Рішення № 19220098, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/33603.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Парнет», м. Кременчук

доПриватного акціонерного товариства «Статус», м. Київ

простягнення боргу 719,61 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. дов. від 11.01.11р.

Від відповідачаНе зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення боргу 719,61 грн. за Договором №09/11/04 від 05.11.2004р. про загальні умови факультативного перестрахування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2011р. у звязку з неявкою представників позивача та відповідача.

02.11.2011р. у судовому засіданні було оголошено перерву на 03.11.2011р. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 03.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2004р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер»та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус»було укладено Договір № 09/11/04 про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії, предметом якого загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами на факультативній (необов'язковій) основі, а також основні взаємні права і обов'язки сторін, пов'язані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування ретроцесію. (пункт 1.1. 1.2 Договору №09/11/04).

Відповідно до п. 1.3. Договору сторони укладають договори факультативного перестрахування (ковер-ноти, сліпи, конкретні договори перестрахування, сертифікати перестрахування і т.і.), що мають юридичну чинність і спричиняють відповідальності сторін. Кожен такий Договір перестрахування є незалежним від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного сторонами.

Відповідно до п. 6.1 Договору перестрахувальник зобов'язаний перерахувати перестраховикові перестрахувальну премію, що відповідає його частці відповідальності по переданому в перестрахування ризику і розміру погодженого тарифу, якщо інше не передбачено сторонами. Розмір перестрахувальної премії вказується в договорі перестрахування (ковер-ноті).

Пунктом 8.1. Договору перестрахувальник зобов'язується повідомити перестраховика про настання страхового випадку про перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання.

Відповідно до п. 8.8. Договору перестрахувальник по закінченню розслідування страхового випадку надсилає перестраховику лист (рахунок) про виплату його частки страхового відшкодування та визначений Договором комплект документів.

У відповідності до п. 9.3.6. Договору перестраховик по визнаним ним страховим випадкам зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику, або по його письмовій вказівці третій особі, відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності протягом 15 робочих днів з моменту одержання від перестрахувальника всіх документів, зазначених у п.8.8. данного Договору.

На підставі пункту 4.2 Договору № 09/11/04 між ЗАТ «СК «Партнер»та ЗАТ «СК «Статус» було укладено Ковер-нот № К/790-10/2006 від 20.11.2006 року, згідно якого було перестраховано автомобіль Chevrolet Laccetti, державний номер АА 1213 АХ.

22.12.2006 року з Chevrolet Laccetti, державний номер АА 1213 АХ, який був застрахований ЗАТ «СК «Партнер», відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 890-10/01 від 13.10.2006 року, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно страхового акту ЗАТ «СК «Партнер»№ 390/890-10/01 від 13.04.2007 року розмір страхового відшкодування склав 2 570,90 грн. Зазначена сума, в повному обсязі, була виплачена ЗАТ «СК «Партнер»власнику автомобіля Chevrolet Laccetti, державний номер АА 1213 АХ.

Ковер-нотом № 790-10 визначена частка перестрахового відшкодування розміром 25% від суми страхового відшкодування. Таким чином, сума перестрахового відшкодування від 2 570,90 грн. складає 642,72 грн.

На виконання пункту 8.8. Договору № 09/11/04, ПрАТ «СК «Партнер»було направлено на адресу ЗАТ «СК «Статус»лист 2/74-11 від 17.01.2011 року про виплату частки страхового відшкодування в розмірі 642,73 грн. та комплект передбачених цим пунктом документів.

Згідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свого зобовязання по оплаті частки страхового відшкодування по настанні страхових випадків у розмірі 642,73 грн. не виконав, з письмовими зверненнями у відповідності до умов Договору до позивача не звертався, а строк виконання грошового зобовязання на момент розгляду даної справи настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання зазначених вимог позивачем належними та допустимими доказами доведено факт настання страхових випадків та наявність у відповідача заборгованості. У свою чергу, зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 45,35 грн. пені, 665,39 грн. інфляційних нарахувань та 8,87 трьох відсотків річних.

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.4 Договору №09/11/04 передбачено за несвоєчасне виконання грошових зобовязань сторони сплачують неустойку у розмірі 0,1 % від суми платежу за кожен день його прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період час, за який сплачується неустойка.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 614, 625, 987 ЦК України, ст. 193, 199, 231 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” (02160, м. Київ, проспект Воззєднання, буд. 15, оф. 109, код 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Партнер” (39617, м. Кременчук, Полтавська обл.., вул. Чапаєва, буд. 75, код 13958383) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 719 (сімсот девятнадцять) грн. 61 коп., 45 (сорок пять) грн. 35 коп. пені, 665 (шістсот шістдесят пять) грн. 39 коп. інфляційних нарахувань, 8 (вісім) грн. 87 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 07 листопада 2011 року.