Рішення № 19219605, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/35803.11.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Корпорації «Ресурс», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 12 841,44 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №157/11 від 05.01.2011р.;

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова», м.Дніпропетровськ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Концерну «Ресурс», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 10666,00грн., пені у розмірі 1919,88грн., інфляційних нарахувань у розмірі 224,00грн. та 3% річних у розмірі 31,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір № 15/502 від 02.04.2009р., платіжне доручення № 2367 від 10.07.2009р. на суму 13998,02грн., платіжне доручення № 2368 від 10.07.2009р. на суму 9000,00грн., претензію від 17.03.2011р. з доказами направлення її Відповідачу, Вимогу від 18.05.2011р. з доказами направлення її Відповідачу, та інше.

13.10.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: оригіналу супровідного листа №157/975 від 12.10.2011р., докази направлення акта звірки Відповідачу, копію акта звірки по договору №15/502 від 02.04.2009р., копію Витягу з ЄДРПОУ станом на 11.10.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, копію довіреності №157/8 від 05.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 03.11.2011р. у звязку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

В судовому засіданні 03.11.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у звязку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою 03150, м.Київ, вул.Тельмана, 5.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі від 11.10.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Продавець) був укладений Договір №15/502 від 02.04.2009р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти й оплати товар в кількості та по ціні відповідно до специфікації:

- коническая шестерня ПВМА-14.34.010.110 (кількість 3 шт., ціна (грн.) без ПДВ 2138,34, сума (грн.) без ПДВ 6415,02грн.);

- вал шестерни ПВМА-14.31.010.125 (кількість 3 шт., ціна (грн.) без ПДВ 1750,00, сума (грн.) без ПДВ 5250,00грн.);

- муфта ПВМА 14.31.010.139 (кількість 6 шт., ціна (грн.) без ПДВ 1250,00, сума (грн.) без ПДВ 7500,00грн);

Разом: 19165,02грн;

ПДВ 20% - 3833,00грн.;

Усього: 22998,02 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору, Покупець оплачує товар, що поставляється Продавцем, за погодженою ціною. У випадку зміни ціни на товар сторони підписують додаткову угоду, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.2.2 Договору Загальна сума договору з ПДВ на момент його підписання становить: 22998, 02грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 02 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 3833,00 грн. (три тисячі вісімсот тридцять три грн.00 коп).

Відповідно до п.2.3 Договору, оплата товару за даним Договором, здійснюється Покупцем за погодженими цінами шляхом перерахування 100% вартості товару, що підлягає поставці, на підставі рахунку-фактури від Продавця. Валюта платежу - гривня. Після перерахування грошей на рахунок Продавця , ціна на оплачений товар зміні не підлягає.

Як вбачається з п.3.1 Договору, Товар поставляється згідно заявки Покупця протягом 15 календарних днів з моменту оплати.

Відповідно до п.3.3 Договору, Поставка товару провадиться на умовах СРТ м. Дніпропетровськ склад Покупця, в редакції (Інкотермс-2000).

Згідно п.6.4 Договору при порушенні строку поставки товару Продавець сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого товару за кожний календарний день прострочення. При передоплаті й у випадку порушення строку поставки товару Покупець має право вимагати повернення перерахованої суми. Продавець зобов'язаний перерахувати гроші в 10-ти денний строк з моменту пред'явлення вимоги про повернення. Інакше Продавець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від необхідної суми за кожний календарний день прострочення.

Сплата пені не звільняє Сторони від виконання своїх зобовязань за цим договором у повному обсязі. (п.6.5 Договору).

Договір № 15/502 від 02.04.2009р. набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2009р. (п.9.1 Договору).

На виконання умов Договору, Позивачем було здійснено передоплату товару, що підлягає поставці, в розмірі 22998,02 грн. платіжними дорученнями:

- № 2367 від 10.07.2009р. на суму 13 998,02 грн. за конічні шестерні ПВМА 14.34.010.110 в кількості 3 штук та вали шестерні ПВМА 14.31.010.125 в кількості 3 штук,

- № 2368 від 10.07.2009р. на суму 9000,00 грн. за муфти 14.31.010.139 в кількості 6

штук;

Відповідач частково виконав зобовязання за Договором, та поставив товар всього на загальну суму 12 332,02 грн., а саме:

- конічні шестерні ПВМА 14.34.010.110 в кількості 2 штук на суму 4 200,00 грн.

-вал шестерні ПВМА 14.31.010.125 в кількості 2 штук на суму 5 132,02 грн.

-муфти ПВМА 14.31.010.139 в кількості 2 штук на суму 3 000,00 грн.

Товар був недопоставлений за платіжними дорученнями:

- № 2367 від 10.07.09р. на суму 4 666.00 грн., а саме конічні шестерні ПВМА 14.34.010.110 в кількості 1 штука та вал шестерні ПВМА 14.31.010.125 в кількості 1 штука;

- № 2368 від 10.07.09р. на суму 6 000,00 грн., а саме: муфти ПВМА 14.31.010.139 в кількості 4 штук.

Таким чином сума основного боргу за недопоставлений товар складає 10 666,00 грн.

Позивачем було направлено Відповідачу претензію № 157/-15 від 17.03.2011р. та вимога № 157/454 від 18.05.2011р., які залишені Відповідачем без відповіді та виконання.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, Позивачем було здійснено передоплату товару, що підлягає поставці, в розмірі 22998,02 грн. платіжними дорученнями: № 2367 від 10.07.2009р. на суму 13 998,02 грн. за конічні шестерні ПВМА 14.34.010.110 в кількості 3 штук та вали шестерні ПВМА 14.31.010.125 в кількості 3 штук, № 2368 від 10.07.2009р. на суму 9000,00 грн. за муфти 14.31.010.139 в кількості 6 штук, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач поставив товар на загальну суму 12 332,02 грн., а саме: конічні шестерні ПВМА 14.34.010.110 в кількості 2 штук на суму 4 200,00 грн., вал шестерні ПВМА 14.31.010.125 в кількості 2 штук на суму 5 132,02 грн., муфти ПВМА 14.31.010.139 в кількості 2 штук на суму 3 000,00 грн.

Судом встановлено, що товар був недопоставлений за платіжними дорученнями:

- № 2367 від 10.07.09р. на суму 4666,00 грн., а саме конічні шестерні ПВМА 14.34.010.110 в кількості 1 штука та вал шестерні ПВМА 14.31.010.125 в кількості 1 штука;

- № 2368 від 10.07.09р. на суму 6 000,00 грн., а саме: муфти ПВМА 14.31.010.139 в кількості 4 штук.

Таким чином сума основного боргу за недопоставлений товар складає 10 666,00 грн.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України постачальник зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655) також передбачають обовязок продавця передати у встановлений строк товар у власність покупця.

Як вже зазначалося судом, в силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем було направлено Відповідачу претензію № 157/-15 від 17.03.2011р. та вимога № 157/454 від 18.05.2011р., які залишені Відповідачем без відповіді та виконання.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати у розмірі 10 666,00грн.

Крім того, судом встановлено, що оскільки вимога про повернення перерахованих коштів у десяти денний строк, відповідно до п.6.4 Договору, була направлена Відповідачу 18.05.2011р. прострочення виконання зобовязання Відповідачем починається з 29.05.2011р. Проте, Позивачем визначено прострочення виконання зобовязання Відповідачем з 01.06.2011р., що не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання., та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення суми боргу у розмірі 10 666,00грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 01.06.2011р. по 06.07.2011р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 31,56 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 224,00 грн. за період з квітня 2011р. по травень 2011р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 224,00 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення поставки товару сформульована безпосередньо у п. 6.4. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 1 919,88 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний Машинобудівний завод імені О.М.Макарова», м.Дніпропетровськ задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації «Ресурс», м.Київ, ідентифікаційний код 32487032 на користь Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний Машинобудівний завод імені О.М.Макарова», м.Дніпропетровськ ідентифікаційний код 14308368, основну суму боргу у розмірі 10 666,00 грн., пеню у розмірі 1 919,88грн., інфляційні нарахування у розмірі 224,00грн. та 3% річних у розмірі 31,56грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Корпорації «Ресурс», м.Київ, ідентифікаційний код 32487032 на користь Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний Машинобудівний завод імені О.М.Макарова», м.Дніпропетровськ ідентифікаційний код 14308368 державне мито в розмірі 128,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 07.11.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева