Постанова № 19229031, 03.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року Справа № 5019/824/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Васинюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест-Буд" на рішення господарського суду Рівненської області у справі № 5019/824/11 від 12.05.11р. (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до відповідача Приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест-Буд"

про стягнення в сумі 32 254 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 5019/824/11 від 12.05.11р. задоволено позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_4 до приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест-Буд" про стягнення в сумі 32 254 грн. 08 коп.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що приватним підприємством "Будівельна фірма "Вест-Буд" не надано доказів поставки будівельних матеріалів приватному підприємцю ОСОБА_4, згідно рахунку-фактури №СФ-0000135 від 20 липня 2010 року, зобов'язання щодо попередньої оплати яких, виконані позивачем належним чином та підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції приватне підприємство "Будівельна фірма "Вест-Буд" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.05.11р. у справі 5019/824/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що ПП "Будівельна фірма "Вест Буд" не отримувало претензії позивача з вимогою про поставку будівельних матеріалів або повернення коштів, про яку зазначено в оскаржуваному рішенні.

Також апелянт зазначає, що для транспортування товарно-матеріальних цінностей до об'єктів замовника ПП "Будівельна фірма "Вест Буд" було залучено перевізника, а для їх розвантаження - послуги автокрану. Придбання вказаних послуг підтверджується актами виконаних робіт.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 12.05.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.05.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест-Буд" - без задоволення, виходячи із наступного.

Між позивачем - приватним підприємцем ОСОБА_4 та відповідачем - приватним підприємством "Будівельна фірма "Вест Буд" у липні 2010 року укладено усний договір на поставку будівельних матеріалів, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000135 від 20 липня 2010 року, направленим Відповідачем Позивачу ( а.с. 11).

Згідно податкових накладних № 13 від 21 липня 2010 року на суму 15 000 грн. 00 коп. та № 22 від 03 серпня 2010 року на суму 17 254 грн. 08 коп. (а.с. 7-8) та платіжних доручень № 157 від 21 липня 2010 року та № 176 від 03 серпня 2010 року (а.с. 9-10) позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем щодо попередньої оплати будівельних матеріалів, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000135 від 20 липня 2010 року.

Проте відповідач оплачений позивачем товар не поставив, у зв'язку з чим 28 жовтня 2010 року позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою про поставку будівельних матеріалів або повернення у повному обсязі сплачених коштів за поставку будівельних матеріалів (а.с.12-14).

Відповідач відповіді на претензію не надав, будівельні матеріали не поставив, сплачені кошти за поставку товару не повернув, у зв'язку з чим приватним підприємцем ОСОБА_4 звернувся до господарського суду про стягнення в сумі 32 254 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою відносини, які виникли між позивачем та відповідача є відносинами, що виникли з договору поставки.

За договором поставки (ст. 712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 525, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані апелянтом в судовому засіданні докази на підтвердження викладених у апеляційній скарзі тверджень, а саме: договір про автомобільне перевезення вантажів №19 від 24.08.2010р. укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_5; акт приймання-передачі наданих послуг №19 від 27.08.2010р. складений та підписаний ПП "Будівельна фірма "Вест Буд" та ФОП ОСОБА_5 при виконанні даного договору; видаткова накладна №22 від 27 серпня 2010р., яка не містить підпису та печатки позивача, не являються належними доказами, які засвідчують факт поставки товару відповідачем та отримання даного товару позивачем, а тому залишаються колегією суддів без уваги.

Посилання апелянта на те, що претензія позивача з вимогою про поставку будівельних матеріалів або повернення коштів не надходила на адресу ПП "Будівельна фірма "Вест Буд" спростовується наявним в матеріалах справи описом вкладення до цінного листа та квитанцією про відправлення 28.10.2011р. даної поштової кореспонденції на адресу відповідача (а.с. 14).

Решта тверджень апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є не необґрунтованими та не спростовуються висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 12.05.2011р. у справі №5019/824/11 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест-Буд" - без задоволення.

Справу №5019/824/11 повернути господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

01-12/16037/11 16037/11