Рішення № 19234387, 15.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р. Справа № 5010/1976/2011-19/103

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро", с. Хотимир, Тлумацький район, Івано-Франківська область,78050

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" вул. Галицька, 18А, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000

про стягнення 53436,08 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: представник ОСОБА_1., (довіреність № б/н від 20.09.11. )

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро" звернулось в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" про стягнення 53436,08 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленого товару згідно договору купівлі-продажу №03/12 від 03.12.08.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 25.10.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 21280183, яке вручено 01.11.11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 15.11.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

03.12.08 між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №03/12 від 03.12.08, згідно якого позивач зобов”язався передати у власність відповідачу в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі пшеницю, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити товар (п.1.).

Відповідно до п.2.2 договору, покупець зобов"язаний здійснити оплату за товар протягом місяця з моменту поставки.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п.1.2 цього договору ціною та у визначений п.2.2 строк, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період грудень 2008 - березень 2009 року товар на загальну суму 1412649,60 грн., що підтверджується накладними та довіреностями за зазначений період, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.39-87).

Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 1281000,00 грн. що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 88-105).

31.03.09 сторонами проведено звірку заборгованості та складено акт звірки розрахунків від 31.03.09, підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість в сумі131649,60 грн. Протягом квітня - вересня 2009 року відповідачем погашено також заборгованість в сумі 90000,00 грн.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 41649,60 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати отриманого товару станом на 02.09.09 в сумі 41649,60 грн., а тому вимоги позивача про стягнення 41649,60 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону позивачем відповідачу за період з 01.01.09 по 29.09.11 нараховані три відсотки річних в сумі 1249,48 грн. та інфляційні втрати за 2009 - 2010 роки в сумі 10537,00 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок річних, оскільки позивачем 3% річних нараховано за більший період існування боргу з 01.01.09, а не з 02.09.09. Однак, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом (а.с. 109), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки річних в сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 1249,48 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також, господарським судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат .

Згідно з розрахунком суду (а.с. 109), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 5497,75 грн. за період з 02.09.09 по 31.12.10, у стягненні решти суми інфляційних втрат слід відмовити.

За таких обставин суд прийшов до висноку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 41649,60 грн. - основного боргу, 1249,48 грн. - 3% річних та 5497,75 грн. - інфляційних втрат.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 655 Цивільного Кодексу України, 173 ГК України, керуючись ст.ст.4-7, 22, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" про стягнення 53436,08 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" вул. Галицька, 18А, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (код 13655286 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро", с. Хотимир, Тлумацький район, Івано-Франківська область,78050 (код 34023392) - 41649,60 (сорок одну тисячу шістсот сорок дев"ять гривень шістдесят копійок) - основного боргу, 5497,75 (п"ять тисяч чотириста дев"яносто сім гривень сімдесят п"ять копійок) - інфляційних нарахувань та 1249,48 (одну тисячу двісті сорок дев"ять гривень сорок вісім копійок) - 3 % річних, а також 483,96 (чотириста вісімдесят три гривні дев"яносто шість копійок) судових витрат по сплаті державного мита та 213,74 (двісті тринадцять гривень сімдесят чотири копійки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 18.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Максимів Т. В. 18.11.11