Постанова № 19228801, 03.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5023/7028/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. № 53-02/167 від 04.04.2011 р.)

відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.06.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Медтехніка-Дент", м. Харків (вх. № 4295 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.09.11 р. у справі № 5023/7028/11

за позовом ПАТ "Криворізьский залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

до ТОВ "Медтехніка-Дент", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.09.2011 р. по справі № 5023/7028/11 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 6880,00 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформа2ійно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, чим позбавив останнього скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. По суті господарського спору зазначає про неправомірність стягнення штрафних санкцій у розмірі 6880,00 грн., вважає, що в даному випадку розмір штрафних санкцій має бути зменшений на підставі ст. 233 ГПК України, оскільки відповідач своє зобовязання виконав у повному обсязі та в звязку з відсутністю доказів завдання позивачем збитків третім особам.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 22.02.2011 р. між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»та ТОВ «Медтехніка-Дент»був укладений договір поставки № 232, на підставі якого відповідач поставив товар ваги лабораторні рівноплечі ВЛР-200.

Однак, всупереч вимогам п. 2.1. договору, відповідач поставив товар, якість якого не відповідала державним стандартам та технічним умовам на даний вид товару, про що було складено акт приймання продукції за якістю № 42 від 03.06.2011 р. з описом виявлених недоліків та їх характер.

Таким чином у відповідності до п. 6.3 договору позивачем нарахований відповідачу штраф в розмірі 6880,00 грн. за поставку товару неналежної якості, а також направлена вимога № 53-02/2205 від 10.06.2011 р. про сплату штрафу.

На підставі викладеного, суд першої інстанції визнав вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6880,00 грн. штрафу правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П. 6.3 сторони погодили, що у випадку поставки товару неналежної якості або поставку некомплектного товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 40% від суми договору.

Згідно специфікації № 1 сума договору складає 17200,01 грн.

Оскільки факт порушення відповідачем зобовязання щодо поставки товару належної якості (п. 2.1 договору) підтверджений матеріалами справи, а саме актом приймання продукції за якістю № 42 від 03.06.2011 р., складеним у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виконавчо-технічного значення та товарів народного споживання з якості, штраф в сумі 6880,00 грн. нарахований позивачем у відповідності з умовами Договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в апеляційній скарзі не погоджуючись з нарахованою позивачем сумою штрафу зазначає про те, що ваги у кількості 1 шт. були поставлені позивачу без подальших зауважень з його боку, а ваги, за результатами огляду яких був складений акт, були замінені постачальником, про що комісією покупця складений відповідний акт № 2-21 від 03.06.2011 р.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає про те, що згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, є зокрема, свобода договору. Сторони за договором, укладаючи його в такій редакції, висловили своє волевиявлення в частині забезпечення виконання зобов'язання у вигляді стягнення штрафу за неналежне виконання зобовязання - у відсотках від суми договору, вбачаючи, якщо зобов'язання буде неналежно виконано, то це стосується всієї суми договору, що не суперечить чинному законодавству України. За таких обставин, нарахована позивачем сума штрафу в розмірі 6880,00 грн. ґрунтується на умовах договору та відповідає вимогам чинного законодавства.

Твердження відповідача про заміну товару згідно акту № 2-21 від 03.06.2011 р. колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не впливають на наявність підстав для стягнення штрафу за поставку неякісного товару у відповідності з п. 6.3 договору.

До того ж, відповідач не обґрунтував неможливість подання цього акту до суду першої інстанції відповідно до ст. 101 ГПК України, згідно якої додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний акт не був наданий до суду першої інстанції, хоча відповідач був не позбавлений права та можливості направити його до господарського суду разом з клопотанням про відкладення розгляду справи, або надати до суду пояснення з приводу зазначених обставин.

Однак, відповідач своїм правом на участь при розгляді справи в суді першої інстанції не скористався, не надав відзив на позов, ніяким чином не обґрунтував свою позицію по суті господарського спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.09.2011 року за відсутності представника відповідача та наявними у справі матеріалами.

Посилання відповідача на застосування статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій у звязку з їх високим розміром, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки в даному випадку відсутні як матеріальні так і процесуальні підстави для зменшення розміру зазначених штрафних санкцій.

Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідача і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2011 року по справі № 5023/7028/11 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка-Дент", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2011 р. по справі № 5023/7028/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 03 листопада 2011 року