Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/33708.11.11 За позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Інкомстрах"
до Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1
про стягнення боргу 27 822,73 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 67 від 01.08.11 р.;
від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 10.10.11.
В судовому засіданні 08.11.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Інкомстрах" до Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1про стягнення боргу 27 822,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір суборенди приміщення від 01.04.08 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язаний створити страховий фонд після підписання цього договору в сумі місячного розміру орендної плати. Договір суборенди приміщення припинив свою дію 01.10.08 р., після чого позивач передав вищевказане приміщення відповідачу, що підтверджується актом здачі-приймання приміщення від 01.10.08 р. Після припинення дії договору, позивач двічі направляв на адресу відповідача листи з письмовими вимогами повернути позивачу сплачену в рахунок створення страхового фонду суму в розмірі 25 250 грн, які були проігноровані. Позивач стверджує, що належним чином виконав всі умови договору суборенди від 01.04.08 р., а саме: орендну плату сплачував щомісячно та в повному обсязі, а в першому місяці, з урахуванням страхового фонду, в подвійному розмірі - 50 500 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Керуючись ст.ст. 526, 611,625, 629 ЦК України, ст.ст.173, 174 Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу у сумі 25 250 грн, 3 % річних у розмірі 653,73 грн, інфляційні збитки - 1 919 грн.
Ухвалою суду від 28.09.11 порушено провадження у справі № 40/337 та призначено до розгляду на 11.10.11.
У судове засідання, призначене на 11.10.11 представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав.
Відповідач через службу діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням його представника.
Розглянувши клопотання відповідача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити.
Керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 27.10.11.у зв’язку з клопотанням представника відповідача.
14.10.11 через загальний відділ діловодства від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову.
У судове засідання 27.10.11 представники сторін з’явились, представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову. За результатами обговорення суд відмовив в задоволенні заяви позивача у зв’язку з її необґрунтованістю. Представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує з тих підстав, що оскільки позивачем не було завчасно попереджено відповідача про звільнення приміщення, та станом на 01.10.08 позивач мав заборгованість перед відповідачем, то сторонами було погоджено дострокове припинення договору з 01.10.08 з зарахуванням залишкової суми страхового фонду в рахунок орендної плати за останній місяць, протягом якого позивач повинен був звільнити приміщення. Відповідно до розрахунку відповідача заборгованість позивача станом на 31.09.08 за договором суборенди складала 2327,00 грн. (за надані житлово-комунальні послуги протягом квітня-червня 2008 року) та 1074,73 грн. (штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати).
У судовому засіданні було оголошено перерву до 08.11.11.
У судове засідання 08.11.11 представники сторін з’явились, представник позивача надав додаткові письмові пояснення по справі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача заперечував з підстав викладених у відзиві.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
01.04.2008 між Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 (суборендар, відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інком страх суборендодавець, позивач) було укладено договір суборенди приміщень (далі –договір), відповідно до п.1, якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування приміщення площею 90 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.п. 2, 4 договору за вказане приміщення суборендар зобов’язаний перераховувати суборендодавцю орендну плату в розмірі 5000 дол. США в національній валюті по курсу НБУ на день перерахування, але не менше 25250 грн. на місяць. Орендна плата сплачується суборендарем передоплатою щомісячно не пізніше 5 числа кожного місяця в повному розмірі.
Крім орендної плати суборендар зобов’язаний сплачувати витрати по забезпеченню приміщення енергоресурсами, телефонними, комунальними та іншими послугами відповідно до їх фактичного споживання в міру надходження рахунків, але не пізніше 10 днів з моменту отримання рахунку (п.5 договору).
Згідно з п.11 договір набирає чинності з дати надходження грошових коштів, передбачених в п.2 та п.3 договору на розрахунковий рахунок суборендодавця або сплати готівкою та діє до 1 квітня 2009 року.
Пунктом 3 договору встановлено, що суборендар зобов’язаний створити страховий фонд після підписання цього договору в сумі місячного розміру орендної плати. Страховий фонд не є орендною платою за останній місяць користування приміщенням та повертається суборендареві після погашення всієї заборгованості суборендаря перед суборендодавцем (яка виникла за цим договором) при закінченні договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.08 на виконання умов договору суборенди відповідач передав, а позивач прийняв у користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі приміщення.
В матеріалах справи наявні докази належного виконання позивачем своїх зобов’язань зі сплати орендної плати та страхового фонду, а саме платіжні доручення:
- № 652 від 31.03.08 на суму 25250,00 грн. призначення платежу – плата відповідно до п.3 договору;
- № 651 від 31.03.08 на суму 25250,00 грн. призначення платежу - орендна плата за квітень 2008;
- № 903 від 08.05.08 на суму 25250,00 грн. призначення платежу - орендна плата за травень 2008;
- № 107 від 06.06.08 на суму 25250,00 грн. призначення платежу - орендна плата за червень 2008;
- № 1329 від 25.07.08 на суму 9000,00 грн. призначення платежу - орендна плата за червень 2008;
- № 1418 від 05.08.08 на суму 41500,00 грн. призначення платежу - орендна плата за липень-серпень 2008;
- № 1622 від 09.09.08 на суму 5000,00 грн. призначення платежу - орендна плата за вересень 2008;
№ 1223 від 09.09.08 на суму 20250,00 грн. призначення платежу - орендна плата за вересень 2008.
01.10.08 позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі приміщення за адресою: АДРЕСА_2, таким чином з 01.10.08 договір суборенди від 01.04.08 припинив свою дію за взаємною згодою сторін.
Листами № 738 від 13.10.10 та № 564 від 16.08.11 позивач звертався до відповідача з вимогою у місячний строк повернути сплачену в рахунок створення страхового фонду грошову суму –25250,00 грн. Відповідь на вказані листи відповідач не надав, вимоги позивача не виконав.
Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав зобов’язання за договором суборенди від 01.04.08 щодо сплати орендних платежів та компенсації орендарю витрат на комунальні та експлуатаційні послуги.
Доказів наявності вказаної заборгованості у позивача перед відповідачем за договором суборенди від 01.04.08 суду не надано.
Судом відхиляються доводи відповідача викладені у відзиві на позов стосовно наявності у позивача заборгованості зі сплати за надані комунальні послуги, спожиту електричну енергію та послуги з телефонного зв’язку на суму 2327 грн., оскільки в матеріалах справи наявні рахунки-фактури відповідача (№ 51 від 13.05.08, № 49 від 27.05.08, № 52 від 18.07.08) та платіжні доручення (№ 1006 від 29.05.08 на суму 1491,01 грн., № 238 від 18.06.08 на суму 523,59 грн., № 1288 від 22.07.08 на суму 412,06 грн.), з яких вбачається належне виконання позивачем зобов’язань, передбачених п. 5 договору суборенди.
Крім того, в акті приймання-передачі від 01.10.08, за яким позивач повернув орендоване приміщення відповідачу зазначено, що сторони одна до іншої претензій не мають, тобто відповідач прийняв орендоване приміщення без жодних зауважень як щодо стану приміщення.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч. 1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов’язання за договором суборенди приміщень від 01.04.08, а відповідач порушив договірні зобов’язання в частині повернення суборендареві грошової суми, перерахованої ним в якості страхового фонду, в разі закінчення договору суборенди.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 25250,00 грн. перерахованих в якості страхового фонду, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач також просить стягнути з відповідача 653,73 грн. – 3% річних та 1 919,00 грн. – інфляційного збільшення суми боргу.
Згідно з п.2. ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних нарахувань та 3% річних, виходячи з того, що оскільки в договорі суборенди не встановлено строк, протягом якого відповідач по закінченню дії договору суборенди мав повернути позивачеві суму страхового фонду, то прострочення відповідача з урахуванням вимоги про сплату, викладеної позивачем у листі № 738 від 13.10.10, почалось 14.11.2010 року:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
14.11.2010 - 23.08.2011252501.0531338.2526588.25 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2525014.11.2010 - 23.08.20112833 %587.32 Таким чином за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 587,32 грн. та 1338,25 грн. інфляційного збільшення суми боргу.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 6 грн. 47 коп., на відповідача –271 грн. 76 коп.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 7,08 грн., на відповідача –228,92 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (01004 АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64, ідентифікаційний код 31282951) основну суму боргу в розмірі 25 250 (двадцять п’ять тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 1 338 (одну тисячу триста тридцять вісім) грн 25 коп., 3% річних в сумі 587 (п’ятсот вісімдесят сім) грн 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 271 (двісті сімдесят одну) грн 76 коп. та 228 (двісті двадцять вісім) грн 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 10.11.2011 р.
Судове рішення № 19234497, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 40/337. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: