Рішення № 19225266, 14.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2011 р.Справа № 5/17-3750-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ирбис-Авто” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Лайн”"

про стягнення 37 335,85 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 13.01.2011 року;

від відповідача: не зявився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Ирбис-Авто”( позивач ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Лайн” ( відповідач ) про стягнення заборгованості в розмірі 79 751,76 грн., яка складається з основного боргу в сумі 75 562,69 грн., 20% річних в сумі 2 360,04 грн. та пені в розмірі 1 829,03грн. з покладанням судових витрат на відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2011р. було порушено провадження по справі № 5/17-3750-2011.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням від 11.10.2011р., що скеровувалися на адресу відповідача визначену згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

19.04.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Ирбис-Авто” (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Лайн” (далі відповідач) був укладений договір № 89 (далі - договір ).

Згідно п.1.1. договору позивач зобовязується поставити, а відповідач прийняти та оплатити запчастини та інший товар (далі товар), партіями, в строки, в асортименті, кількості та по цінам, зазначених в видаткових викладених та /або специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 136437,69 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладним.

Відповідно п. 3.1 договору, відповідач зобовязаний оплатити товар на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач в період з 06.05.2011р. по 14.06.2011р. частково сплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 60875грн.

Між сторонами був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період 19.04.2011р. по 10.08.2011р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 75 562,69грн.

Втім відповідач, свої зобовязання за договором в повному обсязі не виконав, в звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 75 562,69грн.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №89 від 19.04.2011р. складає 75562,69грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 8.1 договору, якщо відповідач не здійснює оплату товару у відповідності з п.3.1 договору, по він на вимогу позивача , виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від вартості поставленого, але не сплаченого товару, за кожен день прострочки, шляхом перерахування суми пені на поточний рахунок позивача, в звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1829,03грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3 договору, передбачено що відповідач прострочивши виконання грошового зобовязання, на вимогу позивача зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 20% річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, сума 20% річних складає 2360,04грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованості в розмірі 79 751,76 грн., яка складається з основного боргу в сумі 75 562,69 грн., 20% річних в сумі 2 360,04 грн. та пені в розмірі 1829,03грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Лайн” (65110, м. Одеса, вул.. Балківська, 40, кв.140; код 37136804) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ирбис-Авто” (61035, м. Харків, вул.. Каштанова, 35-А; код 35352325) 75562 ( сімдесят пять тисяч пятсот шістдесят дві ) грн. 69 коп. - основного боргу, 2 360 ( дві тисячі триста шістдесят ) грн. 04 коп. - 20% річних, 1829 ( одна тисяча вісімсот двадцять девять ) грн. 03 коп. - пені, державне мито в сумі 797,52 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення складено 15.11.2011р.