Рішення № 19220924, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/40907.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "ІНВЕСТХОЛДІНГ"

доДочірнього підприємства "Печерське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж"

про стягнення заборгованості 1 443 983,57 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 04.11.11.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Дочірнього підприємства "Печерське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж"заборгованості за Договором № 90 від 25.06.2008 в розмірі 1443983,57 грн., в тому числі 1133000,00 грн. основного боргу 233964,50 грн. збитків від інфляції, 77019,07 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 90 від 25.06.2008 позивачем виконано на користь відповідача роботи на суму 1133000,00 грн., за які відповідач не розрахувався. У звязку з простроченням оплати виконаних робіт позивач також просить суд стягнути з відповідача річні та інфляційні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 порушено провадження по справі № 53/409, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 10.10.2011 представника відповідача розгляд справи відкладено на 07.11.2011.

В судовому засіданні від 07.11.2011 представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач не надав довідки про вартість виконаних робіт за лютий 2009 року на суму 244200,00 грн. у звязку з чим у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості на цю суму; позивачем не надано акти передачі обладнання в експлуатацію, що свідчить про те, що позивач не виконав роботи по монтажу обладнання (кранів). А також відповідач заявив про застосування строків позовної давності по акту виконаних робіт № 1 за липень 2008 року та довідки про вартість виконаних робіт за липень 2008 на суму 507000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні порушив перед судом клопотання про заміну сторони по справі, а саме відповідач просить замінити Дочірнє підприємство "Печерське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" на Дочірнє підприємство "Ютем-Кран" у звязку зі зміною назви позивача.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Дослідивши додану до матеріалів справи довідку з ЄДРПОУ серія АЄ № 565787, суд вважає за можливе замінити Дочірнє підприємство "Печерське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" на Дочірнє підприємство "Ютем-Кран".

Представник позивача в судове засідання не зявився, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

25.06.2008 між ДП «Печерське монтажне управління»ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»(надалі перейменоване на Дочірнє підприємство «Ютем-Кран» (підрядник) та ЗАТ «ІГ «Імперія»(надалі перейменоване на ПАТ «Інвестхолдинг»(субпідрядник) укладено договір № 90.

Згідно з пунктом 1.1 договору предметом договору являється: проведення субпідрядником монтажу електричної частини, проведення пуско-налагоджувальних робіт, випробування обладнання і здача в експлуатацію замовнику і представникам експлуатації Дністровської ГАЕС по Актам здачі-приймання в технологічну експлуатацію пяти козлових кранів, вказаних в таблиці 1 для Дністровської ГАЕС в строки відповідно до графіку виробництва робіт по етапам.

Вартість робіт в дійсних цінах на момент укладання Договору складає 1284000,00 грн. в тому числі ПДВ 214000,00 грн.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за липень 2008 року, № 2 за серпень 2008 року, № 3 за жовтень 2008 року, № 4 за жовтень 2008, № 5 за лютий 2009 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт: за липень 2008 року, за серпень 2008, за жовтень 2008, які підписані уповноваженими представниками сторін (підрядника та субпідрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 1133000,00 грн.

Відповідно до п. 2.6 договору розрахунки за виконані роботи по етапу електромонтажу по видам обладнання проводяться по щомісячним актам виконаних будівельно-монтажних робіт протягом 15 днів з моменту підписання акту.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обовязку по оплаті виконаних позивачем (субпідрядником) та прийнятих відповідачем (генпідрядником) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1133000,00 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обовязків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обовязку (ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України).

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються як необґрунтовані та спростовуються наступним.

Як вбачається з умов Договору № 90 розрахунки за виконані роботи по етапу електромонтажу по видам обладнання проводяться по щомісячним актам виконаних будівельно-монтажних робіт.

Таким чином, складення довідки про вартість виконаних робіт не є обовязковою для встановлення моменту розрахунку по акту, а також акти передачі обладнання в експлуатацію не є обовязковими для розрахунку за поточні виконані роботи.

Щодо заяви про застосування строків позовної давності по акту виконаних робіт № 1 за липень 2008 року та довідки про вартість виконаних робіт за липень 2008 на суму 507000,00 грн.

Як вбачається з акту виконаних робіт № 1 за липень 2008 року останній підписаний 31.07.2008.

У відповідності до п. 2.6 Договору відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи по акту у строк до 14.08.2011.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки, що передбачено статтею 257 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з штемпеля на конверті про відправлення до суду позовної заяви, позивач направив позовну заяву 09.08.2011.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи звязку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (п. 2 статті 255 ЦК України).

Таким чином, суд приймаючи до уваги зазначене вище та встановив, що позивач звернувся до суду 09.08.2011, у звязку з чим не пропустив трирічний строк позовної давності.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, а саме: ним було виконано роботи на загальну суму 1133000,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними та посвідченими печатками сторін актами виконаних підрядних робіт, однак відповідач, всупереч умов договору № 90 від 25.06.2008, виконані позивачем роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1133000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 77019,07 грн. 3 % річних та 233964,50 грн. збитків від інфляції.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 77019,07 грн. та збитки від інфляцій в сумі 233964,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути Дочірнього підприємства "Ютем-Кран" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4, код 00121152, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "ІНВЕСТХОЛДІНГ" (91055, м. Луганськ, вул. Т. Г. Шевченко, 7, код 33846041) 1133000 (один мільйон сто тридцять три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 233964 (двісті тридцять три тисячі девятсот шістдесят чотири) грн. 50 коп. збитків від інфляції, 77019 (сімдесят сім тисяч девятнадцять) грн. 07 коп., 14439 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять девять) грн. 84 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 09.11.2011