Рішення № 19234816, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/36431.10.11 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Груп"

Проcтягнення 16000, 00 грн.

Суддя Спичак О.М. Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 13.10.2010 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Груп"про стягнення 16000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі Договору № 494 від 30.06.2011 року перерахував відповідачу попередню оплату на поставку товару, однак відповідач всупереч умовам договору товар не поставив, перераховані кошти в повному обсязі не повернув. У звязку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сплачених за не поставлений товар коштів.

Ухвалою від 05.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.09.2011 року.

В судовому засіданні 23.09.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 23.09.2011 року розгляд справи відкладено на 31.10.2011 року.

В судовому засіданні 31.10.2011 року представник позивач надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2011 року вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 31.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ ГРУП»(далі - продавець, відповідач) укладено договір поставки № 494 (далі-Договір).

В силу положень до п.п. 1.1, 1.2 Договору, продавець зобовязувався відпустити, а покупець прийняти та оплатити піддони деревяні розміром 800х1200 мм стандартні (далі-товар), відповідно до приймально-здавальних документів, які є невідємною частиною даного Договору.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим Договором, дорівнює сумі окремих товарних партій, кожна з яких оформлена відповідною видатковою накладною та рахунком-фактурою, які є невідємною частиною даного Договору.

П. 2.4 Договору встановлено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання товарної (видаткової) накладної. Продавець разом з товаром зобовязується передати покупцеві супровідні документи.

Умови ціни та порядок розрахунків сторони обумовили розділом 3 Договору, відповідно до якого розрахунок за товар здійснюється у гривнях відповідно до приймально-здавальних документів та на підставі рахунка-фактури продавця, на наступних умовах: 60 % від загальної вартості партії товару попередня оплата та 40 % з відстрочкою платежу протягом десяти банківських днів від дня поставки, тобто з моменту підписання сторонами видаткової накладної. Ціна одиниці товару визначається в специфікаціях, рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Датою поставки, відповідно до специфікації, яка є невідємною частиною Договору є 07 липня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору платіжним дорученням № 1172 від 01.07.2011 року перерахував відповідачу передплату в сумі 20 000, 00 грн., що складає 60 % від вартості партії товару, однак, відповідач у встановлений договором строк товар не поставив, суму передплати повернув частково в сумі 7000, 00 грн., що засвідчується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 13 000, 00 грн. (20 000, 00 грн.-7 000, 00 грн.)

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, відповідач товар (піддони деревяні розміром 800х1200 мм стандартні) не поставив, залишок перерахованих коштів не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач станом на день розгляду справи в суді оплачений позивачем товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення попередньої оплати в сумі 13 000, 00 грн. у відповідності до ст. 693 Цивільного кодексу України нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, за відмову продавця від передачі товару визначеного в договорі, продавець зобовязаний повернути в повному обсязі попередню оплату сплачену покупцем за товар відповідно до п.3.1 дійсного Договору, а також 15 % - штраф від повної суми попередньої оплати партії товару.

Позивач, за відмову відповідача від передачі товару, керуючись пунктом 4.3 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 3000, 00 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов Договору та враховуючи розмір повної попередньої оплати, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Груп» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38, фактична адреса: 01033, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Київська, 30-В, код ЄДРПОУ 35790897) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 12427, АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. передплати, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

07.11. 2011 року.