Постанова № 19242430, 15.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/3625/11(33/131-09) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, суддіДемидової А.М.,

суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.

розглянувши касаційну скаргу АК "Харківобленерго"

напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.11р.

у справі№ 5023/3625/11 господарського суду Харківської області

за позовомАК "Харківобленерго"

доКП "ВТП"Вода"

простягнення суми

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов.,

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2011 року у справі № 5023/3625/11 (суддя Жиляєв Є.М.) відмовлено АК “Харківобленерго” в задоволенні скарги на дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ з примусового виконання рішення суду по справі №33/131-09 щодо винесення постанови Жовтневого відділу ДВС Харківського МУЮ від 14.09.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі 333/131-09.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 р. у справі № 5023/3625/11 (судді Крестьянінов О.О., Плахов О.В., Шутенко І.А.) ухвалу господарського суду Харківської області від 27.07.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, АК "Харківобленерго" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 2 ст.11-1 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач має право подати заяву про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

В силу п. 9 ч.1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”(в редакції, яка діяла станом на момент прийняття оскаржуваної постанови Жовтневого відділу ДВС Харківського МУЮ) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа без виконання на письмову вимогу стягувача.

Наслідки, які настають після закінчення виконавчого провадження, вказані у ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження”. Зокрема, передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно зі ст.37 вказаного Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.40 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за його письмовою заявою. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, встановлених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску із звітом державного виконавця про його використання.

Частиною 5 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених лише пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Таким чином, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, повернення виконавчого документа за заявою (вимогою) стягувача, за яким було порушено виконавче провадження, унеможливлює порушення виконавчого провадження знову та позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Згідно п. 7 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. В даному випадку такою обставиною є наявність постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2010 року про примусове виконання наказу №33/131-09, виданого 28.12.2009 року.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Такий випадок зокрема передбачений ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно якої, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржуваною постановою Жовтневого відділу ДВС Харківського МУЮ від 14.09.2010 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі № 33/131-09 він позбавлений права отримати стягнуті судом грошові кошти, то суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що якщо позивач, звертаючись з заявою про повернення виконавчого документа, не мав свідомого волевиявлення на відмову від примусового виконання судового рішення, він мав змогу та право після прийняття державним виконавцем постанови про закриття виконавчого провадження оскаржити її.

Разом з тим, постанова Жовтневого відділу ДВС Харківського МУЮ про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2010 р. про примусове виконання наказу № 33/131-09, виданого 28.12.2009 р., на даний час не визнана в установленому законом порядку недійсною і є чинною.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд попередньої інстанції. дійшов правильного висновку, що повторне звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження.

Враховуючи те, що провадження виконавчих дій є завершальною стадією судового процесу, які нерозривно повязані з відповідним судовим актом, його примусове виконання можливе у межах одного провадження, із закриттям якого усі виконавчі дії мають бути припинені.

Крім цього, суди встановили, що ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2010 року було задоволено заяву КП ВТП “Вода” про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2009 року по справі № 33/131-09, надано розстрочку виконання рішення у справі №33/131-09 шляхом сплати боргу, згідно наданого графіку. Також, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2011 року було задоволено заяву КП ВТП “Вода” про розстрочку виконання рішення господарського суду згідно з новим укладеним графіком розстрочки.

Отже, виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2009 року у справі № 33/131-09 повинно було відбуватися з урахуванням встановленого відповідними ухвалами суду графіками розстрочки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що постанова Жовтневого відділу ДВС Харківського МУЮ від 14.09.2010 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження у справі № 33/131-09 винесена у відповідності до норм Закону України “Про виконавче провадження”, а відтак відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції від 27.07.2011 року у даній справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу АК "Харківобленерго" залишити без задоволення.

2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.11р. по справі № 5023/3625/11 залишити без змін.

Головуючий, суддяА.М. Демидова

СуддяС.С. Коваленко

СуддяІ.М. Волік