Рішення № 19234715, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/37031.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «СКС Холдинг»

простягнення 2686, 23 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 3465 від 27.10.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Холдинг» про стягнення 2400,00 грн. основного боргу, 154,86 грн. пені, 101,40 грн. інфляційних втрат та 29,97 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки товару з відстроченням оплати № ДГ-173/11 від 18 лютого 2011 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2400,00 грн.

Ухвалою від 08.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.09.2011 року.

В судовому засіданні 30.09.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 30.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2011 року.

В судовому засіданні 31.10.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 31.10.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС Холдинг»(далі покупець, відповідач) був укладений договір поставки товару з відстроченням оплати № ДГ-173/11 (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобовязується передати у власність покупцю запасні частини, паливно мастильні матеріали, акумуляторні батареї та інші види товару (далі товар) найменуванням, партіями, у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказуються у специфікації (додаток № 1 до Договору), а покупець зобовязується сплатити за товар грошову суму та прийняти його на умовах Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна товару вказується у затвердженій сторонами видатковій накладній або акті приймання передачі.

Згідно з пунктом 2.4 Договору покупець повинен здійснити повну оплату вартості товару в термін 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акту приймання передачі.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2831,76 грн., що засвідчується видатковими накладними № ДМСРНк-06344 від 11 березня 2011 року на суму 341,76 грн., № ДМСРНк-06345 від 11 березня 2011 року на суму 2490,00 грн. та довіреністю на отримання товарно матеріальних цінностей № 42 від 11.03.2011 року.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у звязку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 2400,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 2400,00 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2400,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.2 Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 154,86 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, проплат, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 153,66 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 29,97 грн. та 101,40 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дати поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 29,74 грн. та інфляційні втрати в сумі 47,21 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Холдинг» (місцезнаходження: 03013, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Будіндустрії, буд. 5, код ЄДРПОУ 32552263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»(місцезнаходження: 02088, м. Київ, Дарницький р н, вул. Першого травня, 1-А, код ЄДРПОУ 30722204) 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. - основного боргу, 153 (сто пятдесят три) грн. 66 коп. пені, 47 (сорок сім) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 29 (двадцять девять) грн. 74 коп. 3% річних, 99 (девяносто девять) грн. 89 коп. - державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

07.11.2011 року