Рішення № 19261642, 17.10.2011, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 2-124/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про

стягнення з відповідачів солідарно боргу за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 та виселенням відповідача з вказаної квартири і стягнення судових витрат.

Під час розгляду справи ПАТ КБ «ПриватБанк» неодноразово змінювало та уточнювало свої позовні вимоги та виклавши їх в остаточній редакції просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитний борг по договору № ODKIGK 0000000020 від 23.05.2008 року, яка станом на 03.10.2011 року склала 21767 гривень 81 копійку, 474 гривні 7 копійок судового збору та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

З позовної заяви та уточнень до неї вбачається, що 23.05.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» з однієї сторони, що змінив назву відповідно до вимог чинного законодавства на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та фізичною особою ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № ODKIGK 0000000020 (далі Кредитний договір) за яким ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 49464 гривні 75 копійок з кінцевим терміном повернення 23.05.2012 року. Відсоткова ставка, відповідно до умов Кредитного договору, була встановлена в розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 3.3. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась використовувати кредит на зазначені у договорі цілі та повернути кредит і сплачувати відсотки у встановлені Кредитним договором терміни.

З метою забезпечення зобовязань ОСОБА_1 за укладеним з ЗАТ КБ «ПриватБанк» Кредитним договором, 23.05.2008 року між банком та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір поруки № ODKIGK 0000000020 (далі Договір поруки). У п. 2 Договору поруки зазначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

В звязку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором, працівники Банку неодноразово намагалися вийти на зв'язок з нею та поручителем з метою добровільного погашення ОСОБА_1 своєї заборгованості, однак вжиті заходи не дали позитивного результату.

Станом на 03.10.2011 року у ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» виникла загальна заборгованість за кредитним договором № ODKIGK 0000000020 від 23.05.2008 року в розмірі 21767,81 гривні, а саме: заборгованість за кредитом 19215,35 гривні; заборгованість за відсотками 1564,61 гривні; заборгованість по пені 694,15; заборгованість по комісії 293,70 гривень.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 21767,81 гривні та судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які про дату, час та місце слухання справи в судові засідання двічі не зявились, про поважність причин неявки не повідомили, заяв про відкладання слухання по справі, або про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

На підставі письмової заяви представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за відсутності сторін, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, судом достовірно встановленні наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом достовірно встановлено, що 23.05.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» з однієї сторони, що змінив назву відповідно до вимог чинного законодавства на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та фізичною особою ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № ODKIGK 0000000020 (далі Кредитний договір) за яким ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 49464 гривні 75 копійок з кінцевим терміном повернення 23.05.2012 року. Відсоткова ставка, відповідно до п 8.1 Кредитного договору, була встановлена в розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 3.3. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась використовувати кредит на зазначені у договорі цілі та повернути кредит і сплачувати відсотки у встановлені Кредитним договором терміни.

З метою забезпечення зобовязань ОСОБА_1 за укладеним з ЗАТ КБ «ПриватБанк» Кредитним договором, 23.05.2008 року між банком та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір поруки № ODKIGK 0000000020 (далі Договір поруки). У п. 2 Договору поруки зазначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Як зазначено у наданій позивачем довідці від 03.10.2011 року станом на 03.10.2011 року у ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» виникла загальна заборгованість за кредитним договором № ODKIGK 0000000020 від 23.05.2008 року в розмірі 21767,81 гривні, а саме: заборгованість за кредитом 19215,35 гривні; заборгованість за відсотками 1564,61 гривні; заборгованість по пені 694,15; заборгованість по комісії 293,70 гривень.

Стаття 526 ЦК України закріплює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Згідно ч. 2 цієї статті Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обовязок відповідачів повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договору, порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, а позов в цій частині обґрунтованим та підлягаючім задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При звернені до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» було сплачено 474 гривні 7 копійок судового збору та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі наведеного позов в частині стягнення у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача понесених ним та документально підтверджених судових витрат є обґрунтованим та підлягаючім задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/рах. 29092829003111) - заборгованість за кредитним договором у розмірі 21767 гривень 81 копійки.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/рах. 64993919400001) 474 гривні 7 копійок судового збору та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського

районного суду М. В. Балан