Рішення № 19239292, 16.02.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-58/11

РІШЕННЯ

іменем України

"16" лютого 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі - Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача Лупової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(далі ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та П.П. «Газсервіс-ТД»про стягнення боргу за кредитним договором в якому вказував, що 16 лютого 2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №29/06-МК, відповідно до якого позивач надав позичальнику на придбання легкового автомобіля кредитні кошти в розмірі 73 486 грн. на строк до 15 лютого 2011 року, а останній зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 17,5 % річних від суми залишку заборгованості.

В подальшому банк зі згоди осіб, інтересів яких торкається договір збільшив розмір процентної ставки та змінив структуру її нарахування.

Наслідками порушення умов кредитного договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є право позивача стягувати з боржника неустойку (пеню) в розмірі 0,4 % від суми заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

В забезпечення виконання умов кредитного договору в день його укладення сторонами також було укладено договір застави транспортного засобу за яким позичальник передав банку в заставу належний йому на праві власності автомобіль «УАЗ-3163 030», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю за домовленістю сторін 80 546 грн.

Також згідно укладеного договору поруки від 16 лютого 2006 року П.П. «Газсервіс-ТД»поручилося за вчасне та повне виконання зобовязань з боку позичальника, взявши на себе зобовязання відповідати з ним в солідарному порядку за порушення останнім умов кредитного договору.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконував не належним чином в звязку з чим станом на 08 липня 2010 року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 58 114,46 грн., в тому числі:

- заборгованість за поточним та простроченим кредитом 35499,03 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 22480,59 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 134,84 грн.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, а також всіх сплачених ним судових витрат.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2010 року провадження по справі відносно П.П. «Газсервіс-ТД»було закрито.

В судовому засіданні представник позивача Лупова В.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 направив на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та часткове визнання позовних вимог.

Свої часткові заперечення проти позову обґрунтовував неможливістю виконання зобовязання в повному обсязі в звязку з наявністю непереборної сили (знаходженням в місцях позбавлення волі на підставі вироку Вознесенського міськрайонного суду від 25 березня 2009 року), незаконним та без його згоди підвищенням банком в односторонньому порядку процентної ставки по кредиту, а також зміною структури її нарахування.

Також просив суд в частині вимог про стягнення пені застосувати позовну давність.

Суд вважав за необхідне розглянути справу без участі відповідача, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріали кримінальної справи №1-89/09 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 16 лютого 2006 року АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «УкрСиббанк») уклав з ОСОБА_2 в письмовій формі кредитний договір № 29/06-МК в якому сторони узгодили всі його умови.

З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що банк зобовязався видати, а в подальшому - надав позичальнику на придбання автомобіля кредит в розмірі 73486 грн. на строк до 15 лютого 2011 року.

Зі своєї сторони позичальник зобовязався щомісячно частинами повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 17,5 % річних відповідно до узгодженого сторонами графіку.

Згідно кредитного договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата ним банку пені в розмірі 0,4 % від суми заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

В забезпечення виконання кредитного договору в день його укладення сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, за яким позичальник передав банку в заставу належний йому на праві власності автомобіль «УАЗ-3163 030», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю за домовленістю сторін 80 546 грн.

Згідно укладеного договору поруки від 16 лютого 2006 року П.П. «Газсервіс-ТД»поручилося за вчасне та повне виконання зобовязань з боку позичальника, взявши на себе зобовязання відповідати з ним в солідарному порядку за порушення останнім умов кредитного договору.

В той же час з березня 2008 року банк встановив підвищену процентну ставку на прострочену суму кредиту в розмірі подвійної суми основної ставки за поточним кредитом, а також з липня 2008 року збільшив розмір основної ставки до 22,5 % річних та з вересня 2008 року до 24,5 % річних.

З матеріалів справи вбачається те, що вказані обставини банк довів до відома позичальника за зазначеним ним місцем проживання шляхом направлення обґрунтованих повідомлень рекомендованими листами та надав останньому строк для висловлення своєї незгоди щодо підвищених ставок.

Після запровадження змінених ставок позивач аналогічним чином підтвердив таке підвищення.

Умови кредитного договору від 16 лютого 2006 року передбачають можливість одностороннього підвищення банком за власною ініціативою процентної ставки за кредитом. Сторонами узгоджено підстави та порядок такого підвищення, а також те, що зміна процентної ставки за ініціативою банку не потребує додаткового підписання сторонами угод про внесення відповідних змін.

Підвищення відбулися на підставі наказів голови правління УкрСиббанку за №1183 від 25 грудня 2007 року, №№603 та 604 від 02 червня 2008 року в звязку зі змінами у грошово-кредитній політиці Національного банку України, здійсненням поточних коливань процентних ставок за кредитами, негативними явищами в економіці України та порушенням позичальником кредитної дисципліни і такі підстави передбачені п. 9.2 кредитного договору.

Таким чином банк в повній мірі виконав порядок узгодження підвищення ставки з позичальником, передбачений п. 9.2 кредитного договору, позичальник жодним чином в передбачений договором строк не висловив своєї незгоди з новими ставками, не оспорив їх протягом розумного строку та протягом певного часу виконував зобовязання виходячи з нових ставок (за винятком тієї, що діє з вересня 2008 року), тобто фактично прийняв нові умови.

Разом з тим таке підвищення на час його здійснення не суперечило вимогам законодавства України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання.

В такому разі кредитодавець має право вимагати повернення не чергової частини, а всієї суми кредиту.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним про що банк належним чином повідомив відповідача.

В звязку з цим станом на 08 липня 2010 року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 58 114,46 грн., в тому числі:

- заборгованість за поточним та простроченим кредитом 35499,03 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 22480,59 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 134,84 грн.

Що стосується заперечень позивача з приводу нарахування йому пені з порушенням встановленої позовної давності, то суд виходить з того, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність про стягнення неустойки встановлюється в один рік.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, днем звернення ПАТ «УкрСиббанк»до суду є 28 липня 2010 року, а пеня нарахована за період з 08 липня 2009 року по 08 липня 2010 року.

Тому з врахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності розмір пені в межах давності за період з 28 липня 2009 року по 08 липня 2010 року складає 73,24 грн. за прострочення сплати кредиту та 57,71 грн. за прострочення сплати процентів.

Що стосується доводів відповідача про невиконання умов договору з підстави наявності непереборної сили, тобто надзвичайної або невідворотної за даних умов події, то ця обставина згідно ст. 617 ЦК України дійсно є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобовязання.

Проте знаходження позичальника в період дії кредитного договору в місцях позбавлення волі до такої обставини закон не відносить.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та справи за №1-89/09, позичальник дійсно знаходиться в місцях позбавлення волі на підставі вироку Вознесенського міськрайонного суду від 25 березня 2009 року, проте зобовязання почав періодично порушувати з серпня 2006 року та систематично з серпня 2008 року, питання щодо відстрочки виконання зобовязання або призупинення дії кредитного договору з позивачем не вирішував.

Тому з врахуванням встановлених обставин з відповідача на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України слід стягнути:

- заборгованість за поточним та простроченим кредитом 35499,03 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 22480,59 грн.;

- пеню за несвоєчасне погашення заборгованості 130,95 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача також слід стягнути понесені останнім судові витрати, а саме 581,11 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за кредитним договором 29/06-МК від 16 лютого 2006 року, що утворилася станом на 08 липня 2010 року в розмірі 58 110 (пятдесят вісім тисяч сто десять) гривень 57 копійок, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750), а також 701 (сімсот одну) гривню 11 копійок судових витрат, перерахувавши кошти на цей же рахунок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв