Рішення № 19234446, 21.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/18721.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт»

ДоПідприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЮЗ ТРЕЙД КОМПАНІ»

Простягнення 241693,27 грн.

Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий

суддя Курдельчук І.Д.

суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 10.02.2011 року;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»про стягнення 241693,27 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладених договорів факторингу та додаткових угод до них, у позивача виникло право вимоги до відповідача за договором поставки № 142 від 26.09.2006 року в частині стягнення заборгованості в розмірі 241693, 27 грн., проте відповідач своє зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у звязку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 20.06.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЮЗ ТРЕЙД КОМПАНІ»та призначено її розгляд на 29.07.2011 року.

Учасники процесу в судове засідання 29.07.2011 року не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 29.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.08.2011 року

Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2011 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

В судове засідання 26.08.2011 року представники відповідача та третьої особи не зявилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до Голови господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 41/187.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва № б/н від 26.08.2011 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Курдельчук І.Д., Івченко А.М.

Ухвалою від 26.08.2011 року розгляд справи було призначено на 26.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2011 року надав усні пояснення по справі.

В судове засідання 26.09.2011 року представники відповідача та третьої особи не зявилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу, ухвалою суду від 26.09.2011 року розгляд справи відкладено на 21.10.2011 року.

В судовому засіданні 21.10.2011 року представник позивача надав додаткові документи та усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 21.11.2011 року представники відповідача та третьої особи не зявилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 21.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Полі-Пак»та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»укладено договір поставки № 142 (далі Договір).

За умовами Договору № 142 від 26.09.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Полі-Пак»зобовязувалось виготовити та поставити відповідачу товар, а відповідач в свою чергу зобовязувався його прийняти та оплатити.

П. 9.1 Договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2007 року та може бути продовжений за згодою сторін. Продовження строку дії договору оформляється додатковою угодою.

По закінченню строку дії договору додаткової угоди на його пролонгацію сторони не укладали.

За видатковими накладними № 2236 від 11.12.2008 року, № 2084 від 13.11.2008 року, № 2010 від 04.11.2008 року, № 1939 від 16.10.2008 року, 1874 від 06.10.2008 року, № 1676 від 03.09.2008 року, протягом жовтня-грудня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Полі-Пак» поставило відповідачу товар на загальну суму 241 693, 27 грн. Відповідач в свою чергу прийняв товар, без будь - яких зауважень, проте свої зобовязання, щодо оплати його вартості не виконав, у звязку з чим у останнього перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Полі-Пак»утворився борг на суму 241 693, 27 грн.

06.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Союз Трейд Компані»(далі - фактор, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Полі-Пак»(далі клієнт) укладено договір факторингу № 06/08-10 (далі-Договір-1) та додаткова угода до нього від 06.08.2011 року (далі-Угода-1).

За умовами Договору-1 фактор зобовязувався передати грошові кошти в сумі 72507, 98 грн. в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобовязувався відступити факторові своє право грошової вимоги до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат», яка виникла у боржника перед клієнтом по договору № 142 від 26.09.2006 року та видаткових накладних.

В свою чергу, 06.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Союз Трейд Компані»(далі - фактор, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт»(далі клієнт, позивач) укладено договір факторингу № 06/08-23 (далі Договір-2) та додаткова угода до нього від 07.08.2009 року (далі-Угода-2).

Відповідно до п.1.1 Договору-2, фактор зобовязувався відступити клієнту своє право грошової вимоги до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»в розмірі 241693, 27 грн. (далі-вимога, яка підтверджується договором № 142 від 26.09.2006 року та накладними, а клієнт зобовязувався передати фактору грошові кошти в сумі 72507, 98 грн.

П.1.1 Угоди-2 до Договору-2, встановлено, що первісний кредитор зобовязувався відступити новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт»(позивач) своє право грошової вимоги до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»(далі-боржник) в розмірі 241693, 27 грн. (далі-вимога), яка підтверджується видатковими накладними: № 2236 від 11.12.2008 року, № 2084 від 13.11.2008 року, № 2010 від 04.11.2008 року, № 1939 від 16.10.2008 року, 1874 від 06.10.2008 року, № 1676 від 03.09.2008 року, а новий кредитор зобовязувався передати грошові кошти в сумі 72507, 98 грн.(далі-кошти).

Отже, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 241 693, 27 грн. за поставлений товар, згідно вищезазначених договорів та видаткових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договір № 142 від 26.09.2006 року діяв до 31.12.2007 року, додаткову угоду до нього сторони не укладали, то поставка згідно накладних здійснювалась, як самостійний правочин.

Позивач, звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості від 22.07.2010 року, однак відповідач в порушення вищезазначених вимог протягом семи денного строку вартість поставленого товару не оплатив, заборгувавши відповідачу 241693, 27 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство № 49/126-б відносно боржника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат».

Оскільки вимога про погашення заборгованості направлена відповідачу після порушення провадження у справі про банкрутство, а саме, 22.07.2010 року, відповідно строк розрахунку у відповідача виник після порушення провадження у справі про банкрутство, то зазначені вимоги в силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є поточними.

Зважаючи на встановлені факти, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 241693, 27 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат» (02002, м. Київ, вул. С. Сагайдака, буд. 114, код ЄДРПОУ 24732110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт»(91033, м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783) 241693 (двісті сорок одна тисяча шістсот девяносто три) грн. 27 коп. основного боргу, 2416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 93 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя Спичак О.М.

Суддя Курдельчук І.Д.

Суддя Івченко А.М.

Дата підписання рішення:

02.11.2011 року.