Постанова № 19228754, 31.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 5021/1279/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю №300-122/10-8915 від 05.10.2011р.,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ТОВ «Еквіла» (вх. № 4194 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2011р. по справі №5021/1279/2011,

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіла», м. Суми,

про стягнення 153000 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача в доход загального фонду Державного бюджету України пеню у розмірі 153000,00 грн. за порушенням відповідачем Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.07.2011р. (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Еквіла»в доход загального фонду державного бюджету України 153000 грн. 00 коп. Стягувачем визначено Антимонопольний комітету України. Стягнуто з ТОВ «Еквіла»з державного бюджету м. Суми державне мито в сумі 1530 грн. 00 коп. Стягнуто з ТОВ «Еквіла» з державного бюджету м. Суми 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2011р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ТОВ «Еквіла» займає монопольне (домінуюче) становище на ринках високооктанових, низькооктановнх, бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Липоводолинського району Сумської області протягом січня - липня 2010 року.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, а саме не врахував, що у ТОВ «Еквіла»існували об'єктивні обставини неможливості здійснювати реалізацію нафтопродуктів за готівку через АЗС Липоводолинського району Сумської області через відсутність (що була встановлена тільки 16.07.2010 року) у товариства документів первинного бухгалтерського обліку (у тому числі: товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності, паспорта якості, податкові накладні та договори поставки), що були вилучені співробітниками ВПС УСП ГВПМ ДПІ в м. Суми під час здійснення обшуку 14.07.2010р. без відображення вказаних документів у змісті протоколу обшуку від 14.07.2010р. в порушення вимог п.6.9 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, що, на думку апелянта, підтверджується змістом скарги на незаконні дії посадових осіб податкової міліції державної податкової адміністрації у Сумській області ТОВ «Еквіла»№ 206 від 16.07.2010 р.

На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував приписів матеріального права, а саме:

- п. 9.1., п. 9.2., п. 9.3. Методики визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. №49-р (далі Методика) щодо визначення економічних та адміністративних барєрів вступу на ринок.;

- п. 6.1., 6.3. Методики щодо неврахування відповідачем за первісним позовом під час визначення територіальних меж ринку: можливості щодо переміщення попиту на товар; можливості придбання товарів споживачами з альтернативних джерел;

- ч. 1, ч.4, ч. 5, ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та п.1.3. Методики, оскільки ТОВ «Лорант»не підпадає під усі обовязкові ознаки, на підставі яких воно може вважатися таким, що займає монопольне становище на ринку;

- п. 1.3., п.п. 2.1.6., п.7.1., п. 7.3. Методики щодо часових меж ринків;

- ч. 1. ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»щодо встановлення необхідних ознак кваліфікації дій відповідача як правопорушення;

Крім того, апелянт зазначає, що згідно ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зупиняється нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи, про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Під час прийняття оскаржуваного рішення місцевий господарський суд залишив поза увагою те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р. у справі № 2а-9731/10/1870 за адміністративним позовом ТОВ «Еквіла»до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення була оскаржена товариством в апеляційному порядку та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011 р. у справі № 2а-9731/10/1870 апеляційну скаргу товариства прийнято до розгляду.

Тобто, на думку апелянта, позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню у розмірі 153 000 грн. за несплату у двомісячний строк штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»№ 580-р від 09.11.2010 року у справі №02-06/45-2010, оскільки воно оскаржено в установленому законом порядку 09.10.2011 р., а судове рішення за наслідками розгляду справи з приводу зазначеного оскарження не набрало законної сили.

Позивач, Антимонопольний комітет України, письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

24.10.2011р. до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від відповідача факсограмою №250 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю прибуття у судове засідання представника ТОВ «Еквіла» Пуканова В.В. через знаходження на лікарняному.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає його необґрунтованим, оскільки в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні. Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема,є незявлення в судове засідання представників сторін.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті та те, що представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні.

Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2011р. по справі №5021/1279/2011 залишити без змін, оскільки вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольний комітет України, розглянувши справу № 02-06/45-2010 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «Еквіла», прийняв рішення №580-р від 09.11.2010р., яким визнав, що ТОВ «Еквіла»вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 і пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС, шляхом відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

На підставі частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на рішенням Антимонопольного комітету України №580-р від 09.11.2010р. на ТОВ «Еквіла»було накладено штраф у розмірі 300 000 грн.

Копія рішення Антимонопольного комітету №580-р від 09.11.2010р. надіслана ТОВ «Еквіла»супровідним листом від 19.11.2010 № 28-29/08-10829 та отримана товариством 22.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3404470.

Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Комітетом за Рішенням, закінчився 24.01.2011р. (оскільки 22.01.2011р. і 23.01.2011р. припадали на неробочі дні).

Відповідно до ч.8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

У звязку з тим, що Антимонопольний комітет України не отримував від ТОВ «Еквіла»документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням №580-р від 09.11.2010р., 03.02.2011. Антимонопольний комітет звернувся до господарського суду Сумської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ «Еквіла»штрафу у розмірі 300 000 грн. та пені, нарахованої за період з 25.01.2011р. по 03.02.2011 р. включно, у розмірі 45000 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.03.2011 у справі №5021/355/2011 позов Антимонопольного комітету України було задоволено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011р. у справі №5021/355/2011 рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2011р. залишено без змін.

06.06.2011р. на підставі ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статей 1, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України, Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Сумської області з даним позовом про стягнення з відповідача ТОВ «Еквіла»153000 грн. пені, нарахованої за період з 04.02.2011р. по 09.03.2011р. включно.

Відповідно до частини п'ятої етапі 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок суми пені, вважає його таким, що здійснений у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки рішення Антимонопольного комітету України №580-р від 09.11.2010 р. на час розгляду справи не змінене та не скасоване у встановленому законом порядку, тому згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», воно є обовязковим до виконання. Докази того, що відповідач, до 04.02.2011р. виконав рішення Антимонопольного комітету України №580-р від 09.11.2010 р. та сплатив штраф та пеню в матеріалах справи відсутні.

Стосовно посилань апелянта на те, що розрахунок пені здійснений не у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», так як рішення №580-р від 09.11.2010 р. було оскаржено в установленому порядку, що зупиняє нарахування пені, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Таким чином, з огляду на приписи ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення Антимонопольного комітету України може бути оскаржено саме до господарського суду. Така правова позиція колегії суддів узгоджується з позицією Вищого господарського суду, викладеній у рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України №04-5/120 від 27.06.2007р. «Про деякі питання підвідомчості тв. Підсудності справ господарським судам».

Частиною пятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів оскарження рішення Антимонопольного комітету України №580-р від 09.11.2010 р. до господарського суду.

Таким чином, підстави зупинення нарахування пені, визначені ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»- відсутні, як відсутні і підстави вважати, що позивач невірно визначив період нарахування пені за несплату штрафу, накладеного згідно рішення антимонопольного комітету.

Стосовно посилань апелянта на те, що ТОВ «Еквіла»не може вважатися таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Липоводолинського району Сумської області протягом січня - липня 2010 року, та на те, що рішення Антимонопольного комітету України №580-р від 09.11.2010 р. є таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що правомірність рішення Антимонопольного комітету України №580-р від 09.11.2010 р. не є предметом розгляду у даній справі, де предметом позовних вимог є стягнення пені за несплату штрафу, накладеного згідно рішення Антимонопольного комітету.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ «Еквіла»153000 грн. пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

У відповідності до ст. 44, 49, ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача, при відмові в позовові на позивача, при частковому задоволенні позовних вимог на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, то витрати відповідача за первісним позовом зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню відповідачу за первісним позовом.

Також, колегія суддів зауважує, що в пунктах 5 і 6 резолютивної частини рішення господарського суду Сумської області допущено описки, які не зачіпають суті вказаного рішення, а саме: помилково зазначено стягнути з ТОВ «Еквіла»1.530,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу «з державного бюджету м. Суми»замість «на користь державного бюджету».

З огляду на вказані обставини, господарський суд першої інстанції має виправити допущені описки в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 91, 101, 102, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіла» про відкладення розгляду справи.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіла»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2011 р. у справі №5021/1279/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови підписано 28.10.2011р.