Ухвала суду № 19234174, 17.11.2011, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 22-ц-1694/2011

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.

Суддя-доповідач Томин О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

ГоловуючоїТомин О.О.

суддів:Шишка А.І., Беркій О.Ю.

секретаряЮрків І.П.

з участю

представника апелянтаОСОБА_2

представника позивачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25.05.2011 року,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.05.2011 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 469884,93 грн. заборгованості за договором позики. Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1820,00 грн. судових витрат.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне дослідження всіх обставин справи. Зокрема апелянт вказує на те, що строк повернення позикодавцеві суми позики ще не настав, крім того, договір позики від 28.12.2010 року вважає неукладеним.

19.10.2011 року сторони подали до канцелярії суду заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду, просили її визнати, а апеляційне провадження у справі закрити. У заяві про затвердження мирової угоди просили також скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Івано-Франківського міського суду від 07.04.2011 року.

17.11.2011р. у судовому засіданні Апеляційного суду представник апелянта та представник позивача подали уточнену заяву про затвердження мирової угоди і сам текст мирової угоди.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши представлену сторонами мирову угоду та подані заяви, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно зі ст. 175 ЦПК мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами такої угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. При цьому він за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання зазначеної угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні цієї угоди і продовжує судовий розгляд.

За змістом ст. 205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Згідно ст. 310 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Сторони домовилися, що ОСОБА_5 визнає факт, що нею, на виконання договору позики, укладеного із ОСОБА_4 28 грудня 2010 року, одержані від останнього кошти в сумі 424000 грн. Сторони констатують, що на виконання укладеного між сторонами вищевказаного договору позики, ОСОБА_5 02.07.2011 року добровільно повернула ОСОБА_4 424000 грн. основної суми боргу. ОСОБА_4 констатує факт, що ним одержано 02.07.2011р. від ОСОБА_5 на виконання останньою вищевказаного договору позики: 424000 грн. основної суми боргу. У звязку з цим ОСОБА_4 заявляє про свою відмову від усіх позовних вимог, які були предметом даного позову, а саме: стягнення 424000 грн. основного боргу, 42400 грн. нарахованого до договору позики штрафу, 3484,93 грн. 10% річних. Сторони заявляють, що мають належне уявлення про сутність цієї мирової угоди і всіх її елементів. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету цієї угоди. Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам. Умови даної мирової угоди розповсюджуються на правовідносини сторін, що виникли із вказаної мирової угоди і не розповсюджуються на інші договори і угоди, які були укладені між сторонами, а також на договори і угоди, які можуть бути укладені сторонами в майбутньому. Сторони констатують, що наслідки закриття провадження в даній цивільній справі, у випадку визнання Апеляційним судом Івано-Франківської області даної мирової угоди, встановлені в ст. 205 ЦПК України сторонам зрозумілі. Дана мирова угода складена сторонами українською мовою в трьох оригінальних примірниках: один примірник залишається в ОСОБА_4, а два інші передаються ОСОБА_5. Сторони дійшли згоди про те, що після призначення Апеляційним судом Івано-Франківської області до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5, сторони даної мирової угоди зобовязуються підписати спільну заяву, адресовану Апеляційному суду Івано-Франківської області, про визнання судом даної мирової угоди, яка буде подана апелянтом Апеляційному суду Івано-Франківської області. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її визнання Апеляційним судом Івано-Франківської області.

Розглянувши подану мирову угоду та враховуючи заяву про визнання мирової угоди суд вважає, що така підлягає до задоволення, оскільки умови останньої не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на те, що сторони дійшли до примирення на стадії апеляційного провадження, рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Судом також встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 07.04.2011 року було вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_5, адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в межах заявлених позовних вимог до вирішення справи по суті; заборони ОСОБА_5, адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відчужувати, передавати в управління іншим особам належну їй частку в статутному капіталі ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна», код ЄДРПОУ: 37182610, в розмірі 100%, в межах суми позову 469884,93 грн. до вирішення справи по суті.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.05.2011 року ухвалу Івано-Франківського міського суду від 07.04.2011 року змінено. Виключено з резолютивної частини ухвали заборону ОСОБА_5 відчужувати, передавати в управління іншим особам належну їй частку в статутному капіталі ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна» в розмірі 100%, в межах суми позову 469884,93 грн. до вирішення справи по суті.

Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що заяву про скасування заходів забезпечення позову слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 154, 175, п. 4 ч. 1 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст.307, ч. 1 ст. 310, ст.ст. 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25.05.2011 року скасувати.

Визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої, на таких умовах:

·ОСОБА_5 визнає факт, що нею, на виконання договору позики укладеного із ОСОБА_4 28 грудня 2010 року, одержані від останнього кошти в сумі 424000 грн.

·Сторони констатують, що на виконання укладеного між сторонами вищевказаного договору позики, ОСОБА_5 02.07.2011 року добровільно повернула ОСОБА_4 424000 грн. основної суми боргу.

·ОСОБА_4 констатує факт, що ним одержано 02.07.2011р. від ОСОБА_5 на виконання останньою вищевказаного договору позики: 424000 грн. основної суми боргу. У звязку з цим ОСОБА_4 заявляє про свою відмову від усіх позовних вимог, які були предметом даного позову, а саме: стягнення 424000 грн. основного боргу, 42400 грн. нарахованого до договору позики штрафу, 3484,93 грн. 10% річних.

·Сторони заявляють, що мають належне уявлення про сутність цієї мирової угоди і всіх її елементів. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету цієї угоди.

·Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

·Умови даної мирової угоди розповсюджуються на правовідносини сторін, що виникли із вказаної мирової угоди і не розповсюджуються на інші договори і угоди, які були укладені між сторонами, а також на договори і угоди, які можуть бути укладені сторонами в майбутньому.

·Сторони констатують, що наслідки закриття провадження в даній цивільній справі, встановлені в ст. 205 ЦПК України сторонам зрозумілі.

·Дана мирова угода складена сторонами українською мовою в трьох оригінальних примірниках: один примірник залишається в ОСОБА_4, а два інші передаються ОСОБА_5.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики закрити.

У звязку із визнанням мирової угоди скасувати арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_5, адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в межах заявлених позовних вимог, накладений згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 07.04.2011 року.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча:Томин О.О.

Судді:Шишко А.І.

Беркій О.Ю.