Рішення № 19279284, 04.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.11р.Справа № 7/5005/12967/2011

За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 311, м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 023, 98 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, дов. № 66/28-06 від 11.07.2011р.;

від відповідача: голова правління Супрун А.К., виписка з протоколу загальних зборів ЖБК від 16.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 311 (м. Дніпропетровськ) про стягнення з останнього на свою користь боргу за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 26 653, 93 грн., інфляційних втрат, розрахованих від суми основного боргу з урахуванням індексів інфляції за грудень 2010 року серпень 2011 року, у сумі 120, 85 грн., та 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 06.12.2010р. по 15.09.2011р. у сумі 249, 20 грн., а всього: 27 023, 98 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 7859 на подачу води та послуги каналізації щодо оплати у встановлений договором строк наданих позивачем відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у листопаді 2010 року серпні 2011 року, наявністю боргу відповідача у сумі 26 653, 93 грн. 3% річних та втрати від інфляції заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач визнає, що за станом на 01.09.2011р. сума основного боргу за надані позивачем за вищезазначеним договором послуги становить 26 653, 72 грн. Відповідач пояснює, що борг виник у звязку з несвоєчасною оплатою послуг мешканцями будинку. Також, відповідач просить відмовити у позові в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Суд відкладав розгляд справи з 18.10.2011р. на 01.11.2011р.

У судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2001р. Державне комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого було Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", а правонаступником останнього є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) (далі - водоканал), що підтверджується його статутом, затвердженим рішенням міської ради від 18.05.2011р. № 52/11, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 20.06.2011р., та Житлово-будівельний кооператив № 311 (м. Дніпропетровськ) (далі абонент) уклали договір № 7859 на подачу води та послуги каналізації (далі - Договір).

За умовами Договору водоканал зобовязався надавати абоненту питну воду та приймати стічні води, а абонент оплачувати на умовах Договору надані йому послуги.

Договір укладений строком дії по 13.12.2002 року, однак, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору ні одна із сторін не заявить про свою відмову від Договору, він продовжує дію на наступний рік (п. 4.1. Договору).

Доказів припинення дії Договору на час вирішення спору сторони у справі не надали.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата послуг по подачі води та послуг каналізації здійснюється абонентом щомісяця в пятиденний термін після початку розрахункового місяця по абонентним книжкам або рахункам, які абонент самостійно одержує в водоканалі в розмірі спожитої води та відпущених стоків за минулий місяць за діючими тарифами.

На оплату передбачених Договором послуг, наданих позивачем відповідачу, позивач виставив відповідачу рахунки:

за жовтень 2010 року № 78164 від 30.11.2010р. на суму 3 669, 14 грн.

за листопад 2010 року № 86414 від 31.12.2010р. на суму 3 697, 42 грн.

за грудень 2010 року № 95664 від 31.01.2011р. на суму 3 861, 41 грн.

за січень 2011 року № 8121 від 28.02.2011р. на суму 4 013, 02 грн.

за лютий 2011 року № 16929 від 31.03.2011р. на суму 3 410, 73 грн.

за квітень 2011 року № 33761 від 31.05.2011р. на суму 4 054, 47 грн.

за травень 2011 року № 42596 від 30.06.2011р. на суму 4 079, 27 грн.

за червень 2011 року № 51257 від 29.07.2011р. на суму 4 454, 22 грн.

за липень 2011 року № 60028 від 31.08.2011р. на суму 4 201, 93 грн.

Всього за наведений період відповідно до зазначених рахунків вартість послуг водопостачання та водовідведення становить 35 441, 61 грн.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань по оплаті наданих йому послуг водопостачання та водовідведення у листопаді 2010 року серпні 2011 року (період визначений, виходячи з дати рахунків; фактично - послуги жовтня 2010 року липня 2011 року), наявність боргу у загальній сумі 26 653, 93 грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

З огляду на умови Договору (п. 3.1.) щодо строку оплати послуг з водопостачання та водовідведення, строк оплати послуг за спірний період та у спірній сумі є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості наданих послуг за відповідний період відповідач не надав.

Відповідач надав довідку про розрахунки по Договору за станом на 01.09.2011р., якою підтвердив борг перед позивачем, що виник на підставі Договору, у сумі 26 653, 72 грн.

Також, відповідач заявив про визнання позову в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 26 653, 72 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частина пята статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У спірних правовідносинах визнання відповідачем позову в частині позовних вимог про стягнення основного боргу не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За наведеного, враховуючи як часткове визнання позову відповідачем за вимогами про стягнення суми основного боргу, так і ненадання відповідачем доказів оплати спірної заявленої до стягнення позивачем суми основного боргу, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 26 653, 93 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за загальний період прострочення з 06.12.2010р. по 15.09.2011р у сумі 249, 20 грн. та інфляційних втрат, розрахованих від суми боргу з застосуванням індексів інфляції за грудень 2010 року серпень 2011 року, у сумі 120, 55 грн.

В решті вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, оскільки при розрахунку інфляційних втрат позивач при визначенні середнього індексу інфляції за періоди прострочення виконання грошового зобовязання округлив середній індекс інфляції до однієї тисячної, що в цілому призвело до збільшення заявленої до стягнення суми в цій частині.

Розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, перевірені за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання мало місце, суд не вбачає підстав для відмови в позові за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат та відхиляє відповідні доводи відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 311 (49106, м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд. 30, ідентифікаційний код 20292401) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21 А, ідентифікаційний код 03341305) основний борг у сумі 26 653 (двадцять шість тисяч шістсот пятдесят три) грн. 93 коп., 3% річних у сумі 249 (двісті сорок девять) грн. 20 коп., інфляційні втрати у сумі 120 (сто двадцять) грн. 55 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 270 (двісті сімдесят) грн. 24 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 07.11.2011р.