Рішення № 19234874, 27.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/33227.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Люкс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескада Палас”

про стягнення 112835,65 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність від 01.07.2011р.)

від відповідача не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.10.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 112835,65грн. заборгованості (96791,93грн. боргу, 16043,72грн. пені), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем свого обовязку щодо повної поставки передплаченого позивачем товару за Договорами №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 1128,35грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011р. було порушено провадження у справі №47/332, розгляд справи було призначено на 13.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011р. розгляд справи було відкладено до 27.10.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно умов Договорів №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р. на користь відповідача були перераховані грошові кошти у загальній сумі 171027,85грн., проте відповідач не передав у власність позивача товар у повному обсязі, передплачений останнім згідно платіжних доручень №20 від 23.04.2010р. на суму 17600,00грн. та №22 від 27.04.2010р. на суму 79191,93грн., у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача перерахованих коштів у сумі 96791,93грн., на яку відповідачем товар поставлено не було.

Також, на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України та п.6.1 Договорів позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення поставки товару 16043,72грн. пені.

Відповідач своїх представників в судове засідання 27.10.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від 23.09.2011р. щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №061607. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2010р. між Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Люкс”, в якості покупця (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ескада Палас”, в якості продавця (відповідач), було укладено Договір №21/04/2010, відповідно до умов якого відповідач зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі товар), перерахований у Додатку №1 до даного Договору, який є невідємною його частиною, на умовах, викладених у даному договорі.

Відповідно до п.2.1 договору ціна, загальна вартість товару визначається на дату підписання Додатку №1 на умовах, викладених у даному договорі. Ціна товару включає у себе вартість упаковки та маркування товару.

Так, сторонами було підписано Додаток №1 до договору №21/04/2010 від 21.04.2010р., в якому сторонами визначено найменування товару, його асортимент, кількість та вартість, яка загалом згідно даного Додатку складає 37042,84грн.

Умовами п.2.2.2 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. встановлено, що оплата здійснюється двома частинами після погодження та підписання сторонами відповідного Додатку №1.

Згідно п.2.2.3 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. встановлено, що перший платіж у розмірі 50% від загальної суми договору, що складає 18521,42грн., у тому числі ПДВ 3086,90грн. як підтвердження замовлення перераховує на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору, але не пізніше 23.04.2010р.

Другий платіж у розмірі 50% від загальної суми договору, що складає 18521,42грн., у тому числі ПДВ 3086,90грн., перераховується на рахунок продавця перед відвантаженням товару зі складу продавця у м. Бровари, вул. Привокзальна, 52, але не пізніше 25.05.2010р. (п.2.2.4 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р.).

Згідно платіжного доручення №20 від 23.04.2010р. на суму 17600,00грн. позивачем було перераховано відповідачу суму першої частини платежу у відповідності до п.2.2.3 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. у розмірі 17600,00грн.

Відповідно до п.3.1 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. встановлено обовязок продавця поставити товар покупцю протягом 45 робочих днів з моменту отримання першої частини платежу згідно п.2.2.3 договору.

Таким чином, у відповідності до умов п.3.1 кінцевий строк поставки відповідачем передплаченого позивачем товару згідно умов Договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. настав 01.07.2010р. (з урахуванням святкових днів: 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня - День Конституції України).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив поставку товару у строки, встановлені п.3.1 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. на суму 37042,84грн., яка передбачена Додатком №1 до договору №21/04/2010 від 21.04.2010р.

Також, 19.04.2010р. між Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Люкс”, в якості покупця (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ескада Палас”, в якості продавця (відповідач), було укладено Договір №19/04/2010, відповідно до умов якого відповідач зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі товар), перерахований у Додатку №1 до даного Договору, який є невідємною його частиною, на умовах, викладених у даному договорі.

Відповідно до п.2.1 договору ціна, загальна вартість товару визначається на дату підписання Додатку №1 на умовах, викладених у даному договорі. Ціна товару включає у себе вартість упаковки та маркування товару.

Так, сторонами було підписано Додаток №1 до договору №19/04/2010 від 19.04.2010р., в якому сторонами визначено найменування товару, його виробника, асортимент, кількість товару та його вартість, яка загалом згідно даного Додатку складає 133985,01грн.

Умовами п.2.2.2 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. встановлено, що оплата здійснюється двома частинами після погодження та підписання сторонами відповідного Додатку №1.

Згідно п.2.2.3 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. встановлено, що перший платіж у розмірі 65% від загальної суми договору, що складає 79191,93грн., у тому числі ПДВ 13198,66грн. як підтвердження замовлення перераховує на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору, але не пізніше 23.04.2010р.

Другий платіж у розмірі 35% від загальної суми договору, що складає 54793,08грн., у тому числі ПДВ 9132,18грн., перераховується на рахунок продавця перед відвантаженням товару зі складу продавця у м. Бровари, вул. Привокзальна, 52, але не пізніше 25.05.2010р. (п.2.2.4 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р.).

Згідно платіжного доручення №22 від 27.04.2010р. на суму 79191,93грн. позивачем було перераховано відповідачу суму першої частини платежу у відповідності до п.2.2.3 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. у розмірі 79191,93грн.

Відповідно до п.3.1 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. встановлено обовязок продавця поставити товар покупцю протягом 45 робочих днів з моменту отримання першої частини платежу згідно п.2.2.3 договору.

Таким чином, у відповідності до умов п.3.1 кінцевий строк поставки відповідачем передплаченого позивачем товару згідно умов Договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. настав 05.07.2010р. (з урахуванням святкових днів: 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня - День Конституції України).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив поставку товару у строки, встановлені п.3.1 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. на суму 133985,01грн., яка передбачена Додатком №1 до договору №19/04/2010 від 19.04.2010р.

Відповідно до позовної заяви, у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань щодо поставки товару на виконання умов Договорів №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р., позивач 22.11.2010р. звернувся до відповідача з листом від 22.11.2010р., в якому позивач вимагав повернення коштів, сплачених платіжними дорученнями №20 від 23.04.2010р. на суму 17600,00грн. та №22 від 27.04.2010р. на суму 79191,93грн., загалом у сумі 96791,93грн.

Оскільки відповідач свого обовязку щодо поставки оплаченого позивачем товару не виконав, грошові кошти у сумі 79191,93грн. не повернув, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача перерахованих грошових коштів за непоставлений товар у розмірі 79191,93грн.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Згідно з п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як покупцем, згідно п.2.2.3 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. було перераховано відповідачу грошові кошти за товар на загальну суму 17600,00грн., натомість відповідач, як постачальник, свого обовязку щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 37042,84грн. у строк, встановлений п.3.1 договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. - не виконав, а відтак позивач на підставі статті 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, заявив відповідачу про повернення останнім 17600,00грн. Але відповідачем сума у розмірі 17600,00грн. повернута позивачу не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 17600,00грн. перерахованих коштів за непоставлений товар згідно умов Договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, судом встановлено, що позивачем, як покупцем, згідно п.2.2.3 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. було перераховано відповідачу грошові кошти за товар на загальну суму 79191,93грн., натомість відповідач, як постачальник, свого обовязку щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 133985,01грн. у строк, встановлений п.3.1 договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. - не виконав, а відтак позивач на підставі статті 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, заявив відповідачу про повернення останнім 79191,93грн. Але відповідачем сума у розмірі 79191,93грн. повернута позивачу не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 79191,93грн. перерахованих коштів за непоставлений товар згідно умов Договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відтак, з огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 96791,93грн. перерахованих коштів за непоставлений товар згідно умов Договорів №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р. є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 16043,72грн. пені, у звязку з порушенням відповідачем строку щодо поставки товару за Договорами №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п.6.1 договорів №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р. встановлено, що у випадку, якщо строки поставки не дотримуються, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання зобовязання за договорами №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р. щодо поставки товару, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Як встановлено вище судом, згідно умов п.3.1 кінцевий строк поставки відповідачем передплаченого позивачем товару згідно умов Договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. настав 01.07.2010р. (з урахуванням святкових днів: 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня - День Конституції України), відповідно, період прострочення виконання відповідачем свого зобовязання щодо поставки товару згідно Договору №21/04/2010 від 21.04.2010р. на суму 37042,84грн. починається з 02.07.2010р.

Згідно уточненого розрахунку суду суми пені, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання зобовязання у період з 02.07.2010р. по 02.01.2011р. (шість місяців) за договором №21/04/2010 від 21.04.2010р. щодо поставки товару на суму 37042,84грн. пені у сумі 2981,69грн., а саме:

37042,84грн. (вартість непоставленого товару) * 19% (подвійна облікова ставка у період з 02.07.2010р. по 07.07.2010р.) : 365 * 6 (кількість днів прострочення) = 115,69грн.

37042,84грн. (вартість непоставленого товару) * 17% (подвійна облікова ставка у період з 08.07.2010р. по 09.08.2010р.) : 365 * 33 (кількість днів прострочення) = 569,34грн. 37042,84грн. (вартість непоставленого товару) * 15,5% (подвійна облікова ставка у період з 10.08.2010р. по 02.01.2011р.) : 365 * 146 (кількість днів прострочення) = 2296,66грн.

Як встановлено вище судом, згідно умов п.3.1 кінцевий строк поставки відповідачем передплаченого позивачем товару згідно умов Договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. настав 05.07.2010р. (з урахуванням святкових днів: 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня - День Конституції України), відповідно, період прострочення виконання відповідачем свого зобовязання щодо поставки товару згідно Договору №19/04/2010 від 19.04.2010р. на суму 133985,01грн. починається з 06.07.2010р.

Згідно уточненого розрахунку суду суми пені, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання зобовязання у період з 06.07.2010р. по 06.01.2011р. (шість місяців) за договором №19/04/2010 від 19.04.2010р. щодо поставки товару на суму 133985,01грн. пені у сумі 10733,48грн., а саме:

133985,01грн. (вартість непоставленого товару) * 19% (подвійна облікова ставка у період з 06.07.2010р. по 07.07.2010р.) : 365 * 2 (кількість днів прострочення) = 139,49грн.

133985,01грн. (вартість непоставленого товару) * 17% (подвійна облікова ставка у період з 08.07.2010р. по 09.08.2010р.) : 365 * 33 (кількість днів прострочення) = 2059,33грн. 133985,01грн. (вартість непоставленого товару) * 15,5% (подвійна облікова ставка у період з 10.08.2010р. по 06.01.2011р.) : 365 * 150 (кількість днів прострочення) = 8534,66грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню за прострочення виконання зобовязання щодо поставки товару за Договорами №21/04/2010 від 21.04.2010р. та №19/04/2010 від 19.04.2010р. пені у сумі 13030,14грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескада Палас” (код ЄДРПОУ 35828899, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 7, оф. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном Люкс” (код ЄДРПОУ 35810090, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 10/1) 96 791 (девяносто шість тисяч сімсот девяносто одну) грн. 93 коп. основного боргу, 13030 (тринадцять тисяч тридцять) грн. 14коп. пені, 1098 (одну тисячу девяносто вісім) грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять девять) грн. 69 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 07.11.2011р.