Ухвала суду № 19242647, 04.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.11.11 № 31/5009/7181/11 Суддя Хуторной В.М. розглянувши матеріали:

за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя;

до відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя;

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

03.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором суборенди від 01.06.2010 р. в сумі 81409 грн. Вказана позовна заява згідно поштовому штемпелю позивачем направлена до суду 01.11.11 р.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно листа Управління Державного казначейства у місті Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 31.10.2011 р. № 04-13/2050/2346 відкрито рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету судового збору по коду бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»:

Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району

Банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 34677145

№ рахунку: 31210206700007

Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, при поданні позовної заяви 01.11.2011р. ФОП ОСОБА_1 надано квитанцію №31 від 31.10.2011 р. про сплату 814,09 грн. державного мита та квитанцію №32 від 31.10.2011 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, доказів сплати судового збору в належному розмірі, як того вимагає Закон та за реквізитами, наведеними у листі Управління Державного казначейства у місті Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 31.10.2011 р. № 04-13/2050/2346, позивачем суду не надано.

Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказані квитанції як доказ сплати позивачем судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору.

Державне мито в сумі 814,09 грн., сплачене квитанцією №31 від 31.10.2011 року та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. сплачені квитанцією №32 від 31.10.2011 р., підлягають поверненню Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст. ст. 44, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1, без розгляду.

Дана ухвала є підставою для повернення Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 із державного бюджету державного мита в сумі 814,09 грн. сплаченого квитанцією №31 від 31.10.2011 р. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. сплачених квитанцією № 32 від 31.10.2011 р.

Додаток: позовна заява на 49 аркушах, в тому числі оригінали документів: фіскальний чек № 7774 від 01.11.2011 р., квитанція №31 від 31.10.2011 р., квитанція №32 від 31.10.20011 р. та клопотання про забезпечення позову.

Суддя                                                                       В.М. Хуторной