Рішення № 19277757, 28.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.11р.Справа № 38/300-10 За позовом комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

про стягнення витрат на експлуатацію підкачувальних насосних станцій та насосних агрегатів холодної води в розмірі 2 848 356, 59 грн.

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 21/05 від 05.01.11р., представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №68/28-06 від 11.07.11р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ 2 848 356, 59 грн. витрат на експлуатацію підкачувальних насосних станцій та насосних агрегатів холодної води.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.08.03р. між дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго", правонаступником якого є комунальне підприємство із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, та державним комунальним виробничим управлінням водопровідного - каналізаційного господарства м. Дніпропетровська правонаступником якого є міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканад" був укладений договір №1-В/Т про відшкодування витрат на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води.

31.12.04р. між сторонами був укладений договір №ДГ-5 про відшкодування витрат по електроенергії згідно з яким дія договору №1-В/Т у частині відшкодування витрат на електричну енергію при підкачці насосних агрегатів була припинена.

Також, позивач зазначає, що отримуючи від останнього послуги по відшкодуванню витрат по експлуатації підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води, що підтверджується актами виконаних робіт за договором ДГ-5 від 31.12.04р., та частково розраховуючись за отримані послуги, вбачаються дії щодо надання позивачем і отримання відповідачем згаданих послуг.

Ухвалою від 11.01.11р. господарський суд Дніпропетровської області зупинив провадження у справі №38/300-10, призначив у справі судову експертизу. Супровідним листом від 13.01.11р. справу №38/300-10 направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою від 06.09.11р. провадження у справі №38/300-10 поновлено у зв'язку з надходженням до господарського суду Дніпропетровської області зазначеної справи та висновку судово-економічної експертизи з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

13.10.11р. відповідачем надані пояснення де останній зазначив, що враховуючи п'ятивідсоткові витрати фонду робочого часу, які витрачаються на відшкодування витрат по експлуатації підкачуючи насосних станцій та насосних агрегатів холодної води по заробітній платі, розмір заборгованості за період з листопада 2008р. - 9 місяців 2010р. складає: заробітна плата основна та додаткова - 59 173, 84 грн. (1 183 476, 85 грн. (за експертизою) * 5% = 59 173, 84 грн.); нарахування на заробітну плату (36, 96 %) - 21 925, 82 грн.; цехові витрати (30%) - 17 752, 15 грн.; амортизація ОЗ - 31 997, 12 грн.; ПДВ - 26 169, 79 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за період листопад 2008р. - 9 місяців 2010р. (23 місяця) складає - 157 018, 72 грн. Окрім того, відповідача звертаю вагу на те, що за Договором №1-В/Т від 05.08.03р. в кошторис витрат на підкачку холодної води були включені й витрати по електроенергії. З 31.12.04р. між КП ТПТЕ "Теплотранс" та КП "Дніпроводоканал" було укладено окремий договір на відшкодування витрат по електроенергії.

01.11.11р. позивачем подано заяву про уточнення позовної заяви в який він просить стягнути з відповідача загальну суму - 2474953,21 грн.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 16.12.10р. було оголошено перерву до 11.01.11р.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.09р. у справі №35/189-08 встановлено факт укладення 05.08.03р. між дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" ТПТЕ "Теплотранс" (правонаступником якого є комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради) та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (правонаступником якого є міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал") було укладено договір №1-В/Т на відшкодування витрат по експлуатації підкачуючих насосних станцій і насосних агрегатів холодної води.

Згідно п.1.1 зазначеного договору міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" відшкодовує витрати, понесені комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради в результаті експлуатації підкачуючих насосних станцій, насосних агрегатів холодної води, пожежних насосів, розташованих в його тепло-, розподільчих пунктах, котельних та інших приміщеннях. Цей договір вступає в силу з дня його підписання з 05.08.03р. по 31.12.03р. та договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви від сторін про його розірвання (п.5.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. цього договору комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради зобов'язалось здійснювати експлуатацію, поточний та капітальний ремонт насосних агрегатів підкачки холодної води, що знаходяться у виробничих приміщеннях підприємства відповідно до переліку (Додаток №1) та здійснювати нарахування вартості за виконану роботу за долученим кошторисом (Додаток №2). Кошторис витрат корегується з урахуванням встановлених тарифів та індексації цін за узгодженням з обома сторонами.

Також, встановлено факт укладення 31.12.04р. між комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради та міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" було укладено договір №ДГ-5 на відшкодування витрат на електричну енергію, згідно з п.1.1 якого останній зобов'язався відшкодовувати витрати комунальному підприємству "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради по витратам електричної енергії, що використовується насосними станціями при підкачці холодної води, які знаходяться на балансі комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, та які здійснюють подачу холодної води споживачам.

Вказаним рішенням, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.10р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.10р залишено без змін, з міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на користь комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради стягнута сума основного боргу у розмірі 805 730, 87 грн., а саме з 01.01.06р. по 31.12.06р. - 284 375, 60 грн., 01.01.07р. по 31.12.07р. - 284 375, 60 грн., з 01.01.08р. по 31.10.08р. - 236 979, 67 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Причиною виникнення спору у справі є не погашення відповідачем суми витрат позивача на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води з 01.11.08р. по 01.10.10р.

За своєю правовою природою договір №1-В/Т від 05.08.03р. на відшкодування витрат по експлуатації підкачуючих насосних станцій і насосних агрегатів холодної води є договором про надання послуг та відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Право на одностороннє розірвання договору про надання послуг встановлено ст. 907 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено договором або за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи жодна із сторін не відмовилася від договору №1-В/Т від 05.08.03р., позивач продовжував надавати послуги з підкачки води, що передбачені цим договором, а відповідач споживав ці послуги та не відмовився від їх отримання.

Відшкодування спірних витрат було передбачено п. 5.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, що затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. за №65, що втратили чинність на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008р. за №190 (надалі Правила). Згідно вказаного пункту при недостатньому тискові в комунальній водопровідній мережі для постачання водою верхніх поверхів будинків за проектами, узгодженими з Водоканалом, передбачається встановлення насосів для підвищення тиску води, а при постійному надмірному тискові понад 1 кг/см2 - регулятори тиску "після себе". Насосні станції підкачування та регулятори тиску, розміщені всередині жилих будинків, перебувають на балансі абонента і ним експлуатуються незалежно від відомчої належності. Насосне обладнання для підкачування холодної води та регулятори тиску, встановлені в теплових пунктах, перебувають на балансі теплопостачальних організацій і експлуатуються ними. Водоканал відшкодовує витрати на експлуатацію насосного обладнання: - встановленого у житловому фонді місцевих Рад та житлово-будівельних кооперативах - ЖЕО; - встановленого в котельних, центральних теплових пунктах, прибудовах до них - теплопостачальним організаціям.

Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, що затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008р. за №190, також передбачено відшкодування таких витрат, зокрема, п. 6.1. встановлено, що у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання для постачання водою верхніх поверхів будинків за проектом, узгодженим з виробником, передбачаються насоси для підвищення тиску води, а при постійному надмірному тиску понад 1 кг/см2 - регулятори тиску "після себе". Окремо розміщені насосні станції для підкачування холодної води перебувають на балансі виробника і ним експлуатуються. Насосне обладнання для підкачування холодної води та регулятори тиску, встановлені в котельнях, ТП і прибудовах до них, які перебувають на балансі юридичних осіб, експлуатуються ними відповідно до умов договорів, укладених з виробником. Насосні станції підкачування холодної води та регулятори тиску, розміщені в житлових будинках або прибудовах до них, перебувають на балансі споживачів і обслуговуються ними. На кожній насосній станції, розташованій у приміщеннях котелень, ТП або прибудовах до них та призначеній для підкачування води в мережі холодного водопостачання, має бути організований облік подачі води і витрат електроенергії. Виробник відшкодовує теплопостачальним організаціям витрати на експлуатацію насосних агрегатів.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, витрати в розмірі 2 475 953, 21 грн. за період надання послуг з 01.11.08р. по 01.10.10р.

В підтвердження вказаних витрат позивачем надано Акти виконаних робіт з розрахунком за надані послуги по підкачці холодної води за період з листопада 2008р. - вересень 2010р., калькуляціями на підкачку холодної води, які з претензіями №08/21 від 08.07.10р. та №21/04 від 04.10.10р. були передані відповідачу.

Згідно з розрахунками позивача послуги надавалися на ТРП-2, ТРП-3, ТРП-4, ТРП-5, ТРП-6, ТРП-14, ТРП-24, насосними станціями №13, 14, 16 та 17, які перебувають в нього на балансі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими. Відповідач вказані акти не підписав, обґрунтованих заперечень на них не надав, в договорі №1-В/Т від 05.08.03р. сторони не визначили необхідність складання та підписання актів про надання послуг, калькуляції щодо вартості цих послуг в спірний період підписані позивачем в односторонньому порядку та не узгоджені з відповідачем, з огляду на це не можуть бути належними доказами щодо зміни ціни послуг в спірний період чи підтвердженням фактичної вартості наданих послуг.

З огляду на викладене, для підтвердження розрахунків позивача щодо фактичних витрат на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води судом було призначено судову експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно висновку №307/308-11 від 29.07.11р. судово-економічної експертизи судовим експертом встановлено, що документально підтверджується витрати комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, які входять до складу витрат на експлуатацію насосного обладнання з підкачки холодної води на ТРП-2, ТРП-3, ТРП-4, ТРП-5, ТРП-6, ТРП-14, ТРП-24, насосних станціях №13, 14, 16 та 17 за період листопад 2008р. - 9 місяців 2010р. у загальній сумі 2 475 953, 21 грн. (у т.ч. ПДВ): - 1 183 476, 85 грн. заробітна плата основана та додаткова; - 438 560, 17 грн. нарахування на заробітну плату 36,96%, 37, 06%; - 24 038, 75 грн. цехові витрати; - 294 865, 75 грн. загальновиробничі витрати 26,04%, 28,03%; - 90 355, 70 грн. адміністративні витрати 5%; - 31 997, 12 грн. амортизація основних засобів, з урахуванням К; - 412 658, 87 грн. ПДВ. Всього 2 475 953, 21 грн.

Відповідно до ст. ст. 180,189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

В п.3.4. Договору №1-В/Т від 05.08.03р. сторони визначили, що загальна сума договору складає 284375, 60 грн. з ПДВ на рік та визначили коефіцієнти розподілу холодної та гарячої води К3 = 0,6, крім обєктів, які здійснюють 100% підкачку холодної води. Вказане не суперечить чинному законодавству, оскільки сторони вільні у визначенні вказаних цін. В подальшому сторонами не вносилися зміни в договір щодо ціни на послуги та коефіцієнтів розподілу. Зважаючи на це, витрати підлягають відшкодуванню в розмірі, визначеному сторонами в договорі та фактичних витрат, що підтверджені висновком експерта, а саме за 2008р. - 163 457, 72 грн., за 2009р. - 1 508 437, 04 грн., за 2010р. - 804 058, 45 грн.

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що Водоканал зобовязаний щомісячно до 15-го числа проводити перерахунок на р/рахунок Теплотрансу або здійснювати взаємозалік на встановлену суму за обслуговування підкачки (рівними долями), тобто по експлуатаційним затратам.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів погашення заборгованості по витратам на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів холодної води на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в частині стягнення суми боргу підлягають задоволенню у розмірі 2 475 953, 21 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам, в тому числі і витрати на проведення експертизи, які підтверджені платіжним дорученням № 3467 від 14.03.11р. на загальну суму 27 132 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а, р/р26002091207145 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 305017, код ЄРПОУ 03341305) на користь комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32, р/р26005050301177 в КБ "Приватбанк", МФО 805012, код ЄДРПОУ 32560611) 2 475 953, 21 грн. витрати на експлуатацію підкачуючих насосних станцій та насосних агрегатів, 25500 грн. витрати по сплаті державного мита, 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 27132 грн. витрати на проведення судової експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЕ.М. Бондарєв

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

01 листопада 201р.