Рішення № 19280520, 07.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.11р.Справа № 29/5005/13443/2011 За позовом Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" в особі філії Українського державного центру транспортного сервісу "Ліски" на Придніпровський залізниці, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтрейдгрупп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 87681,18грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 за довіреністю №13 від 30.03.2011р., ОСОБА_2 за довіреністю №80 від 29.08.2011р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ДП "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" в особі філії Українського державного центру транспортного сервісу "Ліски" на Придніпровський залізниці, м. Дніпропетровськ звернулось до суду з позовом до ТОВ "Імтрейдгрупп" про стягнення 87681,18грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009р. між ДП "Український державний центр транспортного сервіс "Ліски" (далі - позивач) та ТОВ "Імтрейдгрупп" (далі - відповідач) укладено договір про надання послуг по зберіганню вантажів на складі тимчасового зберігання в зоні діяльності Дніпропетровської регіональної митниці (далі - договір) із укладеними до нього додатковими угодами.

Відповідно до умов договору замовник (відповідач по справі) доручає, а власник (позивач по справі) зобов"язується надавати послуги по зберіганню вантажів замовника на складі тимчасового зберігання, навантажувально-розвантажувальні роботи та інші послуги за заявкою замовника на умовах укладеного договору.

Кількість (вага) вантажу, терміни зберігання, а також характер вантажу, що надходить на склад власника, погоджуються сторонами попередньо, відповідно до даних, зазначених у письмовій заяві та акту приймання-передачі вантажів для зберігання.

На виконання умов договору позивачем за заявою відповідача (а.с.33) розміщено на складі тимчасового зберігання, загальною площею 46кв.м., вантаж вагою 17,214тн., що підтверджується актом від 22.07.2010р. №110000013/0143.

Зазначений товар зберігався з липня 2010р. по липень 2011р. (включно).

Відповідно до п.4.3 договору замовник здійснює оплату послуг по зберіганню вантажів на умовах передоплати в розмірі 100% щомісячно, до початку дії терміну збурігання вантажу.

Відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги в розмірі 9817,12грн.

Заборгованість за надані послуги станом на день розгляду справи складає 77121грн. 44коп.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 ЦК України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача за надані послуги складає 77121грн. 44коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2548,98грн. інфляційних збитків та 3% річних в розмірі 2117,56грн. за період з 17.09.2010р. по 31.07.2011р.

Стаття ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних витрат та 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити інфляційні витрати в заявленій сумі та 3% річних частково в розмірі 2015,70грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5893,20грн. пені за період з 17.09.2010р. по 31.01.2011р.

Відповідно до п. 5.4 договору за несвоєчасно або в неповному обсязі перераховані кошти до договору, в разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу, замовник виплачує власнику пеню в розмірі 0,5 відсотка від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд вважає за необхідне задовольнити останню частково в розмірі 4453,97грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 77121грн. 44коп. заборгованості, 4453,97грн. пені, 2015,70грн. 3% річних, 2548,98грн. інфляційних збитків.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтрейдгрупп" (м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 12; код ЄДРПОУ 36439663) на користь Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" на Придніпровській залізниці (м. Дніпропетровськ, вул. Кротова, 3; код ЄДРПОУ 26561523) 77121грн. 44коп. заборгованості, 4453,97грн. пені, 2015,70грн. 3% річних, 2548,98грн. інфляційних збитків, 861,40грн. державного мита та 231,85грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ.

СуддяД.М. Полєв