Постанова № 19249836, 18.11.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-347/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Царевич О.І.,

суддів: Новака Р.В., Ільєвої Т.Г.

при секретарях Гуцинюку Я.І., Вірсті В.І., Фаркош Ю.А.,

за участю прокурорів Менчеця С.Є, Байдюка Д.А., Вавренюка О.С., Яценка В.І.,

захисника адвоката ОСОБА_4,

представника цивільного позивача ОСОБА_5

захисника свідка адвоката ОСОБА_6,

, розглянув у відкритому судовому засідання в приміщенні Печерського районного суду м. Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, з вищою освітою, віце-президента Всеукраїнського фонду ветеранів МВС України, неодруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VІ від 07.04.2011,

В С Т А Н О В И В:

Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_7, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VІ від 07.04.2011, надійшла до Печерського районного суду м. Києва 28.03.2011.

Підсудний ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в квітні 2000 року він, будучи головою Правління АБ "Енергобанк", умисно, в інтересах ТОВ "Базис-Інвест", використав своє службове становище всупереч інтересам АБ "Енергобанк", чим заподіяв матеріальних збитків АБ "Енергобанк" на загальну суму 352 664, 39 грн. тобто заподіяв тяжких наслідків АБ "Енергобанк", чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Також підсудний ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в період з 26.04.2000 р. по 18.06.2001 р. перебуваючи на посаді голови Правління АБ "Енергобанк" він розтратив чуже майно (кошти АБ "Енергобанк") шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах тобто вчинив злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні підсудний вину у вчинених злочинах не визнав, однак під час проведення судового слідства у даній справі підсудним ОСОБА_7 11.11.2011 на адресу суду подано клопотання про закриття кримінальної справи за його обвинуваченням та звільнення його від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні з розгляду даної кримінальної справи 17.11.2011 головуючим по справі розяснені правові наслідки закриття справи із нереабілітуючих підстав підсудному ОСОБА_7, який підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити та надав згоду на закриття справи в звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник цивільного позивача ОСОБА_5 та прокурор в судовому засіданні при розгляді клопотання поклалися на розсуд суду, однак прокурор зазначив про необхідність проведення перевірки щодо непереривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7

Вислухавши заявлене клопотання, думку учасників судового розгляду, додатково в нарадчій кімнаті вивчивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 КК України (в редакції 2001 року) злочинність і караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Таким чином передумовою звільнення від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є встановлення судом обставин вчинення особою злочину невеликої або середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні ним злочинів в період з квітня 2000 року по 18.06.2001, тобто до набрання чинності Кримінальним кодексом України (в редакції 2001 року) та на час розгляду вказаного клопотання минуло десять років з дня вчинення злочинів, у яких обвинувачується підсудний ОСОБА_7

Пунктом 11 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу України (в редакції 2001 року) правила встановлені Кримінальним кодексом України (1960 року) щодо давності, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш мяким, погашення і зняття судимості, поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності Кримінальним кодексом України (2001 року), за винятком випадків, якщо цим Кодексом помякшується кримінальна відповідальність цих осіб.

Відповідно до ст. 48 КК України (в редакції 1960 року), особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки:

1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе,ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;

2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше двох років, (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);

3) п'ять років з дня вчинення злочину,за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п'яти років;

4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п'ять років.

Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину. Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Санкція ч. 2 ст. 364 КК України в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VІ від 07.04.2011 передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що підсудний ухилявся від досудового слідства чи вчинив новий злочин середньої тяжкості, тяжкий чи особливо тяжкий в період часу з квітня 2000 року по 17.11.2011.

За будь-яких обставин визнання чи невизнання підсудним своєї вини не може вплинути на можливість прийняття рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності при наявності на те його згоди та за наявності на те відповідних підстав.

Враховуючи викладене та ті обставини, що з дня вчинення злочинів, у яких обвинувачується підсудний ОСОБА_7 минуло понад десять років, суд на підставі п.4 ч.1 ст. 48 КК України (в редакції 1960) вважає необхідним звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 КК України та ч.2 ст. 364 КК України в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VІ від 07.04.2011 у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 282 КПК України при наявності обставин, передбачених ст.ст. 6, 7 ч.1, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК України, суд своєю мотивованою ухвалою закриває справу.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 року № 13 та 3 грудня 1997 року № 12), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди мають бути вирішені у порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду цивільного позову АБ «Енергобанк» про стягнення з ОСОБА_7 коштів в сумі 207890620 грн. 00 коп., розяснивши, що вказаний цивільний позов підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заходи вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна скасувати, скасувавши арешт накладений: постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного Управління СБ України в м. Києві та Київській області Коломійця І.В. від 10.07.2009 на частину приміщення (1084,3 кв. м), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та яке належить НВ ТОВ «Екотехнологія»; постановою начальника відділення слідчого відділу Управління СБ України в м. Києві Бодні А.О. від 17.08.2010 на обєкти нерухомого та рухомого майна ОСОБА_7, а саме: автомобіль марки «TOYOTA» модель «CRUISER», 2001 року випуску, зеленого кольору, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2; вклади, цінності та інше майно ОСОБА_7; постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2010 на вклади поточний рахунок НОМЕР_3 НВ ТОВ «Екотехнологія» ( вул. Клінічна, буд. 25, код ЄДРПОУ 19138161) в ПУАТ «СЕБ Банк» (м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 10, ідентифікаційний код 14351016, МФО 300175).

Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 48 КК України (в редакції 1960 року), ст. 4 п.11 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу України (в редакції 2001 року), ст.ст. 7-1, 11-1, 273, 282 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання підсудного ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VІ від 07.04.2011на підставі п.4 ч.1 ст. 48 КК України ( вредакції 1960 року) в звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VІ від 07.04.2011на підставі п.4 ч.1 ст. 48 КК України (в редакції 1960 року) в звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VІ від 07.04.2011 закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

Цивільний позов АБ «Енергобанк» про стягнення з ОСОБА_7 коштів в сумі 207890620 грн. 00 коп. залишити без розгляду, розяснивши, що вказаний цивільний позов підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Арешт накладений: постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного Управління СБ України в м. Києві та Київській області Коломійця І.В. від 10.07.2009 на частину приміщення (1084,3 кв. м), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та яке належить НВ ТОВ «Екотехнологія»; постановою начальника відділення слідчого відділу Управління СБ України в м. Києві Бодні А.О. від 17.08.2010 на обєкти нерухомого та рухомого майна ОСОБА_7, а саме: автомобіль марки «TOYOTA» модель «CRUISER», 2001 року випуску, зеленого кольору, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2; вклади, цінності та інше майно ОСОБА_7; постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2010 на вклади поточний рахунок НОМЕР_3 НВ ТОВ «Екотехнологія» ( вул. Клінічна, буд. 25, код ЄДРПОУ 19138161) в ПУАТ «СЕБ Банк» (м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 10, ідентифікаційний код 14351016, МФО 300175) скасувати.

Речові докази: - договір купівлі-продажу від 05.04.2000; акт прийому-передачі нежитлових приміщень, розташованих в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 від 05.04.2000; реєстраційне посвідчення № 293 від 23.06.2000; договір купівлі-продажу від 05.04.2000; копія договору купівлі-продажу від 05.04.2000; копія акту прийому-передачі нежитлових приміщень, розташованих в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 від 05.04.2000; договір № 63-04/00 від 26.04.2000; додаткові угоди до договору № 63-04/00 від 26.04.2000 р.: № 1 від 05.07.2000 р., № 2 від 02.10.2000 р., № 3 від 02.02.2001 приєднані до матеріалів кримінальної справи залишити при матеріалах кримінальної справи.

-копії платіжних доручень № 8 від 05.05.2000 р., № 2 від 06.05.2000, №16 від 10.05.2000, № 9 від 12.05.2000, №4 від 18.05.2000 р., №9 від 19.05.2000 р., №6 від 23.05.2000 р., №6 від 24.05.2000 р., №5 від 25.05.2000 р., №8 від 29.05.2000 р., №7 від 06.06.2000 р., №5 від 07.06.2000 р., №2 від 08.06.2000 р., №7 від 12.06.2000 р., №3 від 16.06.2000 р., №9 від 21.06.2000 р., №4 від 22.06.2000 р., №4 від 23.06.2000 р., №8 від 26.06.2000 р., №3 від 27.06.2000 р., №2 від 29.06.2000 р., №7 від 30.06.2000 р., №12 від 04.07.2000 р., №3 від 05.07.2000 р., №7 від 06.07.2000 р., №4 від 07.07.2000 р., №9 від 20.07.2000 р., №3 від 21.07.2000 р., №14 від 25.07.2000 р., №5 від 26.07.2000 р., №4 від 27.07.2000 р., №6 від 31.07.2000 р., №8 від 04.08.2000 р., №8 від 07.08.2000 р., №13 від 08.08.2000 р., №3 від 11.08.2000 р., №5 від 15.08.2000 р., №8 від 16.08.2000 р., №6 від 17.08.2000 р., №11 від 18.08.2000 р., №9 від 21.08.2000 р., №10 від 22.08.2000 р., №8 від 23.08.2000 р., №9 від 27.08.2000 р., №4 від 29.08.2000 р., №4 від 31.08.2000 р., №2 від 01.09.2000 р., №2 від 04.09.2000 р., №3 від 07.09.2000 р., №9 від 08.09.2000 р., №9 від 11.09.2000 р., №6 від 12.09.2000 р., №13 від 15.09.2000 р., №9 від 18.09.2000 р., №5 від 19.09.2000 р., №6 від 20.09.2000 р., №6 від 27.09.2000 р., №7 від 27.09.2000 р., №9 від 05.10.2000 р., №5 від 06.10.2000 р., №3 від 09.10.2000 р., №12 від 10.10.2000 р., №12 від 11.10.2000 р., №12 від 12.10.2000 р., №12 від 13.10.2000 р., №4 від 20.10.2000 р., №9 від 23.10.2000 р., №4 від 24.10.2000 р., №3 від 25.10.2000 р., №5 від 26.10.2000 р., №4 від 01.11.2000 р., №5 від 01.11.2000 р., №6 від 02.11.2000 р., №9 від 03.11.2000 р., №2 від 10.11.2000 р., №10 від 15.11.2000 р., №6 від 16.11.2000 р., №4 від 21.11.2000 р., №8 від 22.11.2000 р., №6 від 23.11.2000 р., №2 від 24.11.2000 р., №9 від 29.11.2000 р., №9 від 01.12.2000 р., №8 від 04.12.2000 р., №5 від 05.12.2000 р., №7 від 06.12.2000 р., №6 від 07.12.2000 р., №7 від 08.12.2000 р., №11 від 11.12.2000 р., №4 від 13.12.2000 р., №4 від 04.01.2000 р., №3 від 05.01.2001 р., №9 від 09.01.2001 р., №9 від 10.01.2001 р., №2 від 11.01.2001 р., №2 від 12.01.2001 р., №2 від 15.01.2001 р., №10 від 16.01.2001 р., №5 від 17.01.2001 р., №5 від 23.01.2001 р., №8 від 02.02.2001 р., №8 від 05.02.2001 р., №10 від 06.02.2001 р., №7 від 07.02.2001 р., №11 від 08.02.2001 р., №8 від 09.02.2001 р., №9 від 12.02.2001 р., №7 від 13.02.2001 р., №7 від 20.02.2001 р., №1 від 21.02.2001 р., №11 від 26.02.2001 р., №8 від 27.02.2001 р., №9 від 01.03.2001 р., №10 від 02.03.2001 р., №12 від 06.03.2001 р., №10 від 10.04.2001 р., №2 від 13.04.2001 р., №10 від 18.04.2001 р., №6 від 20.04.2001 р., №6 від 25.04.2001 р., №3 від 27.04.2001 р., №8 від 04.05.2001 р., №6 від 07.05.2001 р., №6 від 14.05.2001 р., №5 від 18.05.2001 р., які приєднані до матеріалів кримінальної справи залишити при матеріалах кримінальної справи

Судові витрати у справі відсутні.

На ухвалу протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Головуючий суддя:

Судді: