Рішення № 19226884, 24.10.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа №2-9138/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 рокуЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Браги А.В.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача Ювко В.О.,

відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-К», про стягнення суми заборгованості

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2011 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що між позивачем та ТОВ «Лідер-К» 12 лютого 2008 року укладено кредитний договір №11297406000, за умовами якого ТОВ «Лідер-К»отримало кредит в розмірі 1000000,00 гривень, зобовязавшись його повернути в строк та на умовах, визначених договором, а також сплатити відсотки за користування кредитом та інші обовязкові платежі. Виконання позичальником своїх договірних зобовязань забезпечено договорами поруки №11297406000/3 від 12 лютого 2008 року, №11297406000/2 від 12 лютого 2008 року, укладеними між позивачем та відповідачами, як поручителями. Посилаючись на зазначені обставини, вказуючи, що відповідачі не виконують своїх договірних зобовязань, як поручителі, представник позивача просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №11297406000 від 12 лютого 2008 року, яка станом на 14 липня 2011 року склала 1011784,1 гривень. Також представник позивача просив суд покласти на відповідачів судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, надали письмові заперечення проти позову, пославшись на те, що договори поруки припинили свою дію у відповідності до ст.559 ч.1 ЦК України, оскільки додатковими угодами між позивачем та ТОВ «Лідер-К»без згоди відповідачів, як поручителів, фактично було збільшено обсяг відповідальності останніх за невиконання ТОВ «Лідер-К»зобовязань із повернення кредиту. При цьому відповідачі пояснили, що вони погоджувались бути поручителями на умовах, викладених в первинній редакції кредитного договору.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 12 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Лідер-К»було укладено кредитний договір №11297406000. За умовами даного кредитного договору ТОВ «Лідер-К»отримало кредит в розмірі 1000000,00 гривень, зобовязавшись його повернути в строк та на умовах відповідно до графіку погашення кредиту. При цьому позичальник зобовязався сплатити за користування кредитом 11,5% річних за користування коштами з 12 лютого 2008 року по 11 травня 2008 року, 13,5% річних за користування коштами після 11 травня 2008 року, 23% річних за користування кредитом понад встановлений договором строк, а також інші обовязкові платежі. Умовами вказаного кредитного договору передбачено право кредитора вимагати дострокове виконання позичальником зобовязань у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобовязань за договором. За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій кредитор має право вимагати, а позичальник сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Викладені обставини підтверджується копією кредитного договору №11297406000 від 12 лютого 2008 року із графіком погашення кредиту.

30 липня 2009 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Лідер-К»укладено додаткові угоди №6, 7, 8 до кредитного договору №11297406000 від 12 лютого 2008 року. Додатковою угодою №6 збільшено термін повернення кредиту до 11 лютого 2013 року, а також узгоджено новий графік повернення кредиту. Додатковою угодою №7 встановлена відсоткова ставка по кредиту в розмірі 15% річних, а розмір відсоткової ставки понад встановлений термін кредиту в розмірі 30% річних. Додатковою угодою №8 п.1.1 кредитного договору викладено в новій редакції і зазначено, що ТОВ «Лідер-К»отримано кредит в розмірі 695243,09 гривень.

Також судом встановлено, що 12 лютого 2008 року з метою забезпечення виконання ТОВ «Лідер-К»взятих на себе договірних зобовязань між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачами було укладено договори поруки №11297406000/2, №11297406000/3. За умовами даних договорів вказані відповідачі, як поручителі, зобовязалась перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі із відповідачем ТОВ «Лідер-К»за невиконання останнім взятих на себе договірних зобовязань за кредитним договором №11297406000 від 12 лютого 2008 року, в тому числі і за тими зобовязаннями, що можуть виникнути в майбутньому. Викладене підтверджується копіями договорів поруки №11297406000/2, №11297406000/3 від 12 лютого 2008 року.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Лідер-К»не виконує належним чином взяті на себе грошові зобовязання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач, своїми письмовими досудовими вимогами від 19 липня 2011 року просив відповідачів погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту. Оскільки відповідачі вказані вимоги не виконали, розмір заборгованості станом на 14 липня 2011 року склав 1011784,1 гривень. Викладені обставини підтверджуються копіями досудових вимог від 19 липня 2011 року, довідко-розрахунку заборгованості за кредитом станом на 14 липня 20101 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договір, який є обовязковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обовязково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обовязок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Відповідний обовязок боржника щодо повернення кредитору на його вимогу суми боргу зі сплатою процентів встановлений ст.625 ч.2 ЦК України.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (ст.550 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобовязання в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ст.543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №11297406000 від 12 лютого 2008 року, договорами поруки №11297406000/2, №11297406000/3 від 12 лютого 2008 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачами даних договорів поруки, а також встановлено невиконання відповідачами, на відміну від позивача, своїх зобовязань за даними договорами та встановлено наявність у позивача права вимагати дострокового повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, однак частково.

Підставою для такого рішення є та обставина, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт отримання кредитором згоди відповідачів, як поручителів, при укладенні додаткової угоди №7 до кредитного договору №11297406000 від 12 лютого 2008 року, якою збільшено розмір відсотків за кредитом.

Такий факт вказує на відсутність прийняття додаткової відповідальності відповідачами у справі за додаткової угодою №7 до зазначеного кредитного договору.

Дана обставина свідчить про незмінність обсягу зобовязань поручителів перед кредитором позичальника, що передбачає солідарну відповідальність відповідачів в розмірі 1000000,00 гривень.

Дане зобовязання є незмінним, невиконаним, а відтак позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача в розмірі 1000000,00 гривень.

В силу викладеного підстави для застосування до договорів поруки положень ст.559 ЦК України відсутні, оскільки обсяг прийнятих відповідачами зобовязань не збільшився та підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в розмірі 1000000,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) на суму 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 204, 509, 526, 553 559, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 110, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м.Харків, пр. Московський, 60, код ЗКПО № 09807750) 1000 000, 00 гривень.

Судові витрати у справі покласти на відповідачів, солідарно стягнувши з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судовий збір в сумі 1700, 00 гривень та 120, 00 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

СуддяА.В. Брага