Рішення № 19243932, 11.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.11.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”08” листопада 2011 року справа № 11/44

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач: Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 41, м.Чернігів,14013

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 14 872,58 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_1 - особисто, паспорт НОМЕР_4, виданий 23.02.2006 р. Деснянським ВМ УМВС.

Представник відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 1 від 04.01.2011

Представник відповідача: ОСОБА_3 - начальник відділу кадрів та юридичного забезпечення, довіреність № 2 від 04.01.2011

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради про стягнення 14 872,58 грн. заборгованості.

Провадження у справі зупинялось, розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що між ним та відповідачем укладено договір про надання юридичних послуг від 29.12.2007 р. (т.1 а.с. 13). Незважаючи на сумлінне виконання позивачем зобовязань за договором, відповідач порушив свої зобовязання щодо оплати отриманих послуг, як допускаючи прострочення оплати, так і взагалі ухилившись від здійснення розрахунків за чотири звітні періоди дії договору квітень, жовтень, листопад та грудень 2008 року на загальну суму 11200,00 грн. Прийняття відповідачем виконаних робіт та надання послуг визначеної вартості посвідчено відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (т.1 а.с. 15-26), підписаними посадовою особою відповідача без жодних застережень.

З огляду на зміст поданого відповідачем відзиву та наданих в судовому засіданні представником відповідача пояснень, позивач надав додаткові письмові пояснення (т.1 а.с. 107-108), в яких він описує обставини, які, на думку позивача, безпосередньо сформували єдино можливі мотиви категоричного ухилення нинішнього керівництва КП „Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради від виконання зобовязань даного підприємства щодо оплати наданих позивачем юридичних послуг.

Позивач просить стягнути з відповідача: суму заборгованості з оплати юридичних послуг у розмірі 11 200,00 грн.; 2859,95 грн. витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, нарахованих на суму заборгованості відповідача; 812,63 грн., що складає 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості відповідача у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України; суми держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених при поданні позовної заяви.

Крім того, позивач в позовній заяві заявляє клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих відповідачем у банківських установах України, а так само на належне відповідачеві нерухоме майно до вирішення справи по суті.

Розглянувши дане клопотання про забезпечення позову, суд клопотання відхилив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с. 44) позовних вимог не визнає з мотивів, викладених у відзиві.

Відповідач вказує на те, що акти виконаних робіт та акти прийому-передачі наданих послуг, копії яких додано позивачем до позовної заяви, складено у відповідності до договору про надання юридичної допомоги від 29.12.2007 р. Про цей договір відповідачу не відомо, що ставить під сумнів законність складення цих актів.

Але будь-яких інших договорів сторонами суду надано небуло.

Згідно наданої відповідачем додаткової інформації (т. 1 а.с. 136) актів прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2008 р. (т.1 а.с. 24), від 28.11.2008 р. (т.1 а.с. 25), від 30.12.2008 р. (т.1 а.с. 26) до договору про надання юридичної допомоги від 29.12.2007 р. на підприємстві немає і заборгованість за ними не рахується.

Актів виконаних робіт і заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 29.12.2007 р., на який посилається позивач, на підприємстві немає.

Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання юридичних послуг від 29.12.2007 р., копія якого додана позивачем до позовної заяви (т. 1 а.с. 13), з боку підприємства (замовника послуг) підписано директором підприємства ОСОБА_4, який фактично виконував обовязки директора тільки з 03.03.2008 р. по 28.04.2009 р. (т. 1 а.с. 135).

Ухвалою від 13.04.2011 р., за ініціативою суду, провадження у справі було зупинено та копії матеріалів справи № 11/44 направлено для здійснення перевірки до прокуратури Чернігівської області.

Прокуратурою міста Чернігова була проведена перевірка щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та 06.05.2011 р. прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, в звязку з відсутністю в його діях ознак злочинів, передбачених ст.ст. 336 ч.1, 358 ч. 3 КК України ( т.2 а.с. 44).

В описовій частині постанови, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно надавав юридичні послуги підприємству, звільнився в 2009 році, при звільненні на підприємстві існувала заборгованість перед ОСОБА_1 за надані юридичні послуги.

В ході здійснення прокуратурою перевірки позивачем по справі було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 13.04.2011 р. про зупинення провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р., залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2011 р., апеляційну скаргу позивача було задоволено, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 13.04.2011 р. скасовано.

В судовому засіданні 08.11.2011 р. представником відповідача заявлено письмове клопотання, в якому він просить суд витребувати у позивача оригінал договору "Про надання юридичних послуг" від 29 грудня 2007 року, оригінал договору "Про надання юридичної допомоги" від 29 грудня 2007 року та оригінали актів прийому-передачі наданих послуг за жовтень, листопад та грудень 2008 року, які складені відповідно до договору "Про надання юридичної допомоги" від 29 грудня 2007 року.

Після оголошеної перерви позивачем було надано суду для огляду оригінали зазначених у клопотанні представника відповідача документів.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.12.2007 р. між Комунальним підприємством „Чернігвбудінвест” (Замовник) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг (далі Договір).

Даний Договір набирає чинності з 01.01.2008 р. та діє до 31.12.2008 р., а в частині проведення розрахунків за надані послуги (виконану роботу) до повного виконання (ч. 1 п. 5 Договору).

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Згідно п. 1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Обовязки Виконавця та Замовника обумовлені в п.п. 2, 3 Договору.

Згідно п. 4.1 Договору за роботу (послуги), виконану Виконавцем та витрати, необхідні для виконання його доручень, на підставі та у відповідності до актів виконаних робіт, Замовник перераховує грошові кошти щомісячно на користь Виконавця протягом 3-х (трьох) днів з дня підписання відповідного акту виконаних робіт, на поточний рахунок Виконавця.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за Договором, надав відповідачу юридичні послуги на загальну суму 33 600,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.2008р., від 05.03.2008 р., від 03.04.2008 р., від 05.05.2008 р., від 05.06.2008 р., від 30.06.2008 р., від 30.07.2008 р., від 31.08.2008 р., від 30.09.2008 р., від 31.10.2008 р., від 28.11.2008 р., від 30.12.2008 р., підписаним обома сторонами.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобовязання не виконав, за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, сплативши лише 22400,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача, копії яких додані до матеріалів справи.

Таким чином, борг відповідача за надані позивачем послуги у квітні, жовтні-грудні 2008 р. становить 11 200,00 грн. та, станом на день прийняття рішення, не погашений.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної повної оплати виконаних позивачем робіт, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано та предявлено до стягнення 2859,95 грн. інфляційних втрат та 812,63 грн. 3 % річних.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено затримку виконання відповідачем взятих на себе договірних зобовязань, суд доходить висновку про правомірність вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повній сумі.

Відхиляючи клопотання позивача про забезпечення позову суд виходив з наступного.

Обовязок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх позовних вимог та заперечень.

Звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову позивачем не було надано суду будь-яких доказів, які б обґрунтовували утруднення виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради (вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 41, м. Чернігів, 14013, р/р 260075759 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код 32818170) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 у ВАТ „Універсал Банк”, МФО 322001, код НОМЕР_2) 11200,00 грн. боргу, 2859,95 грн. інфляційних втрат та 812,63 грн. 3 % річних; 148,72 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита; 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 08.11.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 11.11.2011 р.