Рішення № 19278686, 03.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.11р.Справа № 19/5005/13954/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс", м.Рівне

до Товариства з обмеженою відполвідальністю "Торгівельний дім "Вікові традиції", м.Дніпропетровськ

про стягнення 730 124,88 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. від 28.10.11 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відполвідальністю "Торгівельний дім "Вікові традиції" про стягнення суми оплати за отриманий товар в розмірі 730 124,88 грн., а також судових витрат в повному обсязі.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав клопотання в якому просить розгляд справи відкласти, в зв'язку з неможливістю прибуття представника, так як він знаходиться в господарському суді Львівської області, а також просить зобов'язати позивача надіслати на його адресу позовну заяву та додані до неї документи, так як він їх не отримував.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечує, клопотання відповідача просить залишити без задоволення, оскільки позивач направляв на його адресу позовну заяву з додатками, а також у відповідача була можливість виконати вимоги ухвали суду від 20.10.2011 р.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Вікові традиції" був укладений договір дистрибуції № 27-Д/09, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався приймати такий товар та його оплатити, а також здійснювати дистрибуцію товару та виконувати умови дистрибуції.

Станом на 30.04.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого ним товару становила 603 239,98 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 30.04.2011 р., погодженого позивачем та відповідачем.

Відповідно до п.4.12., 5.6. договору акт звірки розрахунків станом на 30.04.2011 р. є належним підтвердженням заборгованості відповідача перед позивачем.

Починаючи з 01.05.2011 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 528 748,80 грн., що підтверджується видатковими окладними № ТК-0002735 від 03.05.2011 р., № ТК-0002736 від 03.05.2011 р., № ТК-0003021 від 16.05.2011 р., № ТК-0003022 від 16.05.2011 р., № ТК-0003343 від 30.05.2011 р., № ТК-0003344 від 30.05.2011 р., № ТК-0003673 від 13.06.2011 р., № ТК-0003752 від 15.06.2011 р., № ТК-0003843 від 20.06.2011 р., № ТК-0003844 від 20.06.2011 р., № ТК-0004040 від 19.06.2011 р., № ТК-0004041 від 29.06.2011 р., № ТК-0004172 від 04.07.2011 р., № ТК-0004173 від 04.07.2011 р., № ТК-0004323 від 11.07.2011 р., № ТК-0004324 від 11.07.2011 р., № ТК-0004491 від 18.07.2011 р., № ТК-0004492 від 18.07.2011 р., № ТК-0004659 від 15.07.2011 р., № ТК-0004660 від 25.07.2011 р., № ТК-0004991 від 10.08.2011 р., № ТК-1005414 від 22.08.2011 р., № ТК-0005415 від 22.08.2011 р.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що товар повинен бути оплачений на протязі 30 днів з моменту передачі або права на нього третім особам.

Відповідно до п.6.9. договору позивач звертався до відповідача з листом № 1258 від 14.09.2011 р., у якому просив повідомити про залишки товару, а також повідомити дату і суму передачі товару або прав на нього третім особам, що був поставлений з 01.03.2011 р. по 01.09.2011 р., що підтверджується фіскальним чеком № 4066 від 15.09.2011 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Лист Позивача № 1258 від 14.09.2011 р. відповідач отримав 21.09.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповіді на свій лист № 1258 від 14.09.2011 р. позивач не отримав, але він володіє інформацією, що поставлений ним товар переданий третім особам.

За період з 01.05.201 р. і по дату звернення позивача з позовом до суду відповідач лише частково оплатив отриманий товар та сплатив позивачу грошові кошти в сумі 400 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.05.2011 р., 27.05.2011 р., 15.06.2011 р., 23.06.2011 р., 25.06.2011 р., 30.06.2011 р., 19.09.2011 р.

Крім того, відповідач повернув, а позивач прийняв товар на загальну суму 1 863,90 грн., що підтверджується актами приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1089 від 10.08.2011 р., у якій вимагав від відповідача погасити заборгованість з оплати отриманого товару, що підтверджується фіскальним чеком № 4917 від 10.08.2011 р. та описом вкладення в цінний лист від 10.08.2011 р.

Однак, вищезгадана претензія позивача була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Сума заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого товару складає 730 124,88 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2011 р., підписаного сторонами та матеріалами справи.

Докази добровільної сплати заборгованості сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та направлення на його адресу позовної заяви з додатками, господарський суд відхиляє, оскільки не представлено належних доказів розгляду справи у м.Львові, до того ж відповідач мав змогу направити в судове засідання іншого представника та надати відзив на позов, а також в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем на його адресу позовної заяви з додатками, згідно поштового опису та квитанції від 17.10.2011 р.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Вікові традиції», 49000, м.Дніпропетровськ, пр.Газети "Правда", 50 (п/р 26001273281900 у ПАТ "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар Плюс», 33023, м.Рівне, вул. Грушевського, 32 (п/р 26007139107100 в АТ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35280015) суму 730 124 (сімсот тридцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 88 коп. заборгованості з оплати отриманого товару, суму 7301 (сім тисяч триста одна) грн. 25 коп. державного мита та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко