Рішення № 19220814, 14.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/40314.10.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ДоПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

Простягнення 3 238,06 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_2 (дов. № 1865 від 19.03.10 р.); Від відповідачаОСОБА_3 (дов. № 1558-1/14 від 10.05.11 р.); У судовому засіданні 14 жовтня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (надалі - відповідач) 3 238,06 грн. шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.10.2011р.

У судовому засіданні 14.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №26187 від 12.09.2011р. Представник відповідача відзиву на позов не надав, проте проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

17.10.2007р. закритим акціонерним товариством "Страхова компанія “Галактика" (далі первісний кредитор) та гр. ОСОБА_4 (надалі - страхувальник) укладено договір автомобільного страхування №01/02-119-01039 (далі договір страхування №01/02-119-01039), відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки «ВАЗ 21124», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

06.02.2008р. у м. Києві на вул. Дніпровська Набережна відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля марки «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_5

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.02.2008р. ОСОБА_5 (страхувальника відповідача) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 3931,32 грн., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження №0087 від 22.02.2008р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування страховик, на підставі заяви страхувальника від 07.04.2008р. та страхового акту №1621/08 від 07.02.2008р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 3 748,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2788 від 08.04.2011р. (копія в матеріалах справи).

20.08.2009р. ЗАТ “СК “Галактика” та ФОП ОСОБА_1 укладений договір відступлення права вимоги №00108, за яким ЗАТ “СК “Галактика” відступило ФОП ОСОБА_1 право грошової вимоги (регресу), яке виникло на підставі договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №00108 було відступлене право вимоги (регресу), що виникло на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності №01/02-119-01039, у звязку зі сплатою страхового відшкодування ЗАТ “СК “Галактика”.

Таким чином, відповідно до договору відступлення права вимоги №00108 від 20.08.2009р. та додатковій угоді до нього, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором та має право вимоги до відповідача за договором добровільного страхування наземного транспорту №01/02-119-01039 від 17.10.2007р.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до первісного кредитора перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_5 в скоєнні ДТП встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.02.2008р. і додаткового доведення не потребує.

Цивільна відповідальність ОСОБА_5 на момент настання страхової події була застрахована в ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" за договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2338758.

Поліс №ВВ/2338758 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_5 Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500, 00 грн., франшиза 510 грн.

Відповідно до полісу №ВВ/2338758 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є ДП «УБК ВАТ «Будмеханізація», забезпеченим транспортним засобом - автомобіль «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, покладена на відповідача.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Доказів оплати відповідачем завданих позивачу збитків суду не надано.

Відповідно до п. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 511 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, позивач є кредитором відповідача відповідно до договору відступлення права вимоги №00108 і має право вимагати сплати суми спричинених збитків (вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу).

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, за виключенням суми франшизи, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 3 238,06 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідач не надав доказів виплати суми страхового відшкодування ні первісному кредитору ні позивачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню повністю, а зазначена сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04053, АДРЕСА_1; код НОМЕР_3) 3 238 (три тисячі двісті тридцять вісім) грн., 06 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.