Рішення № 19243086, 10.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.11 Справа № 4/5009/5510/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача Приватного підприємства “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 20, кв. 9)

про стягнення 714 грн. 76 коп. основного боргу за надані послуги електрозвязку за договором № 5835/202381 від 25.07.2002 р., 20 грн. 92 коп. пені, 8 грн. 85 коп. три відсотки річних, 17 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1., довіренність №387 від 13.06.2011р.;

Від відповідача не з'явився.

15.09.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма”, м. Запоріжжя про стягнення 714 грн. 76 коп. основного боргу за надані послуги електрозвязку за договором № 5835/202381 від 25.07.2002 р., 20 грн. 92 коп. пені, 8 грн. 85 коп. три відсотки річних, 17 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою від 15.09.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 06.10.2011 р. Ухвалою суду від 06.10.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено до 10.11.2011р.

В судовому засіданні 10.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду Витяг є Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Запорізькій області, згідно з яким юридичною адресою Приватного підприємства “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма” (код ЄДРПОУ 30105565) є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 20, кв. 9, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 15.09.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/5510/11, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”, а ухвала суду від 06.10.2011 р., повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового звязку: “Організація вибула”.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/5510/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 11, 96, 526, 630, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 216 ГК України, положеннях Закону України “Про телекомунікації” і полягають в тому, що 25.07.2002 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг електрозвязку № 5835/202381, за умовами якого позивач зобовязався надавати відповідачу послуги електрозвязку та певні безкоштовні послуги, перелік яких наведено в додатках № 1 і № 2 до Договору, а відповідач зобовязався отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість відповідно до діючих тарифів. На виконання умов Договору позивачем відповідачу за період з грудня 2010р. по липень 2011 року надавалися послуги електрозвязку на загальну суму 714, 76 грн. Відповідачем в порушення умов Договору рахунки на оплату послуг звязку за спірний період оплачені не були. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 5835/202381 від 25.07.2002 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства. Пунктом 5.8 зазначеного Договору сторони визначили, що у разі несплати за надані послуги відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожень день прострочення оплати. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене, норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма” 714 грн. 76 коп. основного боргу за надані послуги електрозвязку за договором № 5835/202381 від 25.07.2002 р., 20 грн. 92 коп. пені, 8 грн. 85 коп. три відсотки річних, 17 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Закону України “Про телекомунікації” та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., 25.07.2002 р. між ВАТ “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 (м. Запоріжжя) Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (позивачем у справі) та ПП “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма”, (відповідачем у справі) був укладений договір про надання про надання послуг електрозвязку № 5835/202381, (далі за текстом Договір), з відповідними додатками та доповненнями.

За умовами Договору позивач (підприємство звязку) зобовязався надавати відповідачу (абоненту) послуги електрозвязку та певні безкоштовні послуги, перелік яких наведено в Додатках № 1 і № 2 до Договору, а відповідач зобовязався отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Послуги, які надаються позивачем, сплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством, обсяг яких сторони узгодили в Додатках № 1 і № 2 до Договору, що передбачено п. 4.1 Договору.

Відповідно до пунктів 7.1 і 7.2 Договір набирає чинності з дня його підписання і діє протягом п'яти років, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Відповідно до п. 3.2.8 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги в повному обсязі.

На виконання умов Договору позивачем відповідачу за період з грудня 2010 року по липень 2011 року надавалися послуги електрозвязку на загальну суму 714, 76 грн.

На оплату наданих послуг електрозвязку за спірний період позивачем виставлялися відповідачу щомісячно рахунки за послуги звязку на загальну суму 714, 76 грн., які одночасно є актами передавання-приймання виконаних робіт за відповідний місяць. Вказані рахунки позивачем направлялися за належною юридичною адресою відповідача.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Пунктом 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з п. 38 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг розрахунковий період за надані телекомунікаційні послуги оператор визначає самостійно. Тривалість одного розрахункового періоду, як правило, становить календарний місяць.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що відповідач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою (кредит) оплатою послуг.

Згідно з п.п. 4.5, 4.6 Договору розрахунки за фактично отримані послуги проводиться протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (при кридитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування авансової оплати.

Відповідачем в порушення умов Договору оплата послуг електрозвязку за спірний період здійснена не була.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору №5835/202381 від 25.07.2002 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 5.8 зазначеного Договору сторони визначили, що у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем предявлена до стягнення пеня в розмірі 20,92 грн., яка розрахована за період з 21.01.2011 р. по 01.09.2011 р.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 20,92 грн. за неналежне виконання грошових зобовязань за договором № 5835/202381 від 25.07.2002 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, за період 01.02.2011 р. по 30.06.2011 р. становить 17,42 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, складає 8,85 грн., яка розрахована за період з 21.01.2011 р. по 01.09.2011 р.

Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 62-97Р від 03.04.1997 р. Зокрема, позивачем не враховано, що для визначенні індексу інфляції за спірний період необхідно помісячні індекси, що складають спірний період, помножити між собою.

Фактично, стягненню з відповідача за невиконання грошових зобовязань по Договору № 5835/202381 від 25.07.2002 р. підлягає 34,94 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з 01.02.2011 р. по 30.06.2011 р. та 8,85 грн. 3 % річних за період з 21.01.2011р. по 01.09.2011 р.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання грошових зобовязань по Договору № 5835/202381 від 25.07.2002р. заявлено до стягнення 17,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 8,85 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах сум, заявлених позивачем.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних підлягає задоволенню в заявлених позивачем сумах 17,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 8,85 грн. 3 % річних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав, в судове засідання не зявився без обґрунтування причин поважності неявки.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма” 714 грн. 76 коп. основного боргу за надані послуги електрозвязку за договором № 5835/202381 від 25.07.2002 р., 20 грн. 92 коп. пені, 8 грн. 85 коп. три відсотки річних, 17 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 230 ГК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 20, кв. 9, код ЄДРПОУ 30105565) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133. код ЄДРПОУ 01184385, р/р № 26002364 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 76 коп. основного боргу, 20 (двадцять) грн. 92 коп. пені, 17 (сімнадцять) грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 8 (вісім) грн. 85 коп. річних відсотків. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Аудиторська фірма “Аудит-Оптіма” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 20, кв. 9, код ЄДРПОУ 30105565) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133. код ЄДРПОУ 01184385, р/р № 26009408 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “14” листопада 2011 р.