Рішення № 19234637, 09.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/33509.11.11 За позовом Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради

до Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Прокат"

про стягнення 144 242,01 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 дов. № б/н від 05.05.2011 р.

від відповідача: не зявились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради доВідкритого акціонерного товариства "Фірма "Прокат"про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 144 242,01 грн. відповідно до додаткової угоди від 03.08.2007 р. до договору № 2162 оренди нежитлового приміщення від 02.03.2006 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011р. порушено провадження у справі № 36/335, розгляд якої призначено на 24.10.2011р., за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 09.11.2011 р. у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 09.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2006 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі-орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Фірма Прокат»(далі орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №2162, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 02.03.2006р. №274 зобовязався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення для розміщення ательє прокату, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів,7.

Факт передачі орендодавцем орендарю нежитлового приміщення на вул. Ентузіастів, 7 в м. Києві підтверджується актом приймання - передачі вищезазначеного нежилого приміщення від 09.01.2006 року.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м.Києва і знаходиться на балансі КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва, який є орендодавцем.

Відповідно до п. 4 рішення VII сесії V скликання Дніпровської районної у м. Києві ради від 25.07.2007 р. №129 «Про реформування житлово-комунального господарства»встановлено, що єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району визначено Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський».

На підставі рішення від 25.07.2007 р. №129 Дніпровської районної у місті Києві ради та розпорядження № 274 від 02.03.2006 р., № 860 від 24.07.2007 р. Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»(далі-орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Фірма Прокат»(далі-орендар) укладено додаткову угоду від 03.08.2007 р. до договору оренди нежилого приміщення від 02.03.2006 р. №2162, за умовами якої орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення для розміщення ательє прокату, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 7.

Відповідно до п.2.1. додаткової угоди об'єктом оренди визначено: нежиле приміщення загальною площею 245,60 кв.м., в т.ч. на першому поверсі 245,60 кв.м.; устаткування, інвентар, інше майно згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.4. додаткової угоди сторони домовились, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва.

Як встановлено п.3.1. додаткової угоди орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м.Києві ради №42 від 27.10.2006 р. (із змінами та доповненнями).

Пунктом 3.2. додаткової угоди встановлено, що орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок комунального підприємства «Фінансово розрахунковий центр «Дніпровський»з урахуванням індексу інфляції і ПДВ.

Згідно з п. 3.4. додаткової угоди орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок КП «ФРЦ «Дніпровський». Платіжна вимога повинна бути виставлена орендодавцем за три банківські дні до моменту її оплати.

Додатком №2 додаткової угоди від 03.08.2007 р. встановлено, що загальна сума оренди згідно орендної ставки становить 4385,43 грн. 43 коп. і нараховується з 01 січня 2007 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Згідно з п. 3.7. додаткової угоди орендар зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. У разі порушення орендарем строку внесення орендної плати, він сплачує пеню на розрахунковий рахунок КП «ФРЦ «Дніпровський», в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла за період, за який нараховується пеня з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.5.4. додаткової угоди від 03.08.2007 p., об'єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених у цьому договорі.

Пунктом 7.1. додаткової угоди від 03.08.2007 р. сторони домовились, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 09.01.2006 р. до 05.01.2010 р.

03.08.2007 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 245, 60 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Ентузіастів, 7 у м. Києві, що підтверджується актом прийняття-передачі.

Як вбачається, з матеріалів справи, 26.01.2010 р. відповідач отримав від позивача лист від 22.01.2010 р. №110, в якому зазначено, що строк дії договору оренди від 02.03.2006р. №2162 закінчився 05.01.2010 р., у звязку з чим орендодавець просить звільнити обєкт оренди до 05.02.2010 р.

Проте, станом на день розгляду справи, відповідач не повернув позивачу нежитлове приміщення на вул. Ентузіастів, 7 у м. Києві.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання п.3.4. та відповідно до п.5.4. додаткової угоди від 03.08.2007 р. позивачем на адресу відповідача були надіслані рахунки - фактури за період з червня 2009р. до серпня 2011р. включно на загальну суму 238 876,11 грн.

Судом встановлено, що відповідач частково сплатив орендні платежі за користування орендованим нежилим приміщенням на вул. Ентузіастів, 7 в м. Києві в розмірі 968 41,43 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач частково виконав умови додаткової угоди від 03.08.2007 р. до договору № 2162 оренди нежитлового приміщення від 02.03.2006 р. щодо сплати орендних платежів , у звязку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 142034, 68 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до додаткової угоди від 03.08.2007 р. до договору № 2162 оренди нежитлового приміщення від 02.03.2006 р. з орендних платежів в розмірі 142034, 68 грн. за період 01.06.2009 р. до 31.08.2011 р. та пеню в розмірі 2 207, 33 грн. за період з 26.02.2001 р. до 26.08.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови додаткової угоди від 03.08.2007 р. до договору № 2162 оренди нежитлового приміщення від 02.03.2006 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів відповідно до додаткової угоди від 03.08.2007 р. до договору № 2162 оренди нежитлового приміщення від 02.03.2006 р. у розмірі 142034,68 грн. за період з 01.06.2009 р. до 31.08.2011 р. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату відповідно до додаткової угоди від 03.08.2007 р. до договору № 2162 оренди нежитлового приміщення від 02.03.2006 р. в розмірі 2 207, 33 грн. за період з 26.02.2011 р. до 26.08.2011 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобовязання, у звязку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2 203, 40 грн. за період з 26.02.2011 р. до 26.08.2011 р.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 144238, 08 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Прокат" (04111, м. Київ, вул. Салютна, буд. 15, код 03062272), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код 34806193) заборгованість з орендної плати в розмірі 142 034 (сто сорок дві тисячі тридцять чотири) грн. 68 коп. та пеню в розмірі 2 203 (дві тисячі двісті три) грн. 40 коп., 1442 (одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 38 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 10.11.2011 р.