Рішення № 19277708, 20.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.11р.Справа № 3/5005/12983/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до Відповідача - 1 - Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц", м.Авдіївка, Донецька область

про стягнення 1 463,70 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, дов. №197-4016 від 19.04.11р.

відповідача -1 - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт, дов. № 488 від 01.01.11р.

відповідача - 2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з належного Відповідача на користь Позивача вартість майнової шкоди у розмірі 1 463,70 грн.

Відповідач-1 позов заперечує, мотивуючи тим, що в актах про технічний стан вагонів №5, 6, 7, 8, 9 від 16.05.11р., складених станцією Нікополь Придніпровської залізниці, зазначено, що вагони технічно справні, але виявлено нещільне прилягання армувальних листів, відсутність армувальних листів та зазори. Вантажовідправник бачити зазори до навантаження міг. Тобто, відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, не підготував вагони до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. На підстави викладеного, вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести Відповідач-2, у зв'язку з чим, у задоволенні позову до Відповідача-1 просить суд Відмовити.

Відповідач-2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору від Відповідача-2 не надходило.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

На виконання умов Договору № 26/1101664 від 27.01.11р., укладеного Позивачем з ПП "Азовтехбут" від вантажовідправника - Відповідача-2 Позивачеві 8, 10, 17 травня 2011 року у п'яти вагонах № 66656414, 63845275, 67614255, 67915140, 61546818 надійшов пісок кварцовий. Під час видачі вантажу з перевіркою, встановлена вагова нестача продукції в загальній кількості 26 100 кг. З урахуванням норми нестачі 0,5 % відповідальна вагова нестача склала на загальну суму 1 4636,40 грн., що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Нестача продукції документально підтверджена комерційними актами, наявними у матеріалах справи.

Так, в актах про технічний стан вагону № 5, 6, 7, 8, 9 від 16.05.11р., складених станцією Нікополь Придніпровської залізниці, зазначено, що вагони технічно справні, але виявлено нещільне прилягання армувальних листів, відсутність армувальних листів та зазори. Вантажовідправник бачити зазори до навантаження міг.

Рахунки за поставлену продукцію № 17 від 12.05.11р, № 15 від 04.05.11р., № 16 від 05.05.11р. сплачені Позивачем у повному обсязі, що вбачається з матеріалів справи.

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1-3 ст. 114 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

За ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України (далі Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з ч. 5 ст. 31 Статуту Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач-1 позов заперечує, мотивуючи тим, що в актах про технічний стан вагонів №5, 6, 7, 8, 9 від 16.05.11р., складених станцією Нікополь Придніпровської залізниці, зазначено, що вагони технічно справні, але виявлено нещільне прилягання армувальних листів, відсутність армувальних листів та зазори. Вантажовідправник бачити зазори до навантаження міг. Тобто, відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, не підготував вагони до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. На підстави викладеного, вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести Відповідач-2, у зв'язку з чим, у задоволенні позову до Відповідача-1 просить суд Відмовити.

Відповідач-2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що в актах про технічний стан вагону зазначено, що вагони технічно справні, але виявлено нещільне прилягання армувальних листів, відсутність армувальних листів та зазори, тощо, Вантажовідправник бачити зазори до навантаження міг, заходів для забезпечення збереження вантажу під час перевезення не здійснив, втрата вантажу є наслідком комерційної несправності вагонів, тому суд вважає, що відповідальність за втрату вантажу повинна бути покладена на Відповідача-2 (Вантажовідправника), тому у позові до Відповідача-1 слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати у справі покласти на Відповідача 2.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц", Донецька область, м.Авдіївка, пров. Комсомольський, 1 (код ЄДРПОУ 30956504) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код ЄДРПОУ 00186520) 1 463,40 грн. - основного боргу, 102,00 грн. - витрат на сплату держаного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане____