Рішення № 19243180, 03.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.11 Справа № 9/5009/5116/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А) до Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7” (69065, м. Запоріжжя, пров. Яворний, 8-А)

про стягнення суми 22252,07 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. (дов. № 16/27 від 04.01.11)

Від відповідача: ОСОБА_2. (дов. № 835/01-07 від 31.03.11)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 22252,07 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.08.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/5116/11, судове засідання призначено на 28.09.2011р. Ухвалою суду від 28.09.201р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.10.2011р.Ухвалою суду від 24.10.2011р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів до 11.11.2011р., цією ж ухвалою в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.11.2011р.

У судовому засіданні 03.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 03.11.2011р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог № 2080-10 від 02.11.2011р., в якій зазначив, що у позовній заяві помилково було нарахована заборгованість за червень 2011р. в розмірі 740,25 грн. Просить стягнути з відповідача суму 21511,82 грн. заборгованості за період з лютого 2010р. по травень 2011р.

Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду спору у справі є вимоги про стягнення з відповідача суми 21511,81 грн. боргу за поставлену теплову енергію за період з лютого 2010р. по травень 2011р.

Позивач підтримав зменшені позовні вимоги та зазначив, що позивачем на підставі договору № 902 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2002р. здійснювалось у період з лютого 2010р. по травень 2011р. постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачу на загальну суму 21511,82 грн. В свою чергу відповідач свої зобовязання щодо оплати за поставлену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 21511,82 грн. Просить на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 626, 640 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, умов договору № 902 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2002р. стягнути з відповідача суму 21511,82 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді за період з лютого 2010р. по травень 2011р. включно.

У запереченнях на позовну заяву № 127/05 від 03.11.2011р. надану у судовому засіданні 03.11.2011р. представником відповідача зазначено, що відповідач визнає суму 21511,82 боргу за період з лютого 2010р. по травень 2011р за договором № 902 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2002р. в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2002р. між Концерном «Міські теплові мережі»особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (Енергопостачальна організація, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7”

(Споживач, відповідач) був укладений договір № 902 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно з п. 1.3, а відповідач - оплачувати ії вартість разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.2.).

Відповідно до п. 10.1., договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.11.2002р. по 31.10.2003р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Пунктом 1.9. договору визначено, що тарифи для розрахунків між позивачем та відповідачем встановлюються відповідними органами влади згідно діючого законодавства.

Згідно з п. 3.2.2., відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом 6 договору.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.1., 6.2.).

Відповідно до п. 6.3. договору позивач після 7-го числа, наступного за розрахунковим, надає відповідачу рахунок за фактично спожиту енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Відповідач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його позивачу.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем є акт надання послуг, підписаний обома сторонами (п. 6.4).

Відповідно до п. 6.5. договору розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена відповідачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів з урахуванням втрат, або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку.

В пункті 6.6. договору зазначено, що відповідач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Із матеріалів справи слідує, що позивач в період з лютого 2010р. по травень 2011р. включно постачав теплову енергію, надавав відповідачу акти приймання-передачі теплової-енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 21511,82 грн. На усіх актах приймання-передачі теплової енергії за вказаний період маються печатки та підписи відповідача.

Однак, вказана в актах та рахунках сума в установлений договором строк відповідачем сплачена не була.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобовязаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 21511,82 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь відповідача слід стягнути суму 215,12 грн. державного мита та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 24, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7” (69065, м. Запоріжжя, пров. Яворний, 8-А; код ЄДРПОУ 05478717) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А; п/р 26030301001951 у філії-Запорізьке обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) суму 21511 (двадцять одна тисяча пятсот одинадцять) грн. 82 коп. основного боргу, суму 215 (двісті пятнадцять) грн. 12 коп. державного мита, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 16.11.2011р.