Рішення № 19249656, 07.07.2011, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-172/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Волощука В.В.

при секретарі Корнійчуку І.В.

з участю:

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача Тимошенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому зазначає, що вона працювала буфетником кафе «Золотий ключик»Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки, відповідно до наказу № 66 параграфу 5-а від 18.08.1998 року. Згідно наказу № 5 параграфу 2 від 17.01.2011 року вона була звільнена з займаної посади на підставі п.1. ст.40 КЗпП України, у звязку із скороченням штату з 17.01.2011 року. Позивачка вважає, що зазначене звільнення є незаконним, тому ставить питання про поновлення її на роботі буфетника кафе «Золотий ключик»Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки, стягнення з відповідача заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди.

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги збільшили шляхом подачі додаткової позовної заяви та крім зазначених позовних вимог просять суд скасувати наказ № 5 від 17.01.2011 року про звільнення ОСОБА_1, із займаної посади за скороченням штату працівників, як незаконний. Свої позовні вимоги позивачка та її представник мотивували тим, що зміни в організації праці не відбулися при її звільненні адміністрацією відповідача не було враховано її переважне право в залишенні на роботі, продуктивність праці і кваліфікацію. Із запропонованими представником відповідача робочими місцями вона не погоджується, а тому наполягає на поновленні її на роботі буфетником кафе «Золотий ключик»Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки і більше ні на яку іншу запропоновану відповідачем роботу не згодна.

Представник відповідача у судовому засіданні відносно позову заперечує і пояснила, що звільнення позивачки проведено з дотриманням вимог трудового законодавства. Від запропонованих у встановленому законом порядку робочих місць, які були на час звільнення запропоновані, позивачка відмовилася і з іншими запропонованими посадами вона не згодна. Крім того представником відповідача пропонувалося всім працівникам, які працювали в кафе «Золотий ключик»вказане кафе взяти в оренду, однак всі працівники в тому числі і ОСОБА_1, відмовилися. На даний час кафе «Золотий ключик»у звязку з збитковою роботою підприємства передано в оренду.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та позивачка ОСОБА_1, під присягою надали суду показання про те, що дійсно ОСОБА_1, працювала в кафе «Золотий ключик»Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки та були разом із ОСОБА_7, звільнені із займаних посад у звязку із скороченням штату. Від запропонованих у встановленому законом порядку робочих місць, які були на час звільнення запропоновані відповідачем вони відмовилися і з іншими запропонованими посадами вони не були згодні. Взяти кафе «Золотий ключик»в оренду вони також відмовилися.

Судом встановлено в судовому засіданні, що позивачка перебувала у трудових правовідносинах із відповідачем. Згідно до наказу № 5 від 17.01.2011 року ОСОБА_1, була звільнена із займаної посади з 17.01.2011 року за ст.40 п.1 КЗпП України, у звязку із скороченням штату.

Відповідно до ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України, з якої слідує, що трудовий договір може бути розірваний власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом у разі скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом зазначеної статті цього Кодексу та пункту 19 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06.11.1992 року за № 9 передбачено, що якщо дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При цьому мається на увазі, що роботодавець зобовязаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Так факт скорочення штату працівників кафе «Золотий ключик»Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки підтверджується наказом № 80 від 16.11.2010 року, наказом № 81 від 16.11.2010 року, наказом № 5 від 17.01.2011 року, штатним розписом на 2010 рік від 01.01.2010 року, штатним розписом на 2011 рік від 17.01.2011 року, поясненнями представника відповідача та показаннями свідків.

Крім того судом встановлено, що відповідачем додержано під час розірвання трудового договору з позивачкою порядку вивільнення працівників передбаченого ст.49-2 КЗпП України, останній було у встановленому порядку запропоновано іншу роботу, яка була у відповідача на день попередження про звільнення і у день звільнення позивачки, але ОСОБА_1, відмовилася від запропонованої роботи з підстав зазначених вище та наполягає на поновленні її на роботі в кафе «Золотий ключик»Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки. У звязку з чим відповідачем не було порушено вимоги ст.49-2 КЗпП України та будь-яких інших порушень законодавства про працю, що стверджується наказом № 81 від 16.11.2010 року «Про попередження працівників про наступне звільнення за скороченням штату», про вивільнення позивачки за два місяці, копією протоколу засідання профспілкового комітету КГХ від 13.01.2011 року, про надання згоди на внесення змін до штатного розпису та виведення посад по кафе «Золотий ключик».

Разом з тим при звільненні позивачки, відповідачем обговорювалося питання щодо її переважного права на залишення на роботі перед іншими працівниками кафе «Золотий ключик»де позивачці також пропонувалися інші вільні робочі місця, які малися у відповідача на час звільнення позивачки, але остання відмовилася від них, що ствердила у судовому засіданні представник відповідача, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7

Статтею 42 ч.1 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, має середню спеціальну освіту. З 1998 року працювала у відповідача буфетником кафе «Золотий ключик»Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки.

Відповідачем при звільненні позивачки було дотримано вимоги ч.2 ст.42 КЗпП України, тобто враховано її сімейний ста і інші обставини, які дають переважне право для залишення на роботі.

В даному випадку суд дійшов висновку, що звільнення позивачки за ч.1 п.1.ст.40, ст.42 КЗпП України проведено у відповідності до вимог зазначеного законодавства.

Окрім того позивачка у судовому засіданні не надала суду достатніх доказів, які б підтвердили про те, що діями відповідачів їй завдано було моральної шкоди та не обґрунтувала позовну вимогу про стягнення моральної шкоди з відповідача.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ч.1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На основі вищенаведеного та керуючись : ст.ст.3,10,11,15,57,60,ч.3 ст.209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ч.1 п.1 ст.40, 42,49-2 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду Олевським районним судом цивільної справи у сумі 37 грн., на р\р 31217259700460 Код ЗКПО: 20413477 Банк отримувача ГУ ДКУ в Житомирській області МФО банку 811039.

Стягнути з ОСОБА_1 в бюджет держави 51 грн., судового збору.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:В. В. Волощук