Постанова № 19242429, 17.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р. Справа № 5015/2429/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіДерепи В.І.

суддів :Грека Б.М.,

Капацин Н.В. доповідача у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона", Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від імені якої діє філія Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" в особі Опарського виробничого управління підземного зберігання газу

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011

у справі № 5015/2429/11

господарського судуЛьвівської області

за позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від імені якої діє філія Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" в особі Опарського виробничого управління підземного зберігання газу

доПриватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона"

простягнення 3489,45 грн.

за участю представників від: позивача ОСОБА_1 (довір. від 10.03.2011р.) відповідача ОСОБА_2 (довір. від 11.11.11р.) В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2011р. у справі № 5015/2429/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р., позов задоволено частково, стягнуто з боржника Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона" (Відповідач), на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Позивач) 231,45 грн. - пені; 6,77 грн. - державного мита та 15,65 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватне підприємство "Торгівельна фірма "Герміона", Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від імені якої діє філія Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" в особі Опарського виробничого управління підземного зберігання газу звернулися з касаційними скаргами.

Позивач в касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2011р., постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/2429/11 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2011р., постанову Львівського апеляційного господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційних скаргах сторони вказують на порушення судами попередніх інстанці норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору купівлі-продажу № 101246197 від 23.12.2010р., укладеного між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від імені якої діє Опарське виробниче управління підземного зберігання газу (Покупець) та Приватним підприємством "Торгівельна фірма "Герміона" (Продавець), Продавець, який є власником товару, зобовязується поставити і передати його у власність (повне господарське володіння), а Покупець зобовязується прийняти і оплатити його на умовах договору.

Строки і порядок поставки сторонами передбачені в розділі 5 договору.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом двадцяти днів після підписання договору на умовах EXW в м. Львів. Датою поставки, вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі. Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання Акта приймання-передачі.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р.

Відповідачем поставлено Позивачу товар, що підтверджується накладною № 25 від 03.02.2011р. В накладній є посилання на Договір № 101246197 від 23.12.2010р.

Між сторонами підписано акт приймання-передачі товару від 03.02.2011р. де зазначено, що товар прийнятий згідно договорів купівлі-продажу № 101246197, № 101246194 від 23.12.2010р. по довіреності № 18 від 03.02.2011р.

Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП "Герміона" про стягнення з Відповідача 3 489,45 грн. штрафних санкцій, з яких: 3 258 грн. штрафу та 231,45 грн. пені, за порушення виконання умов договору № 101246197 від 23.12.2010р.

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задоволено позовні вимоги Позивача, з Відповідача стягнуто 231 грн. пені.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 даного Кодексу, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктами 5.1., 5.2. договору передбачено, що товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом двадцяти днів після підписання договору на умовах EXW в м. Львів. Датою поставки, вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі.

Відповідачем виконані договірні зобов"язання та поставлено товар 03.02.2011р.

Пунктами 10.1. та 10.2. договору передбачено, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, в тому числі неодержані прибутки, а управнена сторона застосовує штрафні санкції в порядку, передбаченому діючим законодавством України. У разі порушення з вини продавця строків поставки товарів, передбачених договором продавець сплачує покупцю за прострочення пеню в розмір 0,1 відсотка від суми договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який стягується пеня, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф в розмірі 10 відсотків вказаної вартості. Виплата збитків не звільняє сторону, яка порушила умови договору, від виконання договірних зобовязань.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що прострочення виконання Відповідачем договору від 23.12.2010р. складає 22 дні та частково задоволено позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені в розмірі 231,45 грн.

Судом відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 3 258 грн., у зв"язку з відсутністю підстав для застосування приписів пункту 10.2 договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Згідно з імперативними вимогами статей 1115,1117 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З системного аналізу змісту приписів частин 1, 2 статті 101, 1115, 1117 ГПК України саме суди першої та апеляційної інстанцій, які на відміну від касаційної інстанції, наділені правом на дослідження обставин справи. Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування судових актів судів першої та апеляційної інстанцій.

Доводи скаржника висновків суду не спростовують, зводяться до вимог встановити обставини справи, заперечити висновки суду на підставі інших обставин справи та їх оцінки, що виходить за межі касаційного перегляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона", Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від імені якої діє філія Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" в особі Опарського виробничого управління підземного зберігання газу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. у справі № 5015/2429/11 залишити без змін.

Головуючий - суддяВ.І. Дерепа

СуддіБ.М. Грек

Н.В. Капацин