Рішення № 19234750, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/36331.10.11 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_3

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт»ЛТД»

простягнення 99 464,70 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, згідно Договору № 01/08 від 01.08.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 2/05-01 від 05.01.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт»ЛТД»92067,47 грн. основного боргу, 1573,58 грн. 3% річних та 5823,65 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Дистрибуторського договору № 5/2 Пр від 01 грудня 2010 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.

Ухвалою від 05.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.09.2011 року.

В судове засідання 23.09.2011 року представник позивача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2011 року не зявився, однак до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 23.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 31.10.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого проти повного задоволення позовних вимог заперечує та надав докази часткової оплати заборгованості.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт»ЛТД»(далі дистрибутор, відповідач) був укладений дистрибуторський договір № 5/2 Пр (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник на умовах, передбачених даним договором, передає товар у власність дистрибутора, а дистрибутор зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах, що попередньо узгоджені сторонами.

Згідно з пунктом 5.1 Договору ціни на товар встановлюються в національній валюті України.

Пунктом 5.5 Договору сторони узгодили умови оплати: дистрибутор проводить оплату за поставлений товар по мірі реалізації товару кожні 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 5.5.2 Договору дистрибутор зобовязаний один раз на місяць надавати звіт про товарні залишки та рух товару, отриманого від постачальника. Кожен звіт повинен містити наступну інформацію: залишки товару на початок періоду, кількість отриманого за звітній період товару, кількість товару реалізованого у звітному періоді, залишки товару на кінцеву дату звітного періоду.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 190120,32 грн., що засвідчується видатковими накладними № 101 від 09 грудня 2010 року на суму 22984,80 грн., № 105 від 09 грудня 2010 року на суму 72961,92 грн., № 116 від 20 грудня 2010 року на суму 51408,00 грн., № 5 від 11 січня 2011 року на суму 22437,60 грн., № 24 від 28 січня 2011 року на суму 14078,40 грн., № 26 від 28 січня 2011 року на суму 6249,60 грн.

В свою чергу, відповідач частково повернув товар на суму 21941,60 грн., на доказ чого надано видаткові накладні (повернення) № ПРО-000087 від 24 січня 2011 року на суму 873,60 грн., № ПРО-000226 від 28 лютого 2011 року на суму 1485,60 грн., № ПРО-000298 від 21 березня 2011 року на суму 2058,66 грн., № ПРО-000688 від 23 червня 2011 року на суму 17523,74 грн. та частково розрахувався за поставлений товар на суму 76111,20 грн., що підтверджується банківськими виписками від 05.07.2011 року на суму 6000,00 грн., від 23.02.2011 року на суму 6000,00 грн., від 15.07.2011 року на суму 6000,00 грн., від 11.07.2011 року на суму 6000,00 грн., від 23.06.2011 року на суму 6000,00 грн., від 03.03.2011 року на суму 6000,00 грн., від 15.02.2011 року на суму 22111,20 грн., від 28.02.2011 року на суму 6000,00 грн., від 21.06.2011 року на суму 6000,00 грн., від 25.06.2011 року на суму 6000,00 грн.

У звязку з вищевикладеним у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 92067,47 грн.

06 червня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 21 з вимогою сплатити грошові кошти за поставлений товар, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач залишив вищезазначену вимогу без задоволення та належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час розгляду справи сплатив 3 000,00 грн. (платіжне доручення № 583 від 22.09.2011 року), а тому провадження по справі в частині стягнення 3000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Станом на день розгляду справи в суді решту суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 89067,47 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 89067,47 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1573,58 грн. за період з 04.03.2011 року по 21.06.2011 року та з 16.07.2011 року по 18.08.2011 року, 5823,65 грн. інфляційних втрат за період з 04.03.2011 року по 21.06.2011 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дати поставок товару, проплат, загальної вартості повернутого товару та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 1404,62 грн. та інфляційні втрати в сумі 5122,70 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та інформаційно-технічне забезпечення витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 5 000,00 грн. позивач надав договір про надання правової допомоги № 01/08 від 01.08.2011 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2410 та платіжне доручення № 114 від 29.08.2011 року.

Згідно частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 4929,74 грн. (5% від загального розміру задоволених позовних вимог) (Розяснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, п 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт»ЛТД»заборгованості в розмірі 3000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт»ЛТД»(місцезнаходження: 03067, м. Київ, Соломянський р н, вул. Машинобудівна, буд. 42, код ЄДРПОУ 35572113) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: 83001, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) 89 067 (вісімдесят девять тисяч шістдесят сім) грн. 47 коп. - основного боргу, 5 122 (пять тисяч сто двадцять дві) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 1 404 (одну тисячу чотириста чотири) грн. 62 коп. 3% річних, 4929 (чотири тисячі девятсот двадцять девять) грн. 74 коп. витрат на послуги адвоката, 985 (девятсот вісімдесят пять) грн. 95 коп. - державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

10.11.2011 року