Рішення № 19219599, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/11530.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант"

Про стягнення 2443, 65 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 предст. за дов. від 14.05.10 р.

ОСОБА_2 предст. за дов. від. 14.05.10 р.

від відповідача не зявився

У судовому засіданні 30 травня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" заборгованості, піні та річних відсотків на загальну суму 2443, 65 грн. за перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2011 р. порушено провадження у справі № 24/115 та призначено справу до розгляду на 30.05.2011 р.

У судовому засіданні 30.05.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовні заяві за вх. №10051 від 07.04.2011р.

Відповідач у судове засідання 07.04.2011р. не зявився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, незявлення його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

В період з 22.06.2010 р. по 16.07.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (надалі позивач, виконавець) було надано товариству з обмеженою відповідальністю "Галант" (надалі відповідач, оримувач) послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно разових договорів про надання транспортно-експедиторських послуг № 10002393201 від 22.06.2010 р., № 10002393990 від 29.06.2010 р., № 10002337816 від 16.07.2010 р. (надалі разові договори, товарно - транспортні накладні).

Відповідно до п. 1 разового договору, виконавець доставляє вантаж від відправника до отримувача згідно експрес накладної.

Пунктом 14 договорів визначено, що договір вважається виконаним після отримання відправлення отримувачем, підпису акта/ів надання послуг та сплати за надані послуги. Замовник або отримувач зобовязаний акт/и надання послуг у дводенний термін з моменту його отримання.

На виконання договорів та відповідно до товарно-транспортних накладних № 10002393201 від 22.06.2010 р., № 10002393990 від 29.06.2010 р., № 10002337816 від 16.07.2010 р., позивач надав а відповідач прийняв послуги з перевезення вантажу на загальну суму 2160,50 грн., що підтверджується підписаним сторонами актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № НП/2-0019511 від 21.07.2010 р. на суму 1016, 00 грн. та № НП/2-0017918 від 30.06.2010 р. на суму 1144, 50 грн.

Позивач стверджує що відповідач, в порушення взятих зобовязань, надані послуги у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем існує заборгованість 2160, 50 грн.

За порушення умов разових договорів позивач нараховував відповідачу пеню у сумі 120, 47 грн. та 20% річних у сумі 162,68 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, далі - ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг на протязі двох банківських днів з моменту надання таких послуг (п. 2 разових договорів про надання транспортно-експедиторських послуг № 10002393201 від 22.06.2010 р., № 10002393990 від 29.06.2010 р., № 10002337816 від 16.07.2010 р.)

Позивач підтвердив факт надання послуг відповідачеві та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобовязань і наявності у нього неоплаченої заборгованості в сумі 2160, 50 грн.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг з перевезення вантажу в повному обсязі та у встановлені строки покладається на відповідача.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 525 від 22.03.2011 р. про сплату заборгованості за поставлений товар, завірена належним чином копія якої містяться в матеріалах справи.

Відповідач доказів належного виконання зобовязання суду не надав.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 2160, 50 грн. за послуги, надані на підставі договорів № 10002393201 від 22.06.2010 р., № 10002393990 від 29.06.2010 р., № 10002337816 від 16.07.2010 р

Вимоги позивача про стягнення з відповідача з відповідача 120, 47 грн. пені та 162, 68 грн. 20 відсотків річних підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10 разових договорів сторони погодили, що за несвоєчасну сплату наданих виконавцем послуг, відправник або отримувач сплачує виконавцю за кожен прострочений день пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 20%річних від суми заборгованості.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобовязань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 120, 47 грн. та 20% річних в сумі 162, 68 грн. також є обґрунтованою, а позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44-А; ЄДРПОУ 32246673) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57; ЄДРПОУ 31316718) 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 50 коп. основної заборгованості, 120 (сто двадцять) грн. 47 коп. пені, 162 (сто шістдесят дві) грн. 68 коп. двадцяти відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011р.