Рішення № 19220061, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/49326.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі Розрахункового департаменту

До Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-1»

Простягнення 13717,61 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов № 227 від 30.06.11 р.

ОСОБА_2. дов. № 334 від 30.09.11 р.

від відповідача: ОСОБА_3., дов. № б/н від 16.09.11 р.

ОСОБА_4., дов. № б/н від 16.09.11 р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-1»про стягнення 12737,64 грн. основного боргу та 979,97 грн. інфляційних втрат у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 9392/4-06 від 14.05.01 р. щодо оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою суду від 31.07.09 р. було порушено провадження у справі № 37/493 та призначено її розгляд на 07.09.09 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Розгляд справи неодноразово переносився, у позивача в судових засіданнях 07.09.09 р., 12.10.09 р. та 26.10.09 р. витребовувались судом пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку заборгованості відповідача; розрахунок заборгованості окремо по кожному коду абонента з посиланням на період, кількість спожитих послуг, тариф, суму проплати за кожен місяць окремо; письмові пояснення підстав зарахування 11396, 78 грн. в погашення боргів за попередні періоди; обґрунтований розрахунок інфляційних втрат.

Враховуючи необхідність повторного витребування у позивача доказів у справі, а також приймаючи до уваги незявлення представника позивача у призначене судове засідання, ухвалою суду від 26.10.09 р. розгляд справи було відкладено до 09.11.09 р.

У судовому засіданні 09.11.09 р. представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі, в яких повідомив, що за позовний період з 01.08.08 р. до 01.04.09 р. для ЖБК «Виноградар-1» вартість наданих послуг постачання холодної води та водовідведення, а також вартість послуг постачання холодної води, яка йде на виготовлення гарячої води та водовідведення гарячої води, нараховувались за тарифами, затвердженими КМДА від 28.08.07 р. № 1127, від 27.11.08 р. № 1661, № 1662, № 1663; від 25.12.08 р. № 1780; від 16.01.09 р., від 30.01.09 р. № 95 «Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення»для І, ІІ, ІІІ групи споживачів, які на даний час оскаржуються.

У судовому засіданні 09.11.09 р., розглянувши подані докази, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі № 37/493 до вирішення іншої повязаної з нею справи № 8/588 у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 09.11.09 р. провадження у справі № 37/493 було зупинено до остаточного вирішення повязаної з нею справи № 8/588 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгума»до Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, треті особи Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»та Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»про визнання нечинними розпоряджень від 27.11.08 року № 1661, № 1662, № 1663, від 25.12.08 року № 1780, № 1780/1, від 30.12.08 року № 1792, від 16.01.09 року № 33 від 05.02.09 № 127 та зобовязано сторін повідомити Господарський суд м. Києва про обставини, які зумовили зупинення провадження у справі.

02.09.11 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 37/493, оскільки 25.06.11 року Шевченківським районним судом було прийнято постанову у справі № 2а-1552/11 про відмову у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Київгума»до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування з моменту розпоряджень КМДА від 27.11.08 року № 1661, № 1662, № 1663, від 25.12.08 року № 1780, № 1780/1, від 30.12.08 року № 1792, від 16.01.09 року № 33 від 05.02.09 р. № 127.

Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.11 р. було поновлено провадження у даній справі, призначено її розгляд на 19.09.11 р., зобовязано сторін надати оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додані до клопотання про поновлення провадження у справі № 37/493, сторін - виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 37/493 від 31.07.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.11 р. надав позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 05.09.11 р. надав витребувані судом документи, а також письмові пояснення по справі та зведений акт звірки взаєморозрахунків з спожиті енергоносії, які залучаються судом до матеріалів справи.

Представники відповідача проти позову заперечили, пояснили, що позовні вимоги не визнають, вважають їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових документів у справі, ухвалою суду від 19.09.11 р. було відкладено розгляд даної справи на 05.10.11 р.; повторно зобовязано позивача надати суду: детальний та обґрунтований розрахунок інфляційних нарахувань; докази надання послуг за заявлений до стягнення період (маршрутні карти, платіжні вимоги-доручення, розшифровки); розрахунок заборгованості окремо по кожному коду абонента з посиланням на період, кількість спожитих послуг, тариф, суму проплати за кожен місяць окремо; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

30.09.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли від позивача письмові пояснення у справі № 37/493, які було залучено до матеріалів справи.

04.10.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли від позивача документи на виконання вимог ухвали від 19.09.11 р., які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.10.11 р. представник позивача надав суду розгорнутий розрахунок позовних вимог, який був залучений до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.10.11 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву у судовому засіданні 05.10.11 р. до 12.10.11 р. о 12:40 год. та зобовязав позивача надати суду письмові пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку боргу; відповідача платіжні доручення (оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені їх копії для залучення до матеріалів справи) про сплату заборгованості.

11.10.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі № 37/493, які суд залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.10.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.11 р. пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні 12.10.11 р. до 26.10.11 р. о 09:55 год. для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 26.10.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.11 р. повторно пояснив суду, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Виноградар-1»(абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 9392/4-06 від 14.05.2001 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобовязується розраховуватися за вказані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення вмістах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (Правила).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 2.2. договору № 9392/4-06 від 14.05.2001 р., абонент зобовязується: сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; у разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору № 9392/4-06 від 14.05.2001 р., кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водо лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водо лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Відповідно до п. 3.2. вищевказаного договору, якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водо лічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водо лічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Пунктом 3.3. договору № 9392/4-06 від 14.05.2001 р. встановлено, що якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений правилами.

Згідно з п. 3.4. договору № 9392/4-06 від 14.05.2001 р., кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення обємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У відповідності до п. 3.5. вищезазначеного договору, ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу встановлюються на підставі пропозицій постачальника. Розмір лімітів постачальник повідомляє абоненту додатковим повідомленням, яке є невідємною частиною цього договору.

За використану воду та скидання стоків понад встановлені та затверджені ліміти оплата провадиться у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 24.04.79 р. № 196 у пятикратному розмірі діючих тарифів.

Відповідно до п. 3.6. договору № 9392/4-06 від 14.05.2001 р., абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних.

Відповідно до п. 3.7. вищевказаного договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобовязаний у 5-денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобовязання за договором № 9392/4-06 від 14.05.2001 р. за період з серпня 2008 р. до квітня 2009 р. на суму 15152,32 грн. (з урахуванням знижки 5,5 %), що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків абонента із зазначенням тарифів, розшифровками по дебету, маршрутними картами, актами про зняття показань з водолічильника, банківськими виписками про сплату послуг. Однак Житлово-будівельний кооператив «Виноградар-1»зобовязання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за вищезазначеним договором виконало частково, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 01.05.09 р. у розмірі 12737,64 грн.

За таких обставин ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-1»про стягнення 12737,64 грн. основного боргу та 979,97 грн. інфляційних втрат у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 9392/4-06 від 14.05.01 р. щодо оплати наданих позивачем послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 9392/4-06 від 14.05.01 р. від відповідача не надходило.

З наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог до боржника ЖБК «Виноградар-1»вбачається, що заборгованість за договором № 9392/4-06 від 14.05.01 р. за період з серпня 2008 р. до квітня 2009 р. становила 12737,64 грн.

При цьому, вартість послуг з холодного водопостачання та водовідведення складала 11542,79 грн., решта 1194,85 грн. за питну воду, що йде на підігрів.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що заборгованість перед ПАТ «Київводоканал»у нього відсутня, у підтвердження чого надав суду розрахунковий лист абонента за договором № 9392/4-06 від 14.05.01 р., наданий Розрахунковим департаментом ПАТ «АК «Київводоканал». З даного розрахункового листа вбачається, що станом на квітень 2009 р. заборгованість відповідача становила 11542,79 грн. При цьому на розрахунковому листі міститься відмітка головного бухгалтера ПАТ «АК «Київводоканал»про сплату 31.08.2009 р. 22000,00 грн. платіжним дорученням № 335 (дане платіжне доручення додано до матеріалів справи).

Таким чином, судом досліджені надані сторонами докази та встановлено, що у відповідача за спожиті послуги з холодного водопостачання та водовідведення за договором № 9392/4-06 від 14.05.01 р. за період серпня 2008 р. до квітня 2009 р. відсутня заборгованість.

Крім того, слід зазначити, що дана заборгованість була сплачена відповідачем після звернення ПАТ «АК «Київводоканал»з позовом до суду, у звязку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 11542,79 грн. заборгованості за спожиті послуги з холодного водопостачання та водовідведення за договором № 9392/4-06 від 14.05.01 р. за період серпня 2008 р. до квітня 2009 р. підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Також, при цьому слід зазначити, що умовами договору № 9392/4-06 від 14.05.01 р. не передбачено надання послуг з постачання води для підігріву, у звязку з чим господарський суд визнає безпідставним нарахування відповідачу сум за даний вид послуг.

Аналогічна позиція викладена щодо цього питання викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду № 37/92 від 14.03.11 р.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за послуги з постачання води, що йде на підігрів, визнаються судом необґрунтованими та безпідставними, у звязку з чим Господарський суд м. Києва відмовляє ПАТ «АК «Київводоканал»у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1194,85 грн. заборгованості за договором № 9392/4-06 від 14.05.01 р. за послуги з постачання води, що йде на підігрів за спірний період.

ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»просило стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-1»979,97 грн. інфляційних нарахувань, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 9392/4-06 від 14.05.01 р. за період з серпня 2008 р. до квітня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на те, що ні позивач, ні відповідач не надали суду належних доказів сплати із зазначенням дат відповідачем спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 9392/4-06 від 14.05.01 р., в звязку з чим встановити періоди заборгованості відповідача за невиконання грошового зобовязання за даним договором не є можливим, то за таких обставин, суд визнає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, тому відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 979,97 грн. інфляційних нарахувань.

Аналогічна позиція щодо цього питання викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду № 37/92 від 14.03.11 р.

Враховуючи вищенаведене, позов ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі Розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-1»не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 79, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити частково.

2.Провадження в частині позовних вимог щодо стягнення 11542,79 грн. основного боргу припинити.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-1»(04208, м. Київ, вул. Георгія Гонгадзе, 6, код ЄДРПОУ 23492359) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 115 (сто п'ятнадцять) грн. 43 коп. витрат на сплату державного мита та 35 (тридцять пять) грн. 43 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 31.10.11 р.