Рішення № 19221241, 31.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2011 р.Справа № 16-35/17-42-2011 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кушнір І.Д.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився.

Від відповідачів:

-державного підприємства „Одеська залізниця”: ОСОБА_1 за довіреністю № 30 від 04.01.2011р.

-публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля”: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Західенерго” до державного підприємства „Одеська залізниця”, публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” про стягнення 2277,74 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” (далі по тексту ВАТ „Західенерго”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Одеська залізниця” (далі по тексту ДП „Одеська залізниця”), відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” (далі по тексту ВАТ „Павлоградвугілля”) про стягнення недопоставленого згідно з накладною № 46954613 від 15.09.2010р. вантажу на суму 2277,74 грн.

17.02.2011р. позивачем було уточнено позовні вимоги, в результаті чого ПАТ „Західенерго” просило суд зясувати вину відповідачів у виявленій нестачі вантажу вартістю 2277,74 грн. та, виходячи зі ступеню вини кожного із відповідачів, на розсуд суду покласти на них відшкодування спірної вартості вантажу, якого не вистачає.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.03.2011р. по справі № 35 / 17 42 - 2011 у задоволенні позовних вимог ВАТ „Західенерго” було відмовлено у повному обсязі через необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку вартості вантажу, щодо якого була виявлена недостача.

В свою чергу, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 17.03.2011р. по справі № 35 / 17 42 2011 було скасовано, позов ВАТ „Західенерго” було задоволено, присуджено до стягнення з ВАТ „Павлоградвугілля” на користь ВАТ „Західенерго” вартість недостачі вантажу в сумі 2277,74 грн., держмито в сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. та 51 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011р. рішення господарського суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. по справі № 35 / 17 42 2011 було скасовано, з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області. На підставі ухвали суду від 19.08.2011р. дану справу було прийнято до провадження суддєю Желєзною С.П. з присвоєнням справі номеру № 16 35 / 17 42 2011.

Ухвалою суду від 07.09.2011р. було змінено назви наступних учасників судового процесу: назву ВАТ „Західенерго” на було змінено публічне акціонерне товариство „Західенерго” (далі по тексту ПАТ „Західенерго); назву відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” було змінено на публічне акціонерне товариство „ДТЕК Павлоградвугілля”.

В процесі нового розгляду справи позивачем підстави та предмет позову не змінювались, так само як і відповідні правові обґрунтування заявлених позовних вимог. В судове засідання від 31.10.2011р. представник позивача не зявився, незважаючи на належне його повідомлення про час та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується повідомленням про оголошення відкладення в засіданні суду від 12.10.2011р.

Відповідач ДП „Одеська залізниця” повністю заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на відсутність його вини у виявленій недостачі вугілля, переданого до відправлення на адресу позивача за накладною № 46954613 від 15.09.2010р.

Відповідач ПАТ „ДТЕК Павлоградвугілля” повністю заперечує проти позовних вимог ПАТ „Західенерго”, наголошуючи на тому, що відповідальність за виявлену нестачу вантажу вартістю 2277,74 грн. несе відповідач ДП „Одеська залізниця”. При цьому, згідно з клопотанням від 18.10.2011р. названий учасник судового процесу просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю „ДТЕК ТРЕЙДІНГ” (Постачальник) та ВАТ „Західенерго” (Покупець) було укладено договір поставки № 17-2010 від 17.06.2010р., у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 3.3 якого Постачальник на умовах, передбачених даним договором, зобовязується передати (поставити) у власність Покупця вугільну продукцію (далі вугілля), а Покупець на умовах, передбачених даним договором, зобовязується прийняти зазначене вугілля й оплатити його вартість. Орієнтовний обсяг поставки вугілля за цим договором складає 350000 тон. Загальна орієнтовна вартість вугілля, що підлягає поставці за цим договором, складає 260893500 грн., у тому числі ПДВ 20% - 43482250 грн. Сторони узгоджують, що загальна орієнтовна вартість вугілля буде розрахована виходячи з узгодженої сторонами загальної кількості вугілля, що підлягає відвантаженню за договором і базової ціни однієї тони вугілля, установленою сторонами у відповідній додатковій угоді. Загальна вартість фактично поставленого за даним договором вугілля буде розрахована по факту приймання вугілля, з урахуванням положень цього договору. Найменування, кількість вугілля, що підлягає постачанню, його асортимент, часткове співвідношення по маркам, розмірам шматків установлюється сторонами в додатковій угоді до договору. Поставка вугілля Постачальником здійснюється згідно письмової заявки Покупця зокрема для Ладижинської ТЕКС на умовах FCA залізнична станція відправлення для вітчизняного вугілля, та DAF кордон України для імпортного вугілля згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „ІНКОТЕРМС” в редакції 2000 року, з урахуванням умов, положень і застережень, що містяться в даному договорі. Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах. Відправники вантажу, залізничні станції відправлення, а також вантажоодержувачі вказуються сторонами в додаткових угодах до даного договору.

В подальшому, між ТОВ „ДТЕК ТРЕЙДИНГ” та ВАТ „Західенерго” на виконання умов договору поставки № 17-2010 від 17.06.2010р. було укладено ряд додаткових угод до нього (додаткові угоди № 1 від 25.06.2010р., № 1/1 від 13.07.2010р., № 3 від 23.07.2010р., № 5 від 09.08.2010р.), якими було визначено кількість, асортимент та вартість вугілля, що підлягає постачанню за період з липня по жовтень 2010р., з визначенням вантажовідправників та вантажоодержувачів цього вугілля. Так, одним із вантажовідправників вугілля було визначено ВАТ „Павлоградвугілля” (станція відправлення Ароматна Придніпровської залізниці), а одним із вантажоодержувачів Ладижинську ТЕС ВАТ „Західенерго” (станція призначення - Ладижин Одеської залізниці).

На підставі накладної на маршрут або групу вагонів № 46954613 від 15.09.2010р., вантажовідправником ВАТ „Павлоградвугілля” було передано вантаж вугілля камяне марки Д2, клас 0-100 загальною масою 1136000 кг. для його відправлення залізничним транспортом. Названий вантаж був завантажений у сімнадцять вагонів (в т.ч. на піввагонів) №№ 65355743, 61829164, 60403615, 62563181, 65759433, 66166745, 67897629, 63574297, 66196833, 65889941, 67174102, 67670281, 64887524, 67667683, 65692626, 67682450, 66752619 засобами відправника навалом та прийнятий до відправлення на станції Ароматна Придніпровської залізниці, про що свідчить відповідна відмітка на зворотньому боку даної накладної. Названий провізний документ містить позначку про маркування вантажу відправником. Накладна була скріплена підписом представника ВАТ „Павлоградвугілля” на підтвердження правильності внесених у накладну відомостей. Станцією та залізницею призначення у даних накладних було вказано станцію Ладижин Одеської залізниці, а одержувачем вантажу Ладижинську ТЕС ВАТ „Західенерго”.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу положень ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Положеннями ст. 1, 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.1998р. № 457 (з подальшими змінами та доповненнями; далі по тексту Статут залізниць України) залізничний транспорт загального користування (далі - залізничний транспорт) є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця. Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Накладною, відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу положень ст.ст. 22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (з подальшими змінами та доповненнями) залізничним транспортом є виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. Залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі. В свою чергу, відповідно до п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. № 262 (з подальшими змінами та доповненнями) Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку. До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансзв'язку. Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.

З огляду на наявну в матеріалах справи накладну на маршрут або групу вагонів № 46954613 від 15.09.2010р., скріплену підписом представника ВАТ „Павлоградвугілля” та прийняту до відправлення Придніпровською залізницею як структурним підрозділом Укрзалізниці, господарський суд на підставі п. 6 Статуту залізниць України, ст.ст. 908, 909 ЦК України дійшов висновку про укладення між названими особами договору перевезення вантажу залізничним транспортом, істотні умови якого відображені у названій накладній.

В процесі перевезення залізницею вантажу, прийнятого для відправлення за накладною на маршрут або групу вагонів № 46954613 від 15.09.2010р., на попутній станції слідування Знамянка Одеської залізниці було здійснено відчеплення напіввагону № 66166745 із складу вищезазначеної групи вагонів, про що складено акт загальною форми № 944 від 16.09.2010р. та зроблено відповідну відмітку на накладній № 46954613 від 15.09.2010р. Підставою для відчеплення даного вагону та, відповідно, складання комерційного акту стало виявлення комерційного браку.

У відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За наслідком перевірки кількості вантажу у напіввагоні № 66166745 було виявлено різницю ваги вантажу, що перевозиться, у сторону зменшення проти даних, відображений у накладній, на 5400 кг., про що станцією Знамянка Одеської залізниці було складено комерційний акт АА № 056269/789 від 17.09.2010р.

В подальшому, напіввагон № 66166745 було доставлено на адресу вантажоодержувача Ладижинської ТЕС ВАТ „Західенерго” 17.09.2010р., про що свідчить відповідна позначка на накладній № 46954613 від 15.09.2010р. У звязку із виявленням на попутній станції Знамянка Одеської залізниці недостачі вантажу, перевезення якого здійснювалось у напіввагоні № 66166745, на станції призначення Ладижин Одеської залізниці в порядку ст. 52 Статуту залізниць України представниками залізниці було здійснено повторну перевірку маси, кількості та стану вантажу, який перевозився у названому напіввагоні.

Відповідно до ст.ст. 52, 53 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі зокрема прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами. Якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

За наслідком проведення контрольного зважування вантажу у вищезазначеному вагоні було складено комерційний акт № БО 646521 за підписами посадових осіб станції Ладижин Одеської залізниці, з якого вбачається встановлення недостачі вантажу у даному вагоні проти даних, відображених у накладній № 46954613 від 15.09.2010р., у кількості 3850 кг. (69000 65150). В комерційному акті зазначено, що: названий напіввагон у технічному відношенні справний; вантаж немаркований; вантаж, якого не вистачає, у вагоні розміститися міг; слідів втрати не виявлено.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач, за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Таким чином, посилаючись на виявлену нестачу вантажу, переданого до відправлення за накладною № 46954613 від 15.09.2010р., виявлену у напіввагоні № 66166745 та посвідчену комерційним актом станції Ладижин Одеської залізниці № БО 646521, ВАТ „Західенерго” як отримувач даного вантажу звернулось до суду із даним позовом з вимогою до відповідачів про відшкодування збитків, завданих виявленою недостачею в сумі 2277,74 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між відповідачами було укладено договір перевезення вантажу залізничним транспортом, про що було складено накладну № 46954613 від 15.09.2010р., на користь третьої особи позивача. З урахуванням того, що даний позов був предявлений одержувачем вантажу до його відправника та перевізника з вимогою про визначення вини кожного з відповідачів у виявленій недостачі вантажу, господарський суд вважає за необхідне дослідити виконання кожним з учасників договору перевезення відповідних зобовязань, які покладаються на сторони договору перевезення залізничним транспортом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. При цьому, придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

В свою чергу, п.п. 1, 5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987, встановлено, що у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах. перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що: вантаж, переданий до відправлення за накладною № 46954613 від 15.09.2010р. у напіввагоні № 66166745 вугілля камяне у кількості 69000 кг., було завантажено засобами відправника навалом у напіввагон № 66166745; вантаж маркований та ущільнений у вигляді трапецієвидної шапки. Завантаження та маркування вантажу здійснювалось ВАТ „Павлоградвугілля” без участі залізниці. Докази технічної несправності вагону на момент здійснення його завантаження ВАТ „Павлоградвугілля” в матеріалах справи відсутні.

Станція Ароматна Придніпровської залізниці 15.09.2010р. прийняла вантаж до перевезення без зауважень, оскільки завантаження було здійснено у відповідності вимог розділу 2 параграфів 1-6,9 Технічних умов з відміткою про це у гр. 1. залізничної накладної.

З огляду на викладене, господарський суд відзначає, що відправником ВАТ „Павлоградвугілля” було здійснено завантажування вантажу камяного вугілля у кількості 69000 кг. до технічно та комерційно справного напіввагону № 66166745, а також було вжито заходів до його збережності під час перевезення шляхом нанесення захисного маркування. Докази, спростовуючи викладене, в матеріалах справи відсутні.

На станції слідування Знамянка Одеської залізниці було виявлено комерційний брак вагону та здійснено його відчеплення, про що складено акт загальної форми № 944 від 16.09.2010р., а також виявлено нестачу вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. Комерційний акт складається для засвідчення зокрема обставини невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Крім того, приписами п.п. 2, 8, 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення зокрема обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт робиться відмітка на зворотному боці накладної. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

У комерційному акті АА № 056269/789 від 17.09.2010р., складеному станцією Знамянка Одеської залізниці при проведення зважування вагону № 66166745, зазначено наступне. Завантаження вантажу до вагону було здійснено засобами відправника, вагон у технічному стані справний; згідно акту загальної форми станції Знамянка від 16.09.2010р. вагон відчеплений для перевірки на вагах. В документі зазначено вантаж навантажений навалом, розмір навантаження відповідно висоті бортів не вказаний, вага брутто 91200 кг., тара 22200 кг, нетто 69000 кг. При перевірці виявлено навантаження рівномірне вище бортів 100 мм. Обєм кузова на вагоні не вказаний. Просипання вантажу відсутнє. Двері та кришки люків щільно закриті. Коток застосовувався. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Слідів втрати та крадіжки вантажу не виявлено. Зважування вагоні здійсненне 17.09.2010р. на 150-тоних вагонних вагах ст. Знамянка (держповірка вагів 06.09.2010р.). При зважуванні виявилось брутто 85800 кг., тара з бруса 22200 кг., нетто 63600 кг., що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 5400 кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась. Про складання даного комерційного акту, в порушення положень п. 8 Правил складання актів, на перевізному документів накладній № 46954613 від 15.09.2010р., не було здійснено відповідної відмітки.

Як зазначалось вище по тексту рішення, в силу положень ст. 53 Статуту залізниць України станція призначення зобовязана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу у випадку виявлення недостачі вантажу на станції слідування. Крім того, згідно п. 12 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно комерційного акту БО 646521 від 20.09.2010р., складеного станцією Ладижин Одеської залізниці у звязку із виявленою відповідно до комерційного акту АА № 056269/789 від 17.09.2010р. станцією слідування недостачі вантажу у напіввагоні № 66166745, даний вагон при прибутті на станцію призначення був у технічно справному стані. За накладною рахується брутто 91200, тара с б 22200, нетто 69000 при переважуванні на електронних механічних вагах, приписаних ст. Ладижин, повірених 30.07.2010р., виявилось брутто 87350 кг., тара с б 22200 кг., нетто 65150, менше проти накладної 3850 кг. Переважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні вміститись міг. Навантаження вище рівня бортів 100 мм. Завантаження рівномірне, коток застосовувався. Вантаж немаркований. Обєм кузова на вагоні не зазначений, витікання вантажу відсутнє. Двері та кришки люків закриті, на поверхні вантажу вантажовідправником не нанесено захисну плівку. З обох сторін вагону наявні природні скоси від торцевих дверей по всій ширині вагону на довжину 1-2 люків 1.2м. Напіввагон № 66166745 прибув у технічно справному стані, слідів втрати не виявлено.

Слід відзначити, що ДП „Одеська залізниця” не було надано суду будь-яких пояснень щодо розбіжності у розмірі виявленої недостачі вантажу у напіввагоні № 66166745, яка відображена у комерційних актах АА № 056269/789 від 17.09.2010р. та БО 646521 від 20.09.2010р., так само як і не було ніяким чином обґрунтовано, в чому полягав комерційний брак даного вагону, який став підставою для його відчеплення та складання акту загальної форми № 944 від 16.09.2010р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено виявлену недостачу камяного вугілля, перевезення кого здійснювалось за накладною № 46954613 від 15.09.2010р. у напіввагоні № 66166745, в розмірі 3850 кг., враховуючи той факт, що недостача у названому розмірі була виявлена на станції призначення, на якій даний вантаж було видано його одержувачу позивачу.

Вирішуючи питання про особу, відповідальну у спірних правовідносинах за виявлену недостачу вугілля камяного у кількості 3850 кг., господарський суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище по тексту рішення, вантаж, переданий до відправлення залізничним транспортом за накладною № 46954613 від 15.09.2010р., з метою забезпечення його збережності під час перевезення був маркований відправником ВАТ „Павлоградвугілля”, що не спростовано матеріалами справи. Однак у комерційних актах АА № 056269/789 від 17.09.2010р. та БО 646521 від 20.09.2010р. міститься відмітка про відсутність захисного маркування вантажу, що, за переконанням суду, свідчить про втрату даного вантажу залізницею при його перевезенні.

Аналогічні правова позиція викладена у розясненні Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, у відповідності до п. 3.21 якого якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

За змістом ч. 2 ст. 308, ч.3 ст. 310 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Згідно ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Аналогічні приписи містить і стаття 924 Цивільного кодексу України, згідно з якою перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч.1 ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. У відповідності до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Положеннями ст. 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Згідно зі статтею 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Згідно з п/п “а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

При цьому, відповідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, під час розгляду даної справи, ДП „Одеська залізниця” не доведено відсутність власної вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Як вбачається з матеріалів справи, на станцію призначення вантаж прибув із ознаками втрати у дорозі через доступ до вантажу сторонніх осіб. Наведене, в силу приписів ст. 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 110 - 114 Статуту залізниць України виключає можливість звільнення Одеської залізниці, як перевізника, від відповідальності за нестачу даного вантажу.

З огляду на викладене, відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу повинна покладатися на ДП „Одеська залізниця”.

Також слід зазначити наступне. Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог /Т 1, а.с. 16/, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства, оскільки при його здійснені враховано норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто даного вантажу та визначено його вартість виходячи з укладених між ТОВ „ДТЕК ТРЕЙДИНГ” та позивачем додаткових угод на поставку вугілля за період з серпня по жовтень 2010р. Слід також відзначити, що ДП „Одеська залізниця” даний розмір збитків від виявленої нестачі вантажу було визнано при первісному розгляді справи, на підтвердження чого було надано розрахунок суми позову /Т 1, а.с. 70/, в якому, незважаючи на допущену арифметичну помилку в остаточному підрахунку завданих нестачею вугілля збитків, було визначено вірні вихідні дані, оскільки 1898,12 + 379,62 = 2277,74 грн., а не 2777,74 грн., як це зазначено відповідачем ДП „Одеська залізниця”.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог шляхом стягнення з ДП „Одеська залізниця” на користь ПАТ „Західенерго” 2 776,92 грн. завданих нестачею вантажу збитків.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на ДП „Одеська залізниця” пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 908, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 308, 310, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,6, 22, 23, 24, 31, 32, 52, 53, 110, 111, 113, 114, 115, 129, 130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.1998р. № 457 (з подальшими змінами та доповненнями), п.п. 1, 5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987, п.п. 2, 8, 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, ст.ст. 32, 33, 35, 43, 44-49, 82-84 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” /65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26038200003 в Одеській філії АБ “Експрес-Банк”, м. Одеса, МФО 328801/ на користь публічного акціонерного товариства „Західенерго” /79026, м. Львів, Сихівський район, вул. Козельницька, буд. 15, код ЄДРПОУ 23269555, р/р 260033373803 у ВАТ „Державний Ощадний Банк України”, Ладижинське ТВБВ № 10001/0111, МФО 302076/ збитки в сумі 2277 грн. 74 коп. /дві тисячі двісті сімдесят сім грн. 74 коп./, витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

3.Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Павлоградвугілля” звільнити від відповідальності за заявленими позовними вимогами.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 07.11.2011р.

Суддя Желєзна С.П.