Рішення № 19221051, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/61007.11.11 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз

України"

до 1)Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

2)Державного підприємства "Калуська теплоенергоцентраль"

про стягнення 43 205 294, 95 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №167/10 від 23.12.2010);

від відповідача-1 ОСОБА_2 (довіреність №32 від 18.03.2011);

від відповідача-2 ОСОБА_3 (довіреність №19 від 25.05.2011).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі Позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі Відповідач) 43 205 294, 95 грн. заборгованості за Договором про постачання природного газу № 06/08-315 від 26.03.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль" в порушення умов укладеного між позивачем та Державним підприємством "Калуська теплоелектроцентраль" Договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-315 від 26.03.2008, додаткових угод до цього договору прострочило оплату переданого йому протягом квітня-вересня 2008 року природного газ.

Посилаючись на те, що відповідач є правонаступником Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль", позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 33 350 123, 63 грн. основного боргу, 3 981 737, 96 пені, 4 826 993, 04 інфляційних витрат та 1 046 440, 32 грн. 3% річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідач не є стороною за договором № 06/08-315 від 26.03.2008 та не може вважатися правонаступником ДП "Калуська теплоелектроцентраль" з огляду на те, що діяльність останнього в законодавчо передбаченому порядку не припинена і в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про виключення ДП "Калуська теплоелектроцентраль" з реєстру не внесено.

Ухвалою суду від 09.09.2009 було порушено провадження у справі № 34/610, розгляд справи було призначено на 19.10.2009.

Судове засідання призначене до розгляду на 19.10.2009, у зв'язку із перебуванням судді Сташків Р.Б. на лікарняному, не відбулось.

Ухвалою суду від 22.10.2009 розгляд справи призначено на 23.12.2009.

У судовому засіданні 23.12.2009 представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство палива та енергетики України та просив витребувати у Міністерства палива та енергетики України Наказ № 373 від 14.07.2008 з усіма змінами та доповненнями до нього "Про реорганізацію Державного підприємства "Калуська теплоенергоцентраль".

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суд задовольняє подане клопотання частково, відмовляє у задоволені клопотання в частині про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство палива та енергетики України, у зв'язку з тим, що рішення у даній справі не впливає на права та обов'язки зазначеної особи та витребовує у Міністерства палива та енергетики України Наказ № 373 від 14.07.2008 з усіма змінами та доповненнями до нього "Про реорганізацію Державного підприємства "Калуська теплоенергоцентраль".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2009 судом залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Державне підприємство "Калуська теплоенергоцентраль", зупинено провадження у справі №34/610 до заміни Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль" його правонаступником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

12.10.11 представником Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренрго»через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про поновлення провадження у справі № 34/610. у звязку із тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду від 17.10.2011 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.11.2011.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача-1 позов визнав повністю. Представник відповідача-2 заперечив проти позову та зазначив, що обовязок щодо сплати заборгованості перед позивачем перейшов до відповідач-1 на підтвердження чого надав документи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Державним підприємством “Калуська теплоелектроцентраль” (покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-315 від 26.03.2008 (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупцю природний газ (далі газ), а покупець зобовязується прийняти та оплатити в обсязі зазначеному в статті 2 цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору постачальник передає газ імпортованого походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК “Нафтогаз України” та постачальником.

Згідно з пунктом 1.3 Договору покупець приймає за цим договором газ виключно для своїх потреб. Покупець зобовязується не продавати та не відчужувати будь-яким іншим способом газ, прийнятий за цим договором.

Пунктом 2.1 Договору постачальник передає покупцю газ в обсязі до 13800,0 тис. куб. м. протягом періоду з 1 березня 2008 року до 31 березня 2008 року включно.

Додатковою угодою №1 дія договору №06/08-315 від 26.03.2008 була подовжена до 30 квітня 2008 року, а частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

У пункті 3.3 зазначеного Договору сторони погодили, що покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яка після затвердження постачальником за погодженням з НАК «Нафтогаз України»до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії «Обєднане диспетчерське управління»ДК «Укртрансгаз»для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки.

Відповідно до пункту 4.2 Договору право власності на газ переходить від постачальника в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, встановленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. (абзац 2 пункт 4.4 Договору).

Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірника акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов вищевказаного договору передав Державному підприємству “Калуська теплоелектроцентраль” природний газ на загальну суму 111900 380,49 грн., а покупець його прийняв, про що свідчать акти приймання-передачі природного газу (оригінали яких досліджені судом судовому засіданні, а належним чином завірені копії знаходяться у матеріалах справи).

Однак, відповідачі у встановлений строк за поставлений природний газ розраховались частково, сплативши 78 550 256,86 грн., у звязку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення 33 350 123, 63 грн., що не заперечується відповідачами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Представник позивача пояснив суду, що ДП “Калуська ТЕЦ” за природний газ розраховувалося з порушенням встановлених строків, у звязку з чим ДК “Газ України” просить стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, який, за словами позивача, є правонаступником Державного підприємства “Калуська теплоелектроценталь” 3 981 737, 96 - пені, 4 826 993, 04 інфляційних витрат та 1 046 440, 32 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання умов пункту 6.1 Договору покупець зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав

Позивач звернувся з даним позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, посилаючись на те, що відповідач є правонаступником Державного підприємства “Калуська теплоелектроцентраль”.

Частиною 4 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання це господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частинами 1, 2 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.07.2008 р. № 373 “Про реорганізацію Державного підприємства “Калуська теплоелектроцентраль” було наказано припинити діяльність зазначеної юридичної особи шляхом реорганізації: приєднання до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” як виробничого структурного підрозділу.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства палива та енергетики України №373 від 14.07.2008 року Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль" припиняє свою діяльність шляхом реорганізації: приєднання до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (відповідача), пунктом 8 вищевказаного наказу встановлено, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль".

Також відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України № 677 від 02.11.2011 про внесення змін до наказу Мінпаливенерго від 14.07.2008 №373 внесені зміни до наказу Мінпаливенерго «Про реорганізацію Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль», а саме в пункті 8 слова «звершення процедури припинення цієї юридичної особи відповідно до чинного законодавства»замінити словами «прийняття на баланс основних фондів, необоротних і оборотних активів, власного капіталу та зобовязань і затвердження Мінпаливенерго передавального балансу».

З матеріалів справи вбачається, що у процесі реорганізації Державного підприємства “Калуська ТЕЦ” згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.07.2008 р. №373 складено передавальний баланс Державного підприємства “Калуська ТЕЦ” від 14.03.2009 відповідно до якого визнано та включено у передавальний баланс та передано Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” в тому числі кредиторську заборгованість у сумі 33350123,63 грн. перед Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Також кредиторська заборгованість Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” перед Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»у сумі 33350 123,63 грн. підтверджена підписаним обома сторонами актом звіряння розрахунків від 13.10.2011.

У відповідності до частини 2 статті 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку про предявлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобовязань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобовязання, які оспорюються сторонами.

Враховуючи наведене, судом встановлено що відбулася реорганізація Державного підприємства “Калуська ТЕЦ” шляхом приєднання останнього до складу Державного підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, а відтак Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” є правонаступником усіх прав та обовязків Державного підприємства “Калуська ТЕЦ” відповідно до чинного законодавства., зокрема щодо кредиторської заборгованості у сумі 33 350 123, 63 грн. перед Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з Державного підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, як правонаступника Державного підприємства "Калуська теплоенергоцентраль", основного боргу у сумі 33350123,63 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути 3 981 737, 96 пені, 4 826 993, 04 інфляційних витрат та 1 046 440, 32 грн. 3% річних.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в сумі заявленій позивачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" набуло усіх прав та обовязків Державного підприємства "Калуська теплоенергоцентраль" за договором враховуючи, що позивач до відповідача-2 жодних вимог не висуває предмет спору щодо відповідача-2 відсутній.

Відповідно до пункту 1-1) статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85, код ЄДРПОУ 19480600) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 33350123 (тридцять три мільйони триста пятдесят тисяч сто двадцять три) грн. 63 коп. основного боргу, 3981737 (три мільйони девятсот вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 96 коп. пені, 4826993 (чотири мільйони вісімсот двадцять шість тисяч девятсот девяносто три) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 1046440 (один мільйон сорок шість тисяч чотириста сорок) грн. 32 коп. 3% річних. а також 25500 (двадцять пять пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі щодо Державного підприємства "Калуська теплоенергоцентраль" припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Б. Сташків

Рішення підписано 09.11.2011