Рішення № 19234824, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/40031.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт Експерт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдієм Сервіс»

Простягнення 2194,58 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 1 від 01.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адепт Експерт»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдієм Сервіс»про стягнення 1885,46 грн. основного боргу, 149,81 грн. пені, 121,97 грн. інфляційних втрат та 37,34 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 22/23 від 13.09.2010 року позивач передав у власність відповідачу товар, однак останній, всупереч умовам даного договору за переданий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 1885, 46 грн.

Ухвалою від 21.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 14.10.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 14.10.2011 року розгляд справи відкладено на 31.10.2011 року.

В судовому засіданні 31.10.2011 року представник позивача надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2011 року вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 31.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адепт-Експерт»(далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юдієм Сервіс» (далі покупець, відповідач) укладено договір купівлі - продажу № 22/23 (далі-Договір).

В силу положень до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених в даному Договорі. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється по даному Договору, визначається по даному Договору, визначається у накладних, які оформляються сторонами при прийомі передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невідємною частиною Договору.

Умови ціни договору та порядок розрахунків сторони обумовили розділом -2 Договору, відповідно до якого ціна товару встановлюється в національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається в накладній на кожну поставку. Ціни на товар, що поставляється, встановлюється продавцем в прас-листі, який не є додатком до даного Договору. Загальна сума Договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного Договору. Покупець здійснює розрахунки за товар у формі попередньої оплати у розмірі 100 % вартості партії товару, що поставляється по даному Договору. Продавець може надати покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки.

Поставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії Договору (п.3.1 Договору).

Даний договір набирає силу з моменту його підписання і діє один рік до 10.09.2011 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобовязань за даним Договором (п.10.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору здійснив на користь відповідача декілька партій з поставки рибної продукції, проте, продукцію поставлену за видатковими накладними № Е-00002586 від 15.10.2010 року, № Е-00002644 від 21.10.2010 року та № Е-0000118 від 18.01.2011 року (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи) відповідач не оплатив, заборгувавши позивачу 1885, 46 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 1885, 46 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1885, 46 грн. нормативно та документально доведений.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 Договору, встановлено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 6.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 149, 81 грн.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням строків розрахунку визначених додатками до Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 144, 45 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 121, 97 грн. та 3 % річних в розмірі 37,34 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 37, 34 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 94, 95 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдієм-Сервіс»(місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 60/5, кв.2, код ЄДРПОУ 36284434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт-Експерт»(місцезнаходження: 03127, м. Київ, Проспект 40річчя Жовтня, 100/2, адреса: 03680, м. Київ, провулок Бородянський, 3, код ЄДРПОУ 33145443) 1885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят пять) грн. 46 коп. основного боргу, 144 (сто сорок чотири) грн. 45 коп. пені, 94 (девяносто чотири) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 37 (тридцять сім) грн. 34 коп. 3 % річних, 100 (сто) грн. 50 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

07.11.2011 року.