Рішення № 19220602, 13.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/35713.10.11 За позовомПриватного підприємства «Рубіж-Україна»

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»

Простягнення 89697,57 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 за дов., ОСОБА_2 - за дов.

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Рубіж-Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»про стягнення 89697,57 грн., а саме: 78000 грн. боргу, 6804,05 грн. пені, 1305,52 грн. трьох процентів річних, 3588 грн. інфляційних за договором надання охоронних послуг № 15/02-10 від 15.02.2010 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не належно виконуються умови договору № 15/02-10 від 15 лютого 2010 року про надання охоронних послуг.

Ухвалою суду від 02.09.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/357 та призначено розгляд останньої на 26.09.2011 р..

Позивачем на виконання вимог ухвали суду надано офіційні дані про місцезнаходження відповідача, відповідно до яких адресою останнього є: 03150, м. Київ, Печерський район, вулиця Предславинська, 34-в.

За таких обставин суд відклав розгляд справи на 13.10.2011 р., направивши ухвалу за вказаною адресою.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник в судове засіданні не зявився, про день та час проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.02.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(замовником) та приватним підприємством «Рубіж-Україна»(виконавцем) був укладений договір про надання охоронних послуг №15/02-01 (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого замовник передав, а виконавець прийняв під охорону обєкт, який знаходиться за адресою: Черкаський район, с. Худяки, вул. Космодемянської, 56, бригада 1,2, вул. Шевченка, 156-а, бригада 3.

Відповідно до п. 2.1 Договору сума договору складає 39000,00 грн. щомісяця.

Згідно з п.п 2.1, 2.2 Договору оплата здійснюється шляхом щомісячно до 15-го числа місяця, що слідує за звітним. Сторони підписують акт виконаних робіт не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 7.4 Договору він може бути розірваний в односторонньому порядку при невиконанні однією зі сторін умов Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору у разі розірвання Договору замовник зобовязаний сплатити повну вартість наданих послуг не пізніше 15 календарних днів.

Виконавцем з 15 лютого по 01 квітня 2011 р. були надані охоронні послуги на суму 526500, що підтверджується актами виконаних робіт підписаними сторонами.

Оплата наданих послуг була проведена частково на суму 448500 грн., внаслідок чого заборгованість становить 78000 грн.

24.03.2011 р. виконавець направив замовнику претензію № 24/03/1 про оплату послуг та про розірвання договору в разі несплати. Претензія залишена без задоволення.

Замовник не здійснив оплату наданих послуг, в звязку з чим виконавцем було припинено надання послуг з 01.04.2011 р.

У передбачені Договором строки замовник оплату наданих послуг не здійснив.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 78000 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 78000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 6.8. Договору передбачено, що за не своєчасну оплату послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсоток від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 6804,05 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, інфляційна складова становить 3588 грн. (81588 грн. сума боргу з врахуванням індексу інфляції) три проценти річних складають 1305,52 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(03150, м. Київ, Предславинська, 34-в, код 30598924) на користь приватного підприємства «Рубіж-Україна»(25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 76 кв. 2, код 35958548) 81588 грн. боргу з заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 6804,05 грн. пені, 1305,52 грн. трьох процентів річних, 896,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 08.11.2011 р.