Рішення № 19221530, 02.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2011 р.

Справа № 16/17-3526-2011

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ” до товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГК „ДІАМАНТ” про стягнення 2 248,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ” (далі по тексту –ТОВ „ІНФОКС”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГК „ДІАМАНТ” про стягнення заборгованості в сумі 2 248,00 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що в тому числі підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку. 01.11.2011р. до суду надійшла заява ТОВ „ЮГК „ДІАМАНТ”, підписана його представником з відповідним обсягом повноважень, про визнання позовних вимог ТОВ „ІНФОКС” у повному обсязі.

Згідно зі ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.04.2005р. між ТОВ „ІНФОКС” (Водоканал) та ТОВ „ЮГК „ДІАМАНТ” (Абонент) було укладено тимчасовий договір на послуги водопостачання та водовідведення № 1078/3, у відповідності до умов п.п. 1.1, 1.2, 5.3 якого Водоканал надає послуги з постачання питної води на об’єкти Абонента, а також з приймання стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності до дислокації об’єктів (Додаток № 1), а Абонент, в свою чергу, своєчасно сплачує надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, здійснює експлуатацію та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та устаткування на них в належному порядку у відповідності до Правил, які перелічені у п. 2.1 даного договору та чинного законодавства. Строк дії договору сторонами визначено з 25.04.2005р. по 25.04.2006р.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За умовами п.3.2 тимчасового договору на послуги водопостачання та водовідведення № 1078/3 від 25.04.2005р. оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяцю, кінцевий розрахунок 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Водоканалу. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому діючим законодавством порядку (п. 3.3. Договору). Рахунки на оплату платежів (дебетові повідомлення) направляються Абоненту через банківську установу згідно банківських реквізитів, які вказуються відповідачем при підписанні даного договору (п.3.4. Договору). При відсутності у відповідача поточного рахунку в банку, рахунок на його адресу направляється по пошті (п.3.5. Договору).

В подальшому, між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод до тимчасового договору на послуги водопостачання та водовідведення № 1078/3 від 25.04.2005р., а саме: додаткові угоди № 79/3 від 25.06.2005р., № 460/3 та № 923/3, якими продовжувався строк дії названого договору на водопостачання та водовідведення до 01.05.2009р.

Позивач зазначає, що в період з травня по вересень 2010р. між сторонами не існувало договірних відносин щодо надання послуг водопостачання та водовідведення. Такі послуги позивачем були надані ТОВ “ЮГК „ДІАМАНТ” без достатньої на те правової підстави, у зв’язку з чим позивач вважає, що отримання послуг щодо водопостачання та водовідведення без встановлення обов’язку щодо їх оплати стали наслідком збереження відповідачем власного майна, яким є грошові кошти, за рахунок позивача. Доказами, що підтверджують отримання послуг, є звіти про водоспоживання за період з травня по вересень 2010р., однак розрахунку за ці послуги відповідачем здійснено не було.

На підставі зазначеного, позивач вважає, що ТОВ „ЮГК „ДІАМАНТ” зобов’язано відшкодувати вартість послуг щодо водопостачання та водовідведення у відповідності ст.. 1212 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 2 248,08 грн.

Положеннями глави 83 ЦК України врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).

Приписами ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпід ставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Аналізуючи наведені законодавчі положення, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступному. Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, повинно мати місце набуття або збереження майна; по-друге, таке набуття або збереження майна повинно бути за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язковою умовою виникнення даного виду зобов’язань є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

При цьому, слід зауважити, що відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Так, з матеріалів справи, а саме: зі звітів про водоспоживання за період з травня по вересень 2010р., вбачається та визнається відповідачем, що за названий період ТОВ „ІНФОКС” було надано ТОВ „ЮГК „ДІАМАНТ” послуги з водопостачання та водовідведення, тобто факт набуття відповідачем цих послуг є доведеним. При цьому, надання названих послуг за спірний період здійснювалось без достатньої на те правової підстави –за відсутності відповідного чинного договору, укладеного між сторонами по справі. Таким чином, суд дійшов висновку, що набуття вищезазначених послуг відповідачем за рахунок ТОВ „ІНФОКС” було безпідставним.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів ст.ст. 1212, 1213 ЦК України при вирішенні даного спору щодо покладення на відповідача обов’язку відшкодування вартості одержаних ним послуг за спірний період, через неможливість повернення таких послуг відповідачем на користь ТОВ „ІНФОКС” в натурі та висловлену ТОВ „ЮГК „ДІАМАНТ” згоду на відшкодування їх вартості в сумі 2248,08 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, за змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про безпідставне набуття ТОВ „ЮГК „ДІАМАНТ” за рахунок позивача послуг з водопостачання та водовідведення за період з травня по вересень 2010р., неможливість повернення відповідачем цих послуг в натурі, обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку вартості названих послуг, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ „ІНФОКС” грошових коштів в сумі 2 248,08 грн. відповідно до приписів ст.ст. 11, 509, 901, 1212, 1213 ЦК України.

Судові витрати, пов’язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 901, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГК „ДІАМАНТ” /68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 43, кв. 113, код ЄДРПОУ 32146467, п/р 26003310967101 в АБ „Південний”, МФО 328209/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ” /65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133, р/р 26007311687301 в АБ „Південний”, МФО 328209/ борг в сумі 2 248 грн. 08 коп. /дві тисячі двісті сорок вісім грн. 08 коп./, державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 07.11.2011р.

Суддя Желєзна С.П.