Рішення № 19220404, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/48907.11.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

доПриватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 42 266,43 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 293 від 18.07.11.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"шкоди в порядку регресу в розмірі 41966,93 грн. та 300,00 грн. вартості експертної оцінки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором № 3565 від 10.07.2009, внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди ним було здійснено виплату страхового відшкодування, а тому позивач, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України, отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 порушено провадження по справі № 53/389, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

Ухвалою суду від 10.10.2011 відкладено розгляд справи на 07.11.2011, відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову та направлено запит до МТСБУ.

В судове засідання 07.11.2011 представник позивача зявився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Проте через відділ канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.07.2009 ТОВ «Ілта» та позивачем було укладено Генеральний Договір страхування ризиків, повязаних із експлуатацією наземних транспортних засобів № 3565.

Згідно з Генеральним Договором страхування ризиків, повязаних із експлуатацією наземних транспортних засобів № 3565 було застраховано автомобіль «Фольксваген Пасат»д/н НОМЕР_1.

17.09.010 приблизно о 08 годині 00 хвилин по Одеській площі у м. Києві водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Деу Данос»д/н НОМЕР_2, не врахував безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген Пасат»д/н НОМЕР_1, а той у свою чергу, зіткнувся з автомобілем «Хонда»д/н НОМЕР_3, що призвело до пошкодження автомобілів, чим порушив Правила дорожнього руху.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху. Зазначена обставина підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 3-10683/10 від 13.10.2010.

Для визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген Пасат»д/н НОМЕР_1 було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно зі Звітом № 27Б/09/10 від 07.10.2010, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Фольксваген Пасат»д/н НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 47954,20 грн.

Позивач виплатив вартість ремонту автомобіля «Фольксваген Пасат»д/н НОМЕР_1 у розмірі 41966,93 грн., що піддержується Угодою № 1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог № 1 від 27.10.2010 укладеною від позивачем та ТОВ «Ілта».

У зв'язку з погашенням страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну під час ДТП, застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/8802779 від 23.11.2009.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідачем, то відповідальність за завдану шкоду в ДТП несе відповідач.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У звязку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування ризиків, повязаних із експлуатацією наземних транспортних засобів № 3565, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля марки «Фольксваген Пасат»д/н НОМЕР_1 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані власнику збитки згідно укладеного договору обовязкового страхування.

За таких обставин особою, відповідальною за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля «Фольксваген Пасат»д/н НОМЕР_1 в результаті ДТП, є відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 441/0/3-11 від 15.02.2011. На доказ направлення регресної вимоги позивач надав суду копію реєстру кореспонденції та копію фіскального чеку № 2055 від 18.02.2011.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8802779 від 23.11.2009 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8802779 від 23.11.2009 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу в частині суми страхового відшкодування в межах встановленого ліміту за мінусом франшизи в розмірі 24990,00 грн., за розрахунком суду.

Щодо заявлених до стягнення 300,00 грн. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження необхідно зазначити наступне.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості авто-товарознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та обмежується укладеним договором страхування.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) страхове відшкодування в сумі 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., державне мито в сумі 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 139 (сто тридцять девять) грн. 53 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 08.11.2011