик Плюс” м. Донецьк про стягнення 144,24грн. 3%річних, 612,48грн. інфляційних, 856,53грн. пені в повному обсязі.

Припинити провадження у справі за відсутністю спору в частині стягнення боргу в сумі 13820,32грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „Класик Плюс” м. Донецьк-83055, вул. Університетська, 59, ЄДРПОУ 34500259 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк-83001, вул. Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089 річні проценти в сумі 144,24грн., інфляційні витрати в сумі 612,48грн., пеню в розмірі 856,53грн. та 154,33грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: С.Ю.Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 14.11.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >