Постанова № 1926841, 17.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 22-а-5096/08                                          

донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2008 рік                                                                                                   місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                   Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                      Василенко Л.А., Дяченко С.П.

при секретарі судового засідання:                     Денисенко К.С.

З участю сторін: представника позивача Меркулової Л.В., представників відповідача Барабіной О.О., Гнатенко О.В.

розглянувши апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України Ворошиловському районі міста Донецька на постановуДонецького окружного адміністративного судувід 21 березня 2008 року за позовомМалого державного торгівельно-виробнирчого підприємства “Хімік”  

до

Управління Пенсійного фонду України в  Ворошиловському районі міста Донецька

про

Визнання недійсними результатів перевірки, скасування рішення;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2008 року –визнані недійсними результати перевірки Малого державного торгівельно-виробнирчого підприємства “Хімік”, проведеної управлінням Пенсійного фонду України в  Ворошиловському районі міста Донецька, та скасоване рішення №1284/03-51/19376200 від 28.12.2007 року про застосування до позивача фінансових санкцій за донарахованні УПФУ, або страхувальником своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 17688,59 грн., та рішення №1288/03-51/19376200 від 28.12.2007 року про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей на суму 5624,19 грн.

З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів заслухавши суддю доповідача, представників відповідача, позивача, перевіривши матеріалами справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню,  а постанова  суду  першої інстанції – скасуванню, з відмовою у задоволенні позовних вимог.

До такого виснавку колегія прийшла з огляду на наступне відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як правильно встановлено судом першої інстанції Мале державне торгівельно-виробниче підприємство „Хімік" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними результатів перевірки, скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.12.2007 року відповідачем було складено акт № 03-73/54306-44/424 про результати планової перевірки правильності, повноти нарахування та своєчасності сплату збору (страхових внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та з питань достовірності відомостей про застрахованих осіб щодо персоніфікованого обліку. Згідно з цим актом, позивачем за квітень-грудень 2005 року та січень-грудень 2006 року не було нарахований фонд оплати праці та страхових внесків за ставками 32,3 %, 31,8% у сумі 175868,20 грн. та 56246,30 грн. відповідно. Страхові внески своєчасно не було нараховані та були сплачені частково у сумі 38441,51 грн. у вигляді 42% від сум сплати єдиного податку, які надходять до Пенсійного фонду України із Управління Державного казначейства. Таким чином, на думку відповідача виникла недоплата страхових внесків в сумі 17688,59 грн.

Позивач просив визнати недійсними результати перевірки, викладені в Акті № 03-73/543 36-44/424 від 28.12.2007 року у частині виникнення й стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України та застосування штрафних санкцій, та просив скасувати рішення № 1284/03-51/19376200 від 28.12.2007 року та № 1288/03-51/19376200 від 28.12.2007 року про застосування фінансових санкцій за донараховані органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суми 17688,59 грн. та про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку на суму 5624,19 грн.

Представник відповідача в обґрунтування заперечень пояснив, що оскільки страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, то обов’язок з їх сплати не залежить від статусу платника податку як такого, що сплачує податки по спрощеній системі оподаткування (тобто є платником єдиного податку).  З огляду на що він вважає вимоги позивача необґрунтованими.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, встановила, що суд першої інстанції правельно встановив фактичні обставини справи, проте припустився помилки щодо застасування норм права, та прийшов до помилкового висновку, що оскільки позивач у перевіряємому періоді був платником єдиного податку, то на нього поширюються тільки норми Указу Президента України № 727 від 03.07.1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Про те, позивачем не дано ніякої оцінки тим обставинам, що відповідно до вимог ст.18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( Закону України № 1058) від 3 липня 2003 року який є чинним з 1 січня 2004 року, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Більш того, виходячи саме зі змісту Указу Президента України № 727 від 03.07.1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та норм Закону України “Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року» ( Закону України №3585-IV) - суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - І кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-ІУ, не вважаються заборгованістю.

Крім того, відповідно до вимог п. 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до приведення законодавства України у відповідальність із цим Законом інші закони України та нормативно – правові акти застосовуються в частині що несуперечить цьому Закону.

З огляду на викладене, відповідно до п.4. ч.9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", таст.ст. 5, 11, 14, 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суду, погоджується з доводами відповідача та вважає, що страхові внески не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, тобто іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" регулює лише питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Положення ст. 6 цього Указу суперечать Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і тому не підлягають застосуванню. Підпунктом 8.3 Порядку формування та подання органами Пенсійного Фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 7-6 від 10.06.2004 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 року за № 1000/9599, визначені правила формування реквізитів документа ІНДІАНІ. Страхувальник згідно первинної звітності не нараховує страхові внески на заробітну плату застрахованих осіб, але у звітності СПОВ у графі „нараховано роботодавцем на заробітну плату застрахованої особи", показує суми страхових внесків за ставками 32%, 32,3%, 31,8%, зазначені суми сплаченого єдиного податку, які розбиті пропорційно по кожному працівнику підприємства, що є порушенням ст. 20 та ч.6 ст. 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, колегія суду вважає, що акт документальної перевірки МДТВП “Хімік” складено відповідно до вимог діючого законодавства, та рішення УПФУ у Ворошиловському районі міста Донецькапро застосування фінансових санкцій винесено правомірно.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з відмовою позивачу.

Повний текст постанови виготовлено 18.07.2007 року.

Керуючись ст.ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія;  –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скарг Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька – задовольнити.

ПостановуДонецького адміністративного суду від 21 березня 2008 року, про визнання недійсними результатів перевірки Малого державного торгівельно-виробничого підприємства “Хімік” – управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька, викладених в акті № 03-73/543/06-44/424 від 28.12.2007 року в частині виникнення та стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України та застосування штрафних санкцій, скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька, № 1284/03-51/19376200 від 28.12.2007 року про застосування до Малого державного торгівельно-виробнирчого підприємства “Хімік”  фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 17688,59 грн., та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в  Ворошиловському районі міста Донецька №1288/03-51/19376200 від 28.12.2007 року про застосування до Малого державного торгівельного-виробнирчого підприємства “Хімік” фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовується  в системі персонірованого обліку на суму 5624,19 грн. – скасувати, в позові  Малому державному торгівельно - виробнирчому  підприємству “Хімік” до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька, щодо визнання недійсними результатів перевірки та скасування прийнятих рішень – відмовити.  

Постанова набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня виготовлення повного тексту постанови.

Колегія суддів: